.

Плеврит. Народні методи лікування (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
248 3471
Скачать документ

Реферат на тему:

Плеврит. Народні методи лікування

Плеврит — запалення плеври, за якого уражуються листки плеври з
подальшим зрощенням їх між собою або утворенням випоту в плевральній
порожнині.

Первинний плеврит спостерігається нечасто, звичайно він є наслідком
травми. Частіше виникає вторинний плеврит.

Розрізняють сухий (фібринозний) та ексудативний (випітний) плеврити.
Ексудативні плеврити залежно від характеру випоту ділять на серозний,
гнійний та геморагічний.

Звичайно сухий плеврит передує розвитку ексудативного. Захворювання
починається раптово. Основним симптомом є біль у відповідній половині
грудної клітки, який посилюється під час дихання, кашлю, натужування.
Больові Відчуття зменшуються у положенні хворого на ураженому боку.

Ексудативний плеврит починається поступово або гостро. Спостерігаються
болісний сухий кашель, біль у грудній клітці. Після накопичення випоту
біль у боку зникає, з’являється відчуття тяжкості, наростає задишка,
розвивається помірний ціаноз, знижується апетит. Температура тіла
підвищується. У разі накопичення рідини спостерігається зміщення серця.
З часом у плевральній порожнині можуть утворитися спайки — зрощення між
листками плеври, що обмежують її рухомість.

Випіт може нагноюватися. Гострий гнійний плеврит супроводжується високою
температурою тіла, ознобом та надмірним потовиділенням. Апетит
знижується. Розвивається загальна слабкість, наростають прояви анемії,
дитина худне.

Гнійний плеврит у дітей часто ускладнюється пневмотораксом (наявність
повітря в плевральній порожнині). Наявність у плевральній порожнині
повітря та гною призводить до ще більшого зміщення серця. Порушуються
дихання та кровообіг.

Рекомендують повноцінне харчування з достатньою кількістю білків та
вітамінів. При ексудативному плевриті обмежують вживання рідини та солі.

Розсмоктуванню ексудату сприяють продукти, багаті на солі кальцію (сир,
молоко, салат, абрикоси, петрушка, морква, суниці, чорниці, малина,
смородина чорна, гарбузи).

До раціону включають виноград, інжир, журавлиновий сік з медом, відвар
шипшини.

Корисно вівсяне “молоко”. 4 столові ложки зерна вівса залитиі л води,
варити до розварювання, процідити. Пити з медом замість води тривалий
час.

Для запобігання гнійному плевриту рекомендують пити ячмінний відвар.
Очищений ячмінь довго кип’ятити у воді, процідити.

Якщо висока температура тіла, корисно пити сік гарбуза, огірка або
кавуна.

У народній медицині використовують такий засіб. У коренеплоді редьки
зрізати верхівку, видалити частину м’якуша, залити олією, закрити
зрізаною верхівкою та пекти у духовці. З’їдати по одному коренеплоду за
день протягом тижня.

Лікування має бути комплексним, з урахуванням особливостей клініки,
загального стану дитини.

При сухому плевриті пом’якшує кашель, зменшує біль, діє протизапально
така суміш:

Корені солодки голої – 10 г

Листки підбілу звичайного – 20 г

Листки подорожника великого – 20 г

Трава чебрецю звичайного – 10 г

Кореневище з коренями

синюхи блакитної – 10 г

Трава материнки звичайної – 20 г

Трава споришу звичайного – 10 г

Столову ложку суміші залити 300 мл води, настояти 30 хв, повільно
довести до кипіння, кип’ятити 5 хв на малому вогні у закритій посудині,
настояти до охолодження. Приймати по 1/4 — 1/2 склянки 3 рази на день за
15 хв перед їдою та 4-й раз перед сном.

При плевриті, що супроводжується сухим кашлем, рекомендують таку суміш:

Квітки бузини чорної — 50 г

Листки алтеї звичайної — 50 г

Трава споришу звичайного — 50 г

Столову ложку суміші залити 300 мл води, повільно довести до кипіння,
кип’ятити 5 хв на малому вогні, настояти 30 хв. Приймати по 1 чайній — 1
столовій ложці кілька разів на день перед їдою.

