.

Стафілококова інфекція. Народні методи лікування (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
351 9794
Скачать документ

Реферат на тему:

Стафілококова інфекція. Народні методи лікування

Стафілококова інфекція — група захворювань, що їх спричинюють
стафілококи.

Джерелом інфекції є хворі і носії. В зовнішнє середовище мікроби
виділяються з їх харкотинням, сечею та випорожненнями.

Стафілококова інфекція уражає переважно дітей молодшого віку та дітей,
що ослаблені іншими недугами. В її виникненні провідна роль належить
порушенню імунітету.

У деяких дітей симптоми гнійного запалення виявляють відразу після
народження. Це свідчить про внутрішньоутробне інфікування. Проте частіше
хвороба розвивається після виписування з пологового будинку.

Розвитку сепсису сприяють ускладнений перебіг вагітності,
гнійно-запальні захворювання у матері, лікування антибіотиками у період
вагітності, недоношеність, годування груддю під час маститу тощо. Штучне
вигодовування може стати причиною порушення мікрофлори кишечнику.

Вхідні ворота інфекції у дітей — слизова оболонка ротової порожнини,
дихальних шляхів, вуха, кишок, пупкова рана.

У процесі життєдіяльності стафілокок виділяє токсини, які згубно
впливають на організм.

Симптоми та перебіг стафілококової інфекції багатоманітні — від легких
форм до сепсису.

У 48 —75 % випадків стафілококи є причиною гострого ураження дихальних
шляхів. Стафілококова пневмонія має стрімкий перебіг, часто з
деструкцією легеневої тканини. Температура тіла підвищується до 39 — 40
°С, швидко наростають інтоксикація, серцево-судинна та дихальна
недостатність. Спостерігаються задишка, синюшне забарвлення слизових
оболонок та шкіри. Діти стають неспокійними, стогнуть, іноді плачуть.
Спостерігаються пітливість, озноб. Пневмонія може ускладнитися
плевритом, абсцесом. Абсцес може прорвати в плевральну порожнину, що
різко погіршує стан дитини. Посилюється синюшність, з’являються липкий
піт, задишка, пульс ниткоподібний, прискорений.

Стафілококовий ентероколіт є найтяжчим захворюванням серед усіх кишкових
інфекцій. Хворіють переважно діти віком до 6 міс.

Сприяють розвитку хвороби недоношування, раннє штучне вигодовування,
гострі вірусні респіраторні інфекції, повторне призначення антибіотиків
та інших лікарських засобів, нерідко — мастит у матері.

Стафілококовий менінгіт у дітей має дуже тяжкий перебіг. Серед гнійних
форм менінгіту на стафілококовий припадає 2 — 3%.

Стафілококова інфекція часто призводить до септичного ендокардиту. Вона
обтяжує перебіг опіків, дерматозів тощо.

До генералізованих форм захворювання належить стафілококовий сепсис,
який має гострий або затяжний перебіг.

Ефективність лікування стафілококової інфекції залежить від своєчасності
діагностики, адекватності лікування (вводять протистафілококовий
імуноглобулін, плаз-моанатоксин та ін.), стану захисних сил організму
дитини.

Стафілококи стійкі до антибіотиків. З антибіотиків найефективнішими
вважаються аміноглікозиди (канаміцин, гентаміцин) у поєднанні з
напівсинтетичними антибіотиками пеніцилінового ряду (ампіокс,
оксацилін), цефалоспорини. Проте антибіотики, особливо у разі тривалого
введення, пригнічують кишкову мікрофлору, зумовлюючи дисбактеріоз,
диспепсію.

Відомо чимало засобів рослинного походження, які згубно діють на
стафілококи та одночасно стимулюють імунну систему, що особливо важливо
при стафілококовій інфекції.

Екстракт кори барбарису звичайного справляє бактеріостатичний вплив на
патогенну мікрофлору травного каналу, активний щодо стафілокока.

Настоянка суцвіть цмину італійського виявляє антимікробні властивості,
пригнічує стафілококи. Водні настої менш активні.

Екстракт кореня валеріани лікарської пригнічує розвиток золотистого
стафілокока та інших мікроорганізмів, що стійкі до дії антибіотиків.

Трава маклеї дрібноплодої має широкий спектр антимікробної активності,
затримує розвиток стафілококів, ефективна при стафілококовому сепсисі.

h

Спиртовий екстракт бруньок осики звичайної згубно діє на золотистий
стафілокок.

Під впливом настоянок бруньок тополі чорної та берези бородавчастої
стафілококи швидко гинуть.

