Реферат на тему:
Діатез ексудативний. Кропив’янка. Народні методи лікування
Діатез ексудативний — схильність організму до алергічних захворювань з
виникненням запальних процесів на шкірі та слизових оболонках.
Діатез ексудативний виникає внаслідок підвищеної чутливості до певних
харчових продуктів — яєць, молока, сиру, меду, суниць тощо. У разі
грудного вигодовування він може розвиватися через порушення харчування
матері.
Симптоми ексудативно-катарального діатезу найчастіше спостерігають у
дітей 1-го півріччя життя, рідше вони з’являються у віці від 6 міс до 1
року, іноді на 2-му році життя. У більшості дітей клінічні прояви
діатезу минають до 3 років.
Ранніми проявами діатезу (найчастіше з 3 — 4 міс життя) є себорея
(збільшене виділення секрету сальними залозами), молочний струн
(почервоніння та потовщення шкіри щік, вкритої лусочками), опрілість,
екзема, вузлова висипка, кропив’янка, географічний язик (поява на язиці
білих обмежених смуг та плям різної форми), астматичний бронхіт. У дітей
старшого віку може виникнути бронхіальна астма.
У дітей виникають повторні риніт, кон’юнктивіт, бронхіт. Характерні
часті випорожнення, зригування, блювання.
Збільшуються периферичні лімфатичні вузли, особливо шийні. Нерідко
збільшуються печінка та селезінка. Діти стають надто збудженими,
дратівливими, неспокійними, втрачають сон, апетит.
З 6—8 років шкірні прояви майже зникають, але може спостерігатися
кропив’янка. Це хвороба, яка характеризується раптовим дифузним
висипанням сверблячих пухирців, що мають червоне забарвлення.
Кропив’янка виникає у разі схильності до неї як алергічна реакція, часто
пов’язана з захворюваннями травної системи. Вона може з’явитися після
прийому деяких лікарських засобів або харчових речовин, а також після
опіку кропивою, укусів комарів, клопів тощо.
Виділяють гостру і хронічну форми кропив’янки.
Гостра кропив’янка виникає раптово і проявляється здебільшого на тулубі,
стегнах, верхніх кінцівках. З’являються обмежені пухирці
рожево-червоного кольору. Хворі відчувають сильний свербіж. Через 1 —2,
а іноді через 5 — 6 год висипка зникає. Особливо небезпечною є
локалізація висипки в горлі, оскільки при цьому утруднюються дихання та
ковтання. Гостра кропив’янка супроводжується нездужанням, підвищенням
температури тіла, шлунково-кишковими розладами.
Хронічна кропив’янка характеризується приступоподібним перебігом
протягом кількох місяців або навіть років.
Пухирці з’являються майже раптово то на одному, то на іншому місці і
супроводжуються сильним свербінням шкіри, пекучістю. У легких випадках
кропив’янка швидко зникає без лікування. Якщо висипка з’являється на
слизовій оболонці гортані, виникають сильний кашель, ядуха.
Надзвичайно небезпечним є набряк Квінке (раптова поява набряків у
ділянці м’якого піднебіння, стравоходу, гортані), під час якого
утруднюються дихання та ковтання.
Для лікування кропив’янки, ексудативного діатезу призначають щадну
дієту, переважно молочно-рослинну, з достатньою кількістю вітамінів.
Надійним способом профілактики діатезу є тривале (до 1 року) грудне
вигодовування немовлят.
,
У разі схильності до діатезу з раціону дитини треба вилучити продукти
харчування, що можуть спричинити загострення хвороби (яйця, мед,
цитрусові, полуниці), обмежити споживання риби, копчених страв,
прянощів, м’ясних бульйонів, тобто речовин, до яких організм надто
чутливий. Обмежити кількість або вилучити з меню апельсиновий,
мандариновий, виноградний, суничний соки.
З свіжих овочів та фруктів найкраще давати терте сире яблуко, морквяний
сік або морквяне пюре, відвари шипшини, горобини, журавлину, груші,
чорну смородину, сливовий та буряковий соки.
До дієти включати пророслу пшеницю, страви з вівсяного, гречаного,
ячмінного борошна, молочнокислі продукти, пюре з буряків та капусти,
олію, варені нежирні м’ясо та рибу.
