Реферат на тему:
Прорізування зубів. Народні методи лікування
Прорізування зубів у дитини є природним процесом. У нормі воно не
повинно супроводжуватися особливими явищами, крім припливу крові до
ясен. Нерідко спостерігаються свербіння ясен та посилення виділення
слини.
У здорової дитини у віці 6 — 7 міс прорізуються передні зуби — середні
нижні різці. Місяців через два — верхні середні різці. До 8 міс дитина
має 4 зуби. Приблизно через 2 міс прорізуються верхні бічні різці, а
згодом і нижні.
На початку другого року життя з’являються верхні, а потім нижні моляри.
Перші кореневі зуби — у 12—15 міс, ікла — у 17—20 міс, другі кореневі —
у 21—24 міс (мал. 68). Прорізування молочних зубів закінчується у 2 —
2,5 року (молочних зубів 20).
У 5 — 8 років прорізуються перші постійні зуби — великі кореневі
(моляри), а з 7 — 8 років починається заміна молочних зубів постійними,
яка відбувається в тому самому порядку, що й прорізування. Постійних
зубів — 32. Терміни прорізування зубів у дітей неоднакові.
Під час першого прорізування зубів, особливо у дітей з невротичними
реакціями, можуть спостерігатися такі симптоми: неспокій, раптовий плач,
переляк під час сну, червоні плями, а іноді й висипка біля куточків
рота. Ясна стають гарячими, розпухають, червоніють. З’являються свербіж
у роті, посилена слинотеча, пронос. Малюк хапається за рот, не дає
торкнутися ясен, чухає ясна. Під час прорізування верхніх ікл нерідко
спостерігаються запалення кон’юнктиви та сльозотеча. Прорізування зубів
може супроводжуватися так званими зубними судомами.
У період прорізування зубів буває розлад травлення, нерідко підвищується
температура тіла.
Для полегшення стану дитини призначають збуджувальні обгортання литок
температури 22 °С. їх роблять удень і вночі під час сну. Добре
допомагають клізми вранці та ввечері (по 1/5 склянки прохолодної води).
При болю, припуханні ясен, свербежу рекомендують робити часті обтирання
ротової порожнини марлею, змоченою прохолодною водою або розчином соди
питної (1 чайну ложку соди на склянку води).
Для полегшення прорізування зубів змазують ясна внутрішнім відвареним
курячим жиром, вершковим маслом. Якщо це не допомагає, то в народній
медицині голову та шию малюка рекомендують змазати маслиновою олією,
змішаною з гарячою водою, а також закапати по 1 краплі олії у вуха.
Одночасно накладати збуджувальний компрес на живіт з води температури 22
°С на 2 год. Часто лише один такий компрес заспокоює дітей, що плакали
цілу ніч. Якщо компрес не турбує дитину, його можна лишати на всю ніч.
Після прорізування перших зубів, коли дитина може кусати, дають їй
шматочок не дуже сухого кореня солодки голої. Солодка корисна також як
протизапальний засіб при виразках та болю у яснах. Протипоказання —
гідроцефалія, набряки.
–?ae
e
ue
ae
ae
e
i
??????1/2?одні препарати кальцію та ергокальциферол.
Для полегшення прорізування зубів у народі рекомендують одягти на шию
дитини намисто з бурштину.
На формування щелепних кісток, “закладку” зубів впливає акт ссання. У
разі штучного вигодовування або раннього відлучення дитини від груді
треба давати малюку пружну соску з маленьким отвором.
Уражені зуби слід своєчасно лікувати, адже нехтування цим правилом може
призвести до неправильного розвитку щелеп та негативно вплине на зачатки
постійних зубів.
Під час прорізування зубів діти намагаються взяти в рот усе, що
потрапляє їм під руки, чухають ясна. В цей період треба особливо пильно
стежити, аби малюк не травмував слизову оболонку ротової порожнини та
язика.
Звичайно зуби нижньої щелепи прорізуються раніше, ніж верхньої. Але
спостерігаються й відхилення щодо цього.
Запізнювання прорізування зубів на 1—2 міс не вважається патологією.
Якщо ж прорізуються зуби на 4 —6 міс пізніше або неправильний прикус,
треба звернутися до лікаря.
Здорові зуби — запорука доброго здоров’я, нормальної функції органів
травлення, ясної мови, правильного формування обличчя, красивої усмішки.
ЛІТЕРАТУРА
Абу Али Ибн Сина (Авиценна). Канон врачебной науки: В 5 т. — Ташкент:
«Фан», 1979. Болтарович З.Є. Українська народна медицина. — К.: Абрис,
1994. — 319 с. Губерфиц А.Я., Линевский Ю.В. Лечебное питание. — К.:
Вищ. шк. 1977. — 238 с. Губергриц А.Я., Соломченко Н.И. Лекарственные
растения Донбасса. — Донецк: Донбасе, 1990. – 245 с.
Джарвис Д.С. Мед и другие естественные продукты. — Апимондия, 1988. —
126с. Дудченко Л.Г., Кривенко В.В. Пищевые растения— целители. — К.:
Наук, думка, 1988.
Землинский СЕ. Лекарственные растения СССР. — М.: Медгиз, 1958. — 611 с.
Кархут В.В. Ліки навколо нас. — К.: Здоров’я, 1975. — 446 с.
Киейп С. Моє водолечение. — К.: 1904. — 275 с.
Ковалева Н.Г. Лечение растениями. — М.: Медицина, 1971. — 350с.
Кузнецов С.М. Легенды о целебных растениях. — Краснодар: Краснодар. кп.
изд-во, 1971. – 103 с.
Лікарські рослини. Енциклопедичний довідник за ред. акад. АН УРСР А.М.
Гродзинського.- К.: Голов. ред. радян. енцикл. ім. М.П.Бажана, 1991. —
543 с.
Довідник з фітотерапії /Мамчур Ф.І., Макарчук Н.М., Лещинская Я.С. та
ін. — К.:
Здоров’я, 1986. — 274 с.
Минаева В.Г. Лекарственные растения Сибири. — Новосибирск:
Наука, 1991. – 432 с.
Младенов С. Мед и медолечение. — М.:Медицина, 1969. — 180 с.
Носаль І.М. Від рослини до людини. — К.: Веселка, 1992. — 606 с.
Осетров В.Д. Альтернативная фитотерапия. — К.: 1993. — 170 с.
Платеи М. Новый способ лечеиия /Иод ред. доктора медицины А.П.Зеленкова:
В 3 т. — С.ГІб: Просвещение, 1904.
Попов О.ГІ. Лікарські рослини в народній медицині. — К.: Здоров’я, 1965.
— 345 с.
Рыльков М.И. Практическая фитотерапия. — Пермь, 1993.— 420 с.
Смик Г.К. Зелена аптека. — К.: Урожай, 1970. — 237 с.
Соколов С.Я., Замотаев В.П. Справочник по лекарственным растениям. — М.:
Металлургия, 1989. – 425 с.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