Маленьким дітям при сухому плевриті готують такий відвар. Беруть по 1
столовій ложці листків ожини сизої, трави суниць лісових та 1 очищене
кисле яблуко. Суміш заливають 400 мл окроггу, кип’ятять 5 хв на малому
вогні, проціджують П’ють по 30 — 50 мл 4 рази на день.

Для поліпшення загального стану, збільшення життєвої ємкості легенів
дітям старшого віку призначають по 10 — 20 крапель з водою настоянки
кореня аралії маньчжурської (1:5) на 70% спирті етиловому.

При плевриті та запаленні легенів використовують насіння кропиви
дводомної: 15 г залити 300 мл води, кип’ятити 10 хв на малому вогні,
процідити. Приймати по 20 — 50 мл 4 рази на день. Потовчене насіння
кропиви в суміші з медом розмазати по тарілці і дати дитині для
злизування.

Для зменшення болю запалені ділянки ззовні обкладають свіжим сиром 2—3
рази на день. Сир пом’якшити, намазати на лляне полотно тонким шаром.

Для зменшення болю рекомендують розтирати грудну клітку сумішшю олій:
соснова (2,5 мл), евкаліптова (2,5 мл), лавандова (2,5 мл), шавлієва
(2,5 мл) та камфорна (30 мл). Для розтирання беруть 10 — 20 крапель
суміші на 1 процедуру.

Під час гарячки призначають заспокійливі обгортання тулуба температури
22 — 25 °С та одночасно збуджувальні обгортання литок температури 20 —
22 °С.

Якщо кінцівки холодні, їх треба зігріти.

У разі запору кишечник очищають за допомогою клізм.

Лікування серозного плевриту слід спрямувати на ліквідацію ексудату.

При ексудативному (випітному) плевриті як сечогінний засіб
використовують відвар трави хвощу польового: 2 чайні ложки залити 200 мл
окропу, кип’ятити 10 хв на малому вогні, настояти 2 год. Давати по 1 —4
столові ложки 3 — 5 разів на день (доза для дітей віком до 5 років).

Дітям старшого віку як кровоочисний та сечогінний засіб рекомендують
відвар трави дроку красильного: 1 столову ложку залити 300 мл окропу,
уварити на малому вогні до 1/3 від початкового об’єму. Приймати по 1 —2
столові ложки через 2 год до збільшення діурезу. Повторюють через 1—2
доби.

При плевриті використовують настій трави гадючника в’язолистого: 2
столові ложки залити 400 мл окропу, настояти 2 год. Приймати по 30 — 50
мл 4 рази на день перед їдою як протизапальний та сечогінний засіб.

При водянці плевральної порожнини рекомендують порошок насіння моркви з
медом (1:1). Вживати по 1/2—1 чайній ложці 3 — 4 рази на день.

Якщо випітний плеврит з’явився у хворих з органічними ураженнями серця,
використовують настій листків наперстянки пурпурової (0,1 —0,4 г на 200
мл окропу). Призначають порошок листків дітям віком до 1 року по 0,005 —
0,01 г, від 2 до З років — по 0,02 — 0,03 г, від б до 15 років — по 0,03
— 0,06 г. Передозування неприпустиме. Наперстянку давати тільки після
консультації та під наглядом лікаря.

При вологому плевриті кілька разів на день ставлять зігрівальні
компреси.

Якщо невисока температура тіла, ставлять парові компреси на передню
стінку грудної клітки, змінюючи їх після охолодження.

AE

i

При випітному плевриті корисно прийняти постільну парову ванну.

При запорі ставлять очисні клізми.

Для лікування гнійного плевриту призначають комбіновану настоянку (1:5)
на 40 % спирті етиловому суміші бруньок тополі чорної, берези
бородавчастої та осики звичайної, взятих порівну. Приймати по 10 — 30
крапель 3 рази на день з водою. Справляє антимікробний, протизапальний
вплив, знижує температуру тіла.