Яєчний жовток призначають у 2-му півріччі дуже обережно, обов’язково
круто зварений, починаючи з 1/5—1/4, доводячи до 1/2 жовтка 1—2 рази на
тиждень, якщо клінічні прояви алергії не виникають. Особливо чутливі до
яєць діти з себорейною екземою.
З обережністю слід давати незбиране молоко, вершки, сметану, вершкове
масло, маргарин, м’ясо птиці.
За нестачі в організмі кальцію призначають його природні препарати.
Не можна перегодовувати дитину.
При ексудативному діатезі, алергії дітям дають відвар трави череди
трироздільної: 1 столову ложку залити 300 мл окропу, кип’ятити 15 хв на
малому вогні, настояти 1 год. Приймати по 1/4 склянки тричі на день
дітям, що старші за 5 років. Дітям віком 1—4 років дають по 1 чайній —1
столовій ложці 2 — 3 рази на день.
При діатезі з різними проявами рекомендують череду трироздільну в суміші
з іншими лікарськими рослинами”.
Трава фіалки триколірної — 30 г Листки кропиви дводомної — 30 г
Кореневище пирію повзучого — 20 г Корені лопуха великого — 20
г
Корені кульбаби лікарської — 20 г Трава череди трироздільної — 30 г
Столову ложку суміші залити 300 мл води, довести до кипіння, кип’ятити
10 хв на малому вогні. Приймати по 50 — 70 мл 3 рази на день за 30 хв
перед їдою дітям, що старші за 5 років. Дітям до 1 року давати по 1/2 —
1 чайній ложці, 2 — 3 років — по 1 десертній ложці, після 3 років — по 1
—3 столові ложки. З відвару можна робити примочки на уражені ділянки
щодня або через день.
При ексудативному діатезі використовують і такі суміші:
1. Трава шоломниці байкальської — 30 г
Трава фіалки триколірної — 40 г
Листки горіха волоського — 40 г
Корені солодки голої — 20 г
Кора крушини ламкої — 20 г
Столову ложку суміші залити 500 мл води, довести до кипіння, уварити до
1/2 від початкового об’єму на малому вогні. Пити протягом доби
невеликими порціями. Дітям віком до 1 року дають по 1/2 чайної ложки 2
рази на день.
2. Корені солодки голої — 10 г
Корені лопуха великого — 15 г
Корені кульбаби лікарської —15 г
Кореневища мильнянки лікарської — 10 г
Кореневища з коренями марени красильної — 10 г
Столову ложку суміші залити 300 мл води, довести до кипіння, кип’ятити 5
хв на малому вогні. Випити натще від 1/4 до 2/3 склянки (залежно від
віку дитини), решту — протягом дня за 2—3 прийоми. Призначають дітям, що
старші за 5 років.
Для активізації функцій органів травлення і нирок при ексудативному
діатезі призначають таку суміш:
Корені солодки голої —10 г
Плоди фенхелю звичайного —5 г
Кора крушини ламкої —5г
Корені лопуха великого — 20 г
Корені кульбаби лікарської — 20 г
Кореневище пирію повзучого — 20 г
Столову ложку суміші залити 200 мл окропу, кип’ятити 5 хв на малому
вогні. Приймати по 1/4 — 2/3 склянки відвару натще та перед сном.
Дозувати відповідно до віку дитини.
При алергічній висипці, що супроводжується свербінням, призначають:
Корені лопуха великого — 20 г
Кореневище пирію повзучого — 20 г
Трава череди трироздільної — 15 г
Трава вероніки лікарської — 15 г
Трава фіалки триколірної — 20 г
Дві столові ложки суміші залити 400 мл води, довести до кипіння,
кип’ятити 15 хв на малому вогні. Приймати по 30 — 70 мл 3 рази на день.
3/4 n
D
проте деяким дітям препарати слід приймати постійно, з перервою на 3 —
4 доби щомісяця або на 1—2 доби через 2 тиж.
Зовнішнє лікування ексудативно-катарального діатезу проводять залежно
від ступеня прояву запального процесу. Під час гострого періоду треба
обмежитися примочками, компресами.