Протягом 30 років відомий фітотерапевт Є.С.Товстуха досліджував дію 20%
спиртової настоянки бруньок тополі чорної на патогенні стафілококи. У
жодному випадку не було виявлено нечутливих до спиртової настоянки
штамів патогенних стафілококів. Окрім прийому всередину, автор пропонує
застосовувати інгаляції спиртового препарату з обов’язковим контролем за
наявністю патогенних стафілококів.

Сік каланхое пірчастого, консервований 20% спиртовою настоянкою бруньок
тополі чорної, припиняє ріст патогенних стафілококів при піодермії.

Новоіманін — антибактеріальний препарат, одержаний із звіробою
звичайного, діє на стафілококи, що витривалі до препаратів групи
пеніциліну.

Хлорофіліпт містить суміш хлорофілів листків евкаліпту кулястого, має
бактерицидну активність. Рекомендують для лікування хвороб, зумовлених
стафілококами, у разі стійкості збудника до антибіотиків. Використовують
місцево.

Зазначені препарати можна використовувати лише після консультації з
Лікарем. Дози та спосіб застосування добирають індивідуально з
урахуванням клінічних проявів захворювання.

При виявленні стафілококової інфекції дитину треба ізолювати. Важливий
ретельний догляд за нею.

Слід дотримувати особистої гігієни, регулярно проводити вологе
прибирання дезінфікуючими засобами, провітрювати приміщення.

Уникати перегрівання та переохолодження дитини. Білизну прати та
стерилізувати.

При дисбактеріозі намагатися відновити нормальну мікрофлору кишечнику.
Харчування повинно бути повноцінним, з достатнім вмістом вітамінів.

Дуже важливо проводити своєчасну санацію вогнищ хронічної інфекції.
Основну увагу приділяти підвищенню опірності, загартовуванню дитини з
раннього віку.

ЛІТЕРАТУРА

Абу Али Ибн Сина (Авиценна). Канон врачебной науки: В 5 т. — Ташкент:
«Фан», 1979. Болтарович З.Є. Українська народна медицина. — К.: Абрис,
1994. — 319 с. Губерфиц А.Я., Линевский Ю.В. Лечебное питание. — К.:
Вищ. шк. 1977. — 238 с. Губергриц А.Я., Соломченко Н.И. Лекарственные
растения Донбасса. — Донецк: Донбасе, 1990. – 245 с.

Джарвис Д.С. Мед и другие естественные продукты. — Апимондия, 1988. —
126с. Дудченко Л.Г., Кривенко В.В. Пищевые растения— целители. — К.:
Наук, думка, 1988.

Землинский СЕ. Лекарственные растения СССР. — М.: Медгиз, 1958. — 611 с.

Кархут В.В. Ліки навколо нас. — К.: Здоров’я, 1975. — 446 с.

Киейп С. Моє водолечение. — К.: 1904. — 275 с.

Ковалева Н.Г. Лечение растениями. — М.: Медицина, 1971. — 350с.

Кузнецов С.М. Легенды о целебных растениях. — Краснодар: Краснодар. кп.
изд-во, 1971. – 103 с.

Лікарські рослини. Енциклопедичний довідник за ред. акад. АН УРСР А.М.
Гродзинського.- К.: Голов. ред. радян. енцикл. ім. М.П.Бажана, 1991. —
543 с.

Довідник з фітотерапії /Мамчур Ф.І., Макарчук Н.М., Лещинская Я.С. та
ін. — К.:

Здоров’я, 1986. — 274 с.

Минаева В.Г. Лекарственные растения Сибири. — Новосибирск:

Наука, 1991. – 432 с.

Младенов С. Мед и медолечение. — М.:Медицина, 1969. — 180 с.

Носаль І.М. Від рослини до людини. — К.: Веселка, 1992. — 606 с.

Осетров В.Д. Альтернативная фитотерапия. — К.: 1993. — 170 с.

Платеи М. Новый способ лечеиия /Иод ред. доктора медицины А.П.Зеленкова:
В 3 т. — С.ГІб: Просвещение, 1904.

Попов О.ГІ. Лікарські рослини в народній медицині. — К.: Здоров’я, 1965.
— 345 с.

Рыльков М.И. Практическая фитотерапия. — Пермь, 1993.— 420 с.

Смик Г.К. Зелена аптека. — К.: Урожай, 1970. — 237 с.

Соколов С.Я., Замотаев В.П. Справочник по лекарственным растениям. — М.:
Металлургия, 1989. – 425 с.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020