Дітям молодшого віку готують відвар суміші бруньок. Столову ложку суміші
залити 200 мл води, довести до кипіння, кип’ятити 10 хв на малому вогні,
настояти 4 год. Приймати по 1 —2 чайні ложки 4 рази на день за 30 хв
перед їдою. Препарати дають до поліпшення стану хворого, нормалізації
температури тіла.

Хворим, що перебувають у тяжкому стані, дають настоянку кореня ехінацеї
пурпурової (аптечний препарат) як антибактеріальний, протизапальний
засіб і такий, що посилює опірність організму. Приймати по 10— 15
крапель через 2 год (але не більше 80 крапель на добу). Дітям молодшого
віку дають по 1 краплі на кожен рік життя з водою 3 — 4 рази на день.

Сприяє зменшенню запалення і прогресуванню процесу при гнійному плевриті
відвар кореневища з коренями марени красильної: 1 чайну ложку залити 300
мл окропу, кип’ятити 10 хв на малому вогні. Приймати до 1/2 склянки 3
рази на день (залежно від віку дитини).

Для зменшення запалення, посилення імунітету використовують такий засіб.
Свіжі листки подорожника великого подрібнити на м’ясорубці, змішати з
медом (1:1). Приймати по 1 чайній — 1 десертній ложці вранці натще та
ввечері перед сном.

У народній медицині пропонують взяти 100 г ячмінного борошна та по 50 г
трави буркуну лікарського і коробочок маку снотворного. Суміш
подрібнити. 40 г суміші залити 500 мл води, кип’ятити 10 хв на малому
вогні. Відваром просочити тканину й накласти на грудну клітку.
Зменшується запалення, тамується біль.

Для компресів беруть суміш оцту з подрібненими листками капусти та
насінням подорожника великого. Суміш накласти на вовняну тканину,
попередньо змочену маслиновою олією.

При гнійному плевриті роблять збуджувальні обгортання тулуба температури
25 — 27 °С та литок температури 22 — 25 °С.

Прогноз при сухому плевриті сприятливий. Слід обмежити рухи грудної
клітки, укладаючи дитину в ліжку на уражений бік. Проте тривале
перебування у такій позі (довше 4 год) не рекомендується.

У хворих на сухий плеврит, який розвинувся на тлі пневмонії, слід
лікувати основне захворювання.

Перебіг ексудативного плевриту тяжчий, ніж сухого. Хворі на ексудативний
плеврит потребують особливого догляду. Обов’язково дотримувати
постільного режиму. Накопичення рідини у плевральній порожнині зумовлює
задишку. Дитині надають зручного положення у ліжку, піднімають
підголівник або підкладають кілька подушок під голову та спину.

Під час ознобу дитину добре вкутують, кладуть грілку до ніг, а після
сильного потовиділення витирають насухо, міняють білизну. Якщо є така
потреба, то дають подихати киснем, відчиняють кватирку. Коли висока
температура тіла, на голову кладуть міхур з льодом, обгорнутий
бавовняною тканиною.

Годувати дитину треба часто, невеликими порціями.

Належить стежити, аби випорожнення були регулярними. У разі запору
ставлять очисну клізму.

У період розсмоктування ексудату, щоб запобігти утворенню спайок, хворим
призначають лікувальну фізкультуру.

У разі збільшення кількості випітної рідини активні рухи протипоказані.

Під час розсмоктування ексудату проводять лікувальну фізкультуру.
Залежно від стану дитини вправи проводять у положенні лежачи, сидячи або
стоячи.

Хворим з плевральними спайками рекомендують такі вправи:

1. Вихідне положення (в.п.) — лежачи на здоровому боку з підкладеною
під бік твердою подушкою. Руку з ураженого боку відвести угору назад.
Дихати глибоко. Виконують кілька хвилин з перервами.

