.

Переломи кісток. Народні методи лікування (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
299 5408
Скачать документ

Реферат на тему:

Переломи кісток. Народні методи лікування

Перелом — порушення анатомічної цілості кістки. Розрізняють травматичні
та патологічні (внаслідок інфекційного процесу або пухлини) переломи
кісток.

Кістка ламається у ділянці прикладання сили (прямий перелом) або на
значній відстані (непрямий перелом). Розрізняють переломи поперечні,
скісні, спіральні, компресійні (від стиснення) та ін.

Під час перелому кістки виникає біль, стає неможливим користуватися
ушкодженою кінцівкою (обмеження рухливості або повна її нерухомість). У
ділянці перелому з’являються набряк, крововилив, змінюється
конфігурація. У процесі гоєння утворюється кісткова мозоля. Строк
утворення його залежить від віку та стану хворого, розміру кістки,
правильності зіставлення уламків (від 15 діб при переломах дