.

Вітиліго. Народні методи лікування (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
273 3768
Скачать документ

Реферат на тему:

Вітиліго. Народні методи лікування

Вітиліго — хронічний дерматоз, за якого порушується пігментація шкіри у
будь-якій ділянці, крім долонь та підошов.

З’являються чітко окреслені різної величини білі плями, що оточені зоною
помірної гіперпігментації.

Звичайно вітиліго розвивається поступово, інколи — раптово, у будь-якому
віці, проте найчастіше починається у дитячому і молодому віці.

У весняно-літній період плями стають помітнішими. Поверхня їх гладенька,
без ознак злущування. Волосся у ділянках ураження частково або повністю
втрачає колір, зменшуються пого- та саловиділення. Суб’єктивних
відчуттів не буває.

Пігмент меланін чорного або чорно-коричневого (брунатного) кольору
утворюється в меланоцитах (епітеліальні клітини, що продукують меланін)
з тирозину. Для цього потрібні іони міді, цинку та ультрафіолетові
промені. На початку захворювання у ділянках депігментації меланоцити ще
існують, але вони не здатні виробляти пігмент. З часом вони зникають
майже повністю. Регулюють утворення меланіну нервова та ендокринна
системи.

Лікування хворих на вітиліго повинно бути комплексним, з урахуванням
індивідуальних особливостей організму та наявності супутніх захворювань.
Фітотерапія сприяє значному посиленню клінічного ефекту лікування
вітиліго.

Рекомендують уводити в раціон продукти, що містять тирозин (квасолю
звичайну, насіння гарбуза, горіхи волоські, сою, плоди бузини чорної), а
також іони міді та цинку (овес, гречку, інжир, моркву, абрикоси, плоди
обліпихи, горобини, горіхи, плоди смородини, шипшини, зелень петрушки
городньої, пастернака посівного, корені селери пахучої, груші, ожину,
малину, вишні, дині, березовий сік, ягоди суниць лісових, пророслу
пшеницю, пшеничні висівки).

При вітиліго дітям можна приготувати такий сироп: 20 штук недозрілих
волоських горіхів варити у 2 л-води на малому вогні 30 хв. До відвару
додати 250 г меду та знову варити 10 хв. Приймати по 1 чайній ложці 3
рази на день перед їдою. Разом із сиропом з’їдати по одному звареному
горішку.

Для поліпшення пігментного обміну в організмі використовують таку суміш:

Трава звіробою звичайного — 30 г

Квіткові кошики

нагідок лікарських — 30 г

Квіткові кошики

ромашки лікарської — 20 г

Трава шавлії лікарської — 40 г

Трава материнки звичайної — 20 г

Трава череди трироздільної — 20 г

Листки кропиви дводомної — 40 г

Листки подорожника великого — 30 г

1,5 столової ложки суміші залити 300 мл води, витримати на водяній бані
30 хв. Приймати по 1/2 склянки 3 рази на день перед їдою протягом 1—2
міс. Доза для дітей, що старші за 7 років.

При вітиліго рекомендують лікарські рослини, що містять сполуки, які
підвищують чутливість шкіри до ультрафіолетового опромінення, зокрема
звіробій звичайний, кропиву дводомну, ряску малу.

На ділянки шкіри, уражені плямами, роблять примочки, компреси з настою
трави ряски малої або змазують їх чистим соком цієї рослини з подальшим
сонячним опроміненням.

Одночасно приймають усередину настій ряски малої: 1 столову ложку усієї
рослини залити 200 мл окропу, настояти 2 год, процідити. Приймати по 1/4
склянки З рази на день упродовж 2 — 3 міс. Можна використовувати й
порошок ряски, змішаний із медом (по 1 — 2 г тричі на день).

Для нормалізації функцій залоз внутрішньої секреції та процесів обміну в
організмі використовують:

1) настоянку кореня аралії маньчжурської (аптечний препарат) по 20 — 30
крапель 2 — 3 рази на день. Дають дітям старшого віку;

2) екстракт кореневища з коренями елеутерокока колючого (аптечний
препарат). Дітям старшого віку дають по 20 — 30 крапель за 30 хв перед
їдою тричі на день, дітям молодшого віку — по 2 краплі на рік життя.

Для нормалізації функцій кори надниркових залоз, поліпшення процесів
обміну використовують корені солодки голої: 1 десертну ложку залити 200
мл води, витримати на водяній бані 20 хв, процідити через 45 хв.
Приймати по 1 чайній — 1 столовій ложці 4 — 5 разів на день протягом
10—14 діб. Готовий препарат цієї рослини — гліцирам — призначають по
0,05 — 0,1 г 2 —3 рази на день за 30 хв перед їдою.

Як заспокійливий засіб рекомендують настій кореневища з коренями синюхи
блакитної: 3 г сировини залити 200 мл води, кип’ятити 10 хв на малому
вогні, настояти 2 год. Приймати по 1 чайній — 1 десертній ложці 3 рази
на день через 1,5 год після їди.