2. В.п. — сидячи на стільці, зачепитися носками за ніжки. Нахилитися в
здоровий бік, узявшись за задню ніжку стільця, друга рука за головою,
лікоть відведений назад. Дихати глибоко. Виконувати кілька хвилин з
перервами.

3. В.п. — стоячи, ноги нарізно. Нахилити тулуб в здоровий бік,
підіймаючи вгору протилежне плече, та підтягувати кисть до пахвової ямки
— вдих. Повернутися у в.п.

— видих.

4. В.п. — стоячи. На здоровому боці рука зігнута в лікті. Долоня на
боку вище від талії. Нахилити тулуб у здоровий бік, піднімаючи руку
якомога вище над головою,

— вдих. Повернутися у в.п. — видих.

Спеціальні вправи при плевральних зрощеннях виконують 3 — 5 разів на
день по 5 хв.

При гнійному плевриті призначають великі дози антибіотиків, дренують
плевральну порожнину доти, доки вона не очиститься від гною.
Рекомендують загально-зміцнювальну терапію.

Діти, які хворіли на плеврит різної етіології, перебувають на
диспансерному обліку у педіатра та пульмонолога.

ЛІТЕРАТУРА

Абу Али Ибн Сина (Авиценна). Канон врачебной науки: В 5 т. — Ташкент:
«Фан», 1979. Болтарович З.Є. Українська народна медицина. — К.: Абрис,
1994. — 319 с. Губерфиц А.Я., Линевский Ю.В. Лечебное питание. — К.:
Вищ. шк. 1977. — 238 с. Губергриц А.Я., Соломченко Н.И. Лекарственные
растения Донбасса. — Донецк: Донбасе, 1990. – 245 с.

Джарвис Д.С. Мед и другие естественные продукты. — Апимондия, 1988. —
126с. Дудченко Л.Г., Кривенко В.В. Пищевые растения— целители. — К.:
Наук, думка, 1988.

Землинский СЕ. Лекарственные растения СССР. — М.: Медгиз, 1958. — 611 с.

Кархут В.В. Ліки навколо нас. — К.: Здоров’я, 1975. — 446 с.

Киейп С. Моє водолечение. — К.: 1904. — 275 с.

Ковалева Н.Г. Лечение растениями. — М.: Медицина, 1971. — 350с.

Кузнецов С.М. Легенды о целебных растениях. — Краснодар: Краснодар. кп.
изд-во, 1971. – 103 с.

Лікарські рослини. Енциклопедичний довідник за ред. акад. АН УРСР А.М.
Гродзинського.- К.: Голов. ред. радян. енцикл. ім. М.П.Бажана, 1991. —
543 с.

Довідник з фітотерапії /Мамчур Ф.І., Макарчук Н.М., Лещинская Я.С. та
ін. — К.:

Здоров’я, 1986. — 274 с.

Минаева В.Г. Лекарственные растения Сибири. — Новосибирск:

Наука, 1991. – 432 с.

Младенов С. Мед и медолечение. — М.:Медицина, 1969. — 180 с.

Носаль І.М. Від рослини до людини. — К.: Веселка, 1992. — 606 с.

Осетров В.Д. Альтернативная фитотерапия. — К.: 1993. — 170 с.

Платеи М. Новый способ лечеиия /Иод ред. доктора медицины А.П.Зеленкова:
В 3 т. — С.ГІб: Просвещение, 1904.

Попов О.ГІ. Лікарські рослини в народній медицині. — К.: Здоров’я, 1965.
— 345 с.

Рыльков М.И. Практическая фитотерапия. — Пермь, 1993.— 420 с.

Смик Г.К. Зелена аптека. — К.: Урожай, 1970. — 237 с.

Соколов С.Я., Замотаев В.П. Справочник по лекарственным растениям. — М.:
Металлургия, 1989. – 425 с.

Товстуха Є.С. Фітотерапевтичні засоби проти радіації. — К.: Здоров’я,
Медекол, 1992. – 180 с.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020