.

Анемія. Народні методи лікування (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
373 5245
Скачать документ

Реферат на тему:

Анемія. Народні методи лікування

Анемія — патологічний стан, що характеризується зниженням кількості
еритроцитів та гемоглобіну в крові. Розвивається внаслідок крововтрати,
порушення процесів утворення гемоглобіну та еритроцитів, а також
підвищеного руйнування еритроцитів.

Причиною анемії можуть бути інфекція, глистяна інвазія, інтоксикація,
опромінення тощо.

Розрізняють 3 основні групи анемії:

1) анемія, що виникла після кровотечі (постгеморагічна);

2) анемія, зумовлена порушенням кровотворення (дефіцитна) та
спустошенням кісткового мозку (гіпо- і апластична);

3) анемія, зумовлена підвищеним руйнуванням еритроцитів унаслідок
скорочення їх життя (гемолітична).

У дітей найчастіше буває залізодефіцитна анемія, особливо у віці від 6
міс до З років, а також у підлітків. Як і білки, залізо є важливою
складовою частиною кров’яного пігменту гемоглобіну, який переносить
кисень з легенів до органів і тканин, а вуглекислоту, навпаки, — з
органів і тканин до легенів. Зменшення кількості заліза в організмі
дитини, а також порушення його всмоктування спостерігаються у разі
споживання продуктів харчування, що бідні на залізо, зміни бактеріальної
мікрофлори кишечнику (дисбактеріоз), захворювань органів травлення, що
супроводжуються проносом. Анемія часто спостерігається у дітей, хворих
на рахіт.

Основними симптомами анемії є втрата апетиту, в’ялість, нестійкий
настрій дитини, плаксивість, блідість шкіри та слизових оболонок ротової
порожнини, затримка фізичного розвитку.

Шкіра набуває воскоподібного відтінку, вушні раковини стають блідими та
“прозорими”. Дитина скаржиться на мерзлякуватість, втому, задишку під
час фізичного навантаження, прискорене серцебиття, головний біль,
мерехтіння в очах, шум у вухах.

У період статевого дозрівання можуть спостерігатися блідість та сухість
шкіри, ламкість нігтів і волосся. Знижується апетит, іноді діти
відмовляються від їжі. Інколи виникає спотворення апетиту — діти їдять
крейду, землю тощо.

З’являються спастичні прояви у стравоході та кишечнику, дитина
скаржиться на біль за грудниною та в животі. Можуть бути запор, пронос,
іноді збільшується печінка.

У разі недокрів’я тяжкого ступеня обличчя стає блідо-сірим, ніс
загострюється. Можуть приєднатися такі симптоми, як гарячка, криваве
блювання, водянка, непритомність.

Для об’єктивної оцінки ступеня анемії проводять біохімічне дослідження
крові, визначають рівень заліза в сироватці крові.

У разі природженої апластичної анемії діти народжуються з малою масою
тіла, відстають у психомоторному та фізичному розвитку, особливо
затримується ріст. Вони бліді з народження, у них часто спостерігаються
крововиливи в шкіру, кровотеча з носа та ясен.

Основними клінічними симптомами гемолітичної анемії є жовтяниця,
блідість, спленомегалія (збільшення селезінки). Під час гемолітичного
кризу наростають явища анемії та жовтяниці, можуть бути нудота,
блювання.

Хворі на залізодефіцитну анемію передусім повинні повноцінно
харчуватися. їхній раціон має містити достатню кількість білків,
вітамінів, солей кобальту та заліза. До дієти треба включати печінку,
пророслу пшеницю, овес, гречку, гарбузи, абрикоси, курагу, айву, інжир,
диню, журавлину, морську капусту, лимони, обліпиху, горобину, фейхоа,
шпинат, шовковицю (якомога більше), яблука, суниці, фанати, ожину,
виноград, калину, баклажани, хрін, часник, цибулю, кріп тощо. Дітям
віком до 1 року печінку дають перетертою у кількості від 30 до 50 г,
дітям старшого віку — від 100 до 200 г на добу 2 — 3 рази на тиждень.
Особливо корисна яловича печінка. Оскільки печінка містить значну
кількість холестерину, краще її вживати із свіжими яблуками (по 200 –
300 г на добу).