@

У комплексне лікування хворих на вітиліго для активізації ферменту
тирозинази включають лікарські рослини, що містять мідь, зокрема арніку
гірську та череду трироздільну:

1)1 чайну ложку квіткових кошиків арніки гірської залити 200 мл окропу,
кип’ятити 5 хв на малому вогні, настояти 1 год, процідити. Приймати по 1
чайній — 1 столовій ложці 3 рази на день після їди з молоком;

2) 1 десертну ложку трави череди трироздільної залити 200 мл окропу,
настояти 30 хв, процідити. Приймати по 1 чайній —1 десертній ложці 3
рази на день перед їдою.

Депігментовані ділянки шкіри змащувати ганусовою олією 1—2 рази на день
протягом 1 міс. Після кожного змазування уражені ділянки підлягають
кварцюванню. Можна робити припарки з кашки розвареного кореня ганусу
звичайного або бедринцю ломикаменевого.

Для примочок на ділянки депігментації шкіри використовують настоянку
трави звіробою звичайного (1:5) на 40 % спирті етиловому. Настоювати 7
діб.

На білі плями кладуть подрібнене кореневище ревеню лікарського в суміші
з оцтом (1:1); їх змазують соком стебла, листків та зелених суплідь
інжиру.

Після змазування та примочок уражені ділянки шкіри опромінюють сонячним
світлом або кварцюють.

Соком коренеплодів пастернаку посівного також рекомендують змазувати
знебарвлені ділянки шкіри 2 — 3 рази на день. Під час лікування дитина
повинна якомога довше перебувати на сонці.

Для приготування лікувальної мазі беруть 2 столові ложки квіток
пастернаку, змішують зі 100 г здору, ставлять на малий вогонь. Після
того, як здір розтопиться, проціджують. Змазують уражені ділянки та
накладають на них тонким шаром.

Готують мазь із кульбаби лікарської: спорошковані траву та корені
змішують з медом у пропорції 1:3. Накладають на білі плями 3 — 4 рази на
день. Після закінчення процедури мазь змивають молочною сироваткою.
Одночасно рекомендують пити настій рослини як кровоочисний засіб: 1
столову ложку сировини залити 250 мл окропу, настояти 1 год. Приймати по
30 — 70 мл 3 рази на день перед їдою.

Перебіг хвороби надзвичайно тривалий, з прогресуванням.

ЛІТЕРАТУРА

Абу Али Ибн Сина (Авиценна). Канон врачебной науки: В 5 т. — Ташкент:
«Фан», 1979. Болтарович З.Є. Українська народна медицина. — К.: Абрис,
1994. — 319 с. Губерфиц А.Я., Линевский Ю.В. Лечебное питание. — К.:
Вищ. шк. 1977. — 238 с. Губергриц А.Я., Соломченко Н.И. Лекарственные
растения Донбасса. — Донецк: Донбасе, 1990. – 245 с.

Джарвис Д.С. Мед и другие естественные продукты. — Апимондия, 1988. —
126с. Дудченко Л.Г., Кривенко В.В. Пищевые растения— целители. — К.:
Наук, думка, 1988.

Землинский СЕ. Лекарственные растения СССР. — М.: Медгиз, 1958. — 611 с.

Кархут В.В. Ліки навколо нас. — К.: Здоров’я, 1975. — 446 с.

Киейп С. Моє водолечение. — К.: 1904. — 275 с.

Ковалева Н.Г. Лечение растениями. — М.: Медицина, 1971. — 350с.

Кузнецов С.М. Легенды о целебных растениях. — Краснодар: Краснодар. кп.
изд-во, 1971. – 103 с.

Лікарські рослини. Енциклопедичний довідник за ред. акад. АН УРСР А.М.
Гродзинського.- К.: Голов. ред. радян. енцикл. ім. М.П.Бажана, 1991. —
543 с.

Довідник з фітотерапії /Мамчур Ф.І., Макарчук Н.М., Лещинская Я.С. та
ін. — К.:

Здоров’я, 1986. — 274 с.

Минаева В.Г. Лекарственные растения Сибири. — Новосибирск:

Наука, 1991. – 432 с.

Младенов С. Мед и медолечение. — М.:Медицина, 1969. — 180 с.

Носаль І.М. Від рослини до людини. — К.: Веселка, 1992. — 606 с.

Осетров В.Д. Альтернативная фитотерапия. — К.: 1993. — 170 с.

Платеи М. Новый способ лечеиия /Иод ред. доктора медицины А.П.Зеленкова:
В 3 т. — С.ГІб: Просвещение, 1904.

Попов О.ГІ. Лікарські рослини в народній медицині. — К.: Здоров’я, 1965.
— 345 с.

Рыльков М.И. Практическая фитотерапия. — Пермь, 1993.— 420 с.

Смик Г.К. Зелена аптека. — К.: Урожай, 1970. — 237 с.

Соколов С.Я., Замотаев В.П. Справочник по лекарственным растениям. — М.:
Металлургия, 1989. – 425 с.

Товстуха Є.С. Фітотерапевтичні засоби проти радіації. — К.: Здоров’я,
Медекол, 1992. – 180 с.

Товстуха Є.С. Фітотерапія. — К.: Здоров’я, 1991. — 192 с.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020