Якщо алергічний діатез супроводжується гіперемією, мокнуттям, корисні
охолоджувальні примочки з настою квіткових кошиків ромашки лікарської,
листків подорожника великого, трави череди трироздільної.
Для компресів беруть по 10 г листків горіха волоського і квіткових
кошиків арніки гірської, 20 г квіткових кошиків нагідок лікарських.
Суміш кип’ятити у 500 мл води протягом 10 хв на малому вогні, настояти
до охолодження. Марлеву серветку, змочену у відварі, накладати на
уражену ділянку шкіри. Примочки змінюють через 15 — 20 хв до зменшення
запалення.
Після припинення мокнуття призначають мазі, пасти. Ефективна мазь із
березового дьогтю.
Виражену протизапальну й антиалергічну дію має мазь з кореня солодки
голої, шоломниці байкальської та кореневища оману високого, приготована
на здорі.
У народній медицині свіжі листки лопуха великого використовують для
компресів, а також готують мазь із свіжого подрібненого кореня лопуха на
олії (75 г кореня на 200 мл олії). Настояти добу в теплому місці.
Уражену ділянку шкіри змазати маззю або накласти марлеву серветку з нею
і зафіксувати бинтом.
Лусочки видаляють після компресу. Голову від лусочок очищають за
допомогою теплих мильних ванн, легенько розтирають шкіру та знімають
нашарування механічним шляхом. Після ванни поверхню шкіри ретельно
висушують стерильним бинтом та змазують обліпиховою або перевареною
соняшниковою олією. Ванни можна робити кілька діб поспіль.
Для зменшення свербіння роблять примочки. Марлю, змочену у відварі
кореневища оману високого, складають у 8 —10 шарів, легенько віджимають
і прикладають до ураженої поверхні. Через 15 хв її знімають. Процедуру
повторюють протягом доби кілька разів.
Для зменшення свербіння при сухих формах діатезу тіло дитини обтирають
розчином оцтової кислоти, ментоловим спиртом, роблять ванни з висівок (3
— 4 жмені на ванну).
При ексудативному діатезі готують ванни з трави ромашки лікарської,
чебрецю звичайного, кропиви дводомної, материнки звичайної, череди
трироздільної та інших трав. Наприклад, 50 г трави череди залити 1 л
води, кип’ятити 10 хв на малому вогні, процідити, додати 40 г кухонної
солі. Температура води у ванні — 36 °С. Тривалість ванни — 10 хв.
Заспокійливу та зміцнювальну дію мають соляно-хвойні ванни (на відро
води беруть 1 столову ложку хвойного екстракту та 100 г кухонної солі).
Ванни приймати через день. Температуру води кожної наступної ванни
доцільно поступово знижувати (від 36 до 32 °С). На курс лікування — 15 —
20 ванн.
При ексудативному діатезі застосовують також крохмальні ванни. На 10 л
води беруть 100 г крохмалю. Температура води — 37 °С. Тривалість ваннії
— 8—10 хв. Такі ванни заспокоюють свербіння, підсушують шкіру.
При кропив’янці допомагають компреси з добре подрібненої трави полину
гіркого з водою.
З водолікувальних процедур при ексудативному діатезі та кропив’янці
застосовують загальні збуджувальні обгортання всього тіла. Для цього
використовують відвар вівсяної соломи (100 г на 2 л води, кип’ятити 30
хв на малому вогні, настояти до охолодження).
1—2 рази на тиждень роблять постільну парову ванну, після якої обтирають
шкіру водою температури 22 — 23 °С.
Щоденно на ніч накладають збуджувальний компрес на живіт та роблять
збуджувальне обгортання литок протягом не менше 1 міс.
Через добу дитині корисно ставити очисні клізми (о 6 —7-й годині).
Кількість води для клізм беруть відповідно до віку дитини.
При ексудативному діатезі дуже важливо якнайдовше годувати малюка
груддю. Виняток становлять лише діти, які погано переносять материнське
молоко. Підгодовування починають не з коров’ячого молока, а з
кисломолочних продуктів, наприклад кефіру. Дають дитині овочеві пюре,
каші, зварені не на молоці, а на овочевому відварі. Краще готувати не
манну, а гречану, вівсяну або рисову каші. Замість натурального молока
краще брати сухе відновлене, бо термічна обробка знижує його алергізуючі
властивості. Діти з ексудативним діатезом добре переносять молочнокислі
продукти (кефір, сир). Слід готувати більше овочевих страв.