Найбільшу кількість заліза містять курага, сушена диня, шипшина, айва,
шовковиця (особливо чорна). Плоди шовковиці — ефективний кровотворний
засіб. Це саме можна сказати й про плоди абрикоса: 100 г їх впливають на
процес кровотворення так само, як 40 мг заліза або 250 г свіжої печінки.

Шпинатний сік компенсує недостатність заліза, стимулює кровотворення.
Буряковий сік сприяє утворенню еритроцитів, підвищує опірність
організму.

При анемії рекомендують також гранатовий сік до 1/2 склянки на день за
30 хв перед їдою.

При анемії корисні горіхи ліщини в суміші з медом. Використовують також
волоські горіхи, які містять солі заліза й кобальту. Склянку потовчених
грецьких горіхів треба змішати з 0,5 л меду, настояти 7 діб, щоденно
перемішуючи. Приймати по 1 десертній або 1 столовій ложці тричі на день
перед їдою.

При недокрів’ї добре діє така суміш. Труть на герці коренеплоди редьки
чорної, моркви й буряка, вичавлюють із них сік, зливають його у темну
пляшку, яку обмазують тістом, але так, щоб вона не була щільно
закоркована, ставлять у піч або духовку на 3 год. Вживають по 1 чайній —
1 столовій ложці 3 рази на день перед їдою. Строк лікування 2 — 3 міс.

При анемії, особливо залізодефіцитній, використовують такий засіб: на
0,5 кг меду беруть 100 г порошку листків кропиви дводомної, зібраної у
травні. Суміш приймати по 1 чайній —1 столовій ложці 2 — 3 рази на день
після їди. Корисні також салати, борщі із свіжих листків молодої кропиви
дводомної.

При злоякісному недокрів’ї використовують квітковий пилок по 1/2 чайної
ложки 1 раз на день протягом 20—30 діб (доза для дітей 6—12 років).
Пергу в суміші з медом (1:1 за об’ємом) дають по 1/3 чайної ложки дітям
віком до 1 року та по 1/2 чайної ложки — дітям старшого віку 1 раз на
день. Пергу корисніше використовувати зі стільниками.

Маточкове молочко поліпшує кровотворення, збільшує вміст у крові
еритроцитів, гемоглобіну (має органічні сполуки заліза та кобальту).
Приймати вранці під язик по 5—10 г суміші (1 —2 г маточкового молочка на
100 г меду). Тримати до мовного всмоктування. Ковтати не можна, оскільки
шлунковий сік інактивує лікувальні властивості маточкового молочка.

Дітям при анемії готують таку суміш: 100 г соку алое, 500 г волоських
горіхів (подрібнених), 300 г меду та сік 3 — 4 лимонів. Дають по 1
чайній— 1 десертній ложці З рази на день за 30 хв перед їдою.

Лікування анемії повинно бути комплексним, з урахуванням основних причин
її виникнення та супровідних захворювань. При цьому одночасно з
ліквідацією власне анемії у дитини посилюються імунологічні реакції.

При гострій або хронічній, явній або прихованій шлунково-кишковій,
носовій, легеневій кровотечах спершу використовують засоби, що
підвищують згортання крові та запобігають крововтраті. Рекомендують такі
суміші:

Трава деревію звичайного — 30 г

Кореневища з коренями родовика лікарського — 30 г

Квіткові кошики нагідок лікарських — 20 г

Листки кропиви дводомної — 30 г

Листки горіха волоського — 20 г

Столову ложку суміші залити 250 мл води, витримати на киплячій водяній
бані 30 хв. Процідити одразу після зняття з водяної бані, віджати,
охолодити. Приймати по 20 — 40 мл через 2 год холодним. ,

2. Трава грициків звичайних — 30 г

Кореневища гірчаку зміїного — 30 г

Трава деревію звичайного — 30 г

Листки кропиви дводомної — 30 г

Кореневища з коренями родовика лікарського — 30 г

Столову ложку суміші залити 250 мл холодної води, настояти 1 год.
Поставити на киплячу водяну баню на 20 хв, ще настояти 1 год після
зняття з водяної бані, процідити, віджати. Приймати по 1—2 столові ложки
холодним через 2 год. Призначають також засоби, що стимулюють процес
кровотворення:

1. Трава самосилу звичайного — 20 г Кореневища з коренями

T

E

¬x

— 20 г

Корені кульбаби лікарської — 20 г

Трава чаберу садового — 20 г

Плоди фенхелю звичайного — 20 г

Столову ложку суміші залити 200 мл води, довести до кипіння (не
кип’ятити). Настояти 1 год, процідити, віджати. Приймати по 30 — 40 мл 3
рази на день перед їдою та після неї теплим.

Трава золототисячника малого — 30 г

Листки бобівника трилистого — 30 г

Трава полину гіркого — 30 г

Столову ложку суміші залити 300 мл холодної перевареної води, настояти
ніч. Уранці довести до кипіння на малому вогні (не кип’ятити), настояти
ще 1 год. Приймати залежно від віку дитини по 30—100 мл натще та ввечері
перед сном. Для відновлення складу крові народні цілителі пропонують
таку суміш:

Трава меліси лікарської — 20 г

Трава шавлії лікарської — 20 г

Трава суниць лісових — 20 г

Трава материнки звичайної —10 г

Трава кропиви дводомної — 10 г

Столову ложку суміші залити 200 мл води, витримати на водяній бані 15
хв, процідити. Приймати по 30 — 50 мл 3 рази на день.

У народній медицині для лікування недокрів’я рекомендують траву полину
гіркого (зібрана у травні, вона відзначається особливою силою). Нею
треба заповнити пляшку і залити горілкою або водою. Настояти 21 добу в
сухому темному місці при кімнатній температурі. Приймати по 1 краплі на
1 чайну ложку води 1 раз на день уранці протягом 3 тиж. За потреби після
двотижневої перерви курс лікування повторити.

Якщо процес утворення еритроцитів порушився внаслідок нераціонального
харчування, хронічних інфекційних захворювань (туберкульоз),
недостатності надходження в організм заліза та вітамінів, особливо
вітаміну С, при зниженій секреції шлункового соку треба їсти овочі та
фрукти, що містять вітаміни та багато клітковини. Клітковина,
подразнюючи кишечник, сприяє підвищенню кислотності шлункового соку,
поліпшує діяльність кишкової мікрофлори та синтез нею вітаміну К,
вітамінів групи В, що вкрай потрібні для кровотворення.

Добрим джерелом заліза та вітаміну С є така суміш:

Плоди шипшини коричної — 40 г

Трава суниць лісових — 30 г

Трава кропиви дводомної — 30 г

Дві столові ложки суміші залити 400 мл води, витримати на водяній бані
15 хв, охолодити протягом 45 хв, процідити, віджати. Приймати по 1/4 —
1/2 склянки З рази на день.

Якщо спостерігається підвищений розпад еритроцитів (під впливом деяких
медикаментів, бактеріальних отрут, після переливання крові та
кровозамінних рідин, а також унаслідок спадкових порушень сталості
клітинної мембрани еритроцитів), використовують таку суміш лікарських
рослин:

Листки подорожника великого – 20 г

Трава гречки посівної – 20 г

Листки кропиви дводомної – 20 г

Плоди шипшини коричної – 20 г

Кореневища з коренями

оману високого – 20 г

Трава споришу звичайного -20 г

Трава череди трироздільної -20 г

Кореневище пирію повзучого -20 г

Корені кульбаби лікарської -20 г

Три столові ложки суміиіі залити 600 мл теплої води, настояти 1 год,
витримати на киплячій водяній бані 30 хв, настояти 1 год після зняття з
водяної бані, процідити, віджати. Приймати по 70— 100 мл теплим за 15 хв
перед їдою та через 15 хв після неї (доза для дітей, що старші за 7
років). Через тиждень після початку прийому настою дозу його зменшити та
давати лише перед їдою. Лікування продовжувати до відновлення складу
крові.

Нейтралізують дію гемолітичної отрути шляхом: а) посилення детоксикуючої
функції печінки за допомогою генатопротекторів (трава деревію та пижма
звичайного, плоди розторопші плямистої, суцвіття цмину піскового та
ін.); б) посилення детоксикуючої функції нирок за допомогою сечогінних
засобів (трава хвощу польового, споришу звичайного, ортосифону,
золототисячника звичайного, череди трироздільної); в) зв’язування
токсичних сполук та їх метаболітів у кишечнику (листки подорожника
великого, кропиви дводомної, корені алтеї лікарської, насіння льону
звичайного, пектини яблук, моркви, буряків); г) стимуляції процесу
кровотворення.