У дітей з ексудативним діатезом підвищена потреба в ненасичених жирних
кислотах, яких багато в олії.
Треба обмежити кількість цукру та частково замінювати його ксилітом,
сорбітом.
Добре, коли батьки ведуть щоденник і записують, після яких продуктів
з’являються висипка та інші небажані реакції.
Режим немовлят з ексудативним діатезом не відрізняється від режиму
здорової дитини його віку. Хворих на ексудативний діатез ще більше
потрібно загартовувати. Це роблять поступово, обережно, дотримуючи
схеми, призначеної лікарем. Малюк якнайдовше має бути на свіжому
повітрі.
Одяг мусить відповідати погоді. Перегрівати дитину не слід, бо за такої
патології у дітей підвищена пітливість, а спітніла шкіра дуже чутлива до
дії різних подразників. Дітям з ексудативним діатезом не слід носити
одяг із штучних тканин. Під вовняні речі треба одягати бавовняні
сорочечки, щоб уникнути контакту тіла з вовною.
Дитина з ексудативним діатезом вимагає особливого догляду. Вона не
повинна лежати у мокрих пелюшках, слід пильно стежити за чистотою її
шкіри. Ванни треба робити щоденно або через 1—2 доби. Якщо шкіра суха,
ванну доцільно робити раз на тиждень, а з милом купати раз на 2 тиж. Аби
малюк не розчухував уражені ділянки, з ним треба якомога більше гратися,
відволікати його увагу.
У дітей з ексудативним діатезом підвищена потреба у вітамінах.
Ліки треба використовувати тільки за призначенням лікаря, дотримуючи
визначеної ним схеми.
Слід пам’ятати, що ексудативний діатез нерідко супроводжується хворобами
шлунка, печінки, жовчного міхура, кишечнику. З огляду на це треба
проводити корекцію виявлених порушень.
ЛІТЕРАТУРА
Абу Али Ибн Сина (Авиценна). Канон врачебной науки: В 5 т. — Ташкент:
«Фан», 1979. Болтарович З.Є. Українська народна медицина. — К.: Абрис,
1994. — 319 с. Губерфиц А.Я., Линевский Ю.В. Лечебное питание. — К.:
Вищ. шк. 1977. — 238 с. Губергриц А.Я., Соломченко Н.И. Лекарственные
растения Донбасса. — Донецк: Донбасе, 1990. – 245 с.
Джарвис Д.С. Мед и другие естественные продукты. — Апимондия, 1988. —
126с. Дудченко Л.Г., Кривенко В.В. Пищевые растения— целители. — К.:
Наук, думка, 1988.
Землинский СЕ. Лекарственные растения СССР. — М.: Медгиз, 1958. — 611 с.
Кархут В.В. Ліки навколо нас. — К.: Здоров’я, 1975. — 446 с.
Киейп С. Моє водолечение. — К.: 1904. — 275 с.
Ковалева Н.Г. Лечение растениями. — М.: Медицина, 1971. — 350с.
Кузнецов С.М. Легенды о целебных растениях. — Краснодар: Краснодар. кп.
изд-во, 1971. – 103 с.
Лікарські рослини. Енциклопедичний довідник за ред. акад. АН УРСР А.М.
Гродзинського.- К.: Голов. ред. радян. енцикл. ім. М.П.Бажана, 1991. —
543 с.
Довідник з фітотерапії /Мамчур Ф.І., Макарчук Н.М., Лещинская Я.С. та
ін. — К.:
Здоров’я, 1986. — 274 с.
Минаева В.Г. Лекарственные растения Сибири. — Новосибирск:
Наука, 1991. – 432 с.
Младенов С. Мед и медолечение. — М.:Медицина, 1969. — 180 с.
Носаль І.М. Від рослини до людини. — К.: Веселка, 1992. — 606 с.
Осетров В.Д. Альтернативная фитотерапия. — К.: 1993. — 170 с.
Платеи М. Новый способ лечеиия /Иод ред. доктора медицины А.П.Зеленкова:
В 3 т. — С.ГІб: Просвещение, 1904.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