Догляд за хворою дитиною полягає у дотриманні основних правил гігієни,
правильній організації розпорядку дня, харчування та сну. Будь-якої пори
року дитина повинна гуляти на свіжому повітрі. Якщо причиною анемії є
якесь захворювання, його слід лікувати. При анемії, спричиненій
неправильним харчуванням, треба відко-ригувати раціон. Грудну дитину вже
з 2 —5 міс потрібно підгодовувати яєчним жовтком, з 4 —5 міс у дієту
вводити овочеві пюре.

З огляду на те, що апетит у хворих знижений, треба подбати про смак та
естетичне оформлення страв. Важливо стежити за функцією кишечнику,
оскільки затримка випорожнень, здуття його можуть спричинити погіршення
стану дитини.

При анемії корисні теплі ванни, обливання теплою водою, масаж,
лікувальна гімнастика. При анемії загальний стан дитини може суттєво не
порушуватися. Попри це, не слід зволікати з лікуванням, оскільки анемія
ослаблює її організм, робить сприйнятливим до різних захворювань,
особливо інфекційних. На тлі анемії інші захворювання мають тяжчий
перебіг. Лікування у разі тяжкої анемії проводять шляхом переливання
еритроцитної маси. Радикальним методом лікування гемолітичної анемії є
спленектомія.

Диспансерний нагляд проводиться протягом 6 міс після нормалізації
аналізу крові.

Самолікування нерідко завдає дитині шкоди, адже засоби, які ефективні
для одних, можуть бути шкідливими для інших. Тому наголошуємо, що у разі
появи перших симптомів анемії треба негайно порадитися з лікарем.

ЛІТЕРАТУРА

Абу Али Ибн Сина (Авиценна). Канон врачебной науки: В 5 т. — Ташкент:
«Фан», 1979. Болтарович З.Є. Українська народна медицина. — К.: Абрис,
1994. — 319 с. Губерфиц А.Я., Линевский Ю.В. Лечебное питание. — К.:
Вищ. шк. 1977. — 238 с. Губергриц А.Я., Соломченко Н.И. Лекарственные
растения Донбасса. — Донецк: Донбасе, 1990. – 245 с.

Джарвис Д.С. Мед и другие естественные продукты. — Апимондия, 1988. —
126с. Дудченко Л.Г., Кривенко В.В. Пищевые растения— целители. — К.:
Наук, думка, 1988.

Землинский СЕ. Лекарственные растения СССР. — М.: Медгиз, 1958. — 611 с.

Кархут В.В. Ліки навколо нас. — К.: Здоров’я, 1975. — 446 с.

Киейп С. Моє водолечение. — К.: 1904. — 275 с.

Ковалева Н.Г. Лечение растениями. — М.: Медицина, 1971. — 350с.

Кузнецов С.М. Легенды о целебных растениях. — Краснодар: Краснодар. кп.
изд-во, 1971. – 103 с.

Лікарські рослини. Енциклопедичний довідник за ред. акад. АН УРСР А.М.
Гродзинського.- К.: Голов. ред. радян. енцикл. ім. М.П.Бажана, 1991. —
543 с.

Довідник з фітотерапії /Мамчур Ф.І., Макарчук Н.М., Лещинская Я.С. та
ін. — К.:

Здоров’я, 1986. — 274 с.

Минаева В.Г. Лекарственные растения Сибири. — Новосибирск:

Наука, 1991. – 432 с.

Младенов С. Мед и медолечение. — М.:Медицина, 1969. — 180 с.

Носаль І.М. Від рослини до людини. — К.: Веселка, 1992. — 606 с.

Осетров В.Д. Альтернативная фитотерапия. — К.: 1993. — 170 с.

Платеи М. Новый способ лечеиия /Иод ред. доктора медицины А.П.Зеленкова:
В 3 т. — С.ГІб: Просвещение, 1904.

Попов О.ГІ. Лікарські рослини в народній медицині. — К.: Здоров’я, 1965.
— 345 с.

Рыльков М.И. Практическая фитотерапия. — Пермь, 1993.— 420 с.

Смик Г.К. Зелена аптека. — К.: Урожай, 1970. — 237 с.

Соколов С.Я., Замотаев В.П. Справочник по лекарственным растениям. — М.:
Металлургия, 1989. – 425 с.

Товстуха Є.С. Фітотерапевтичні засоби проти радіації. — К.: Здоров’я,
Медекол, 1992. – 180 с.

Товстуха Є.С. Фітотерапія. — К.: Здоров’я, 1991. — 192 с.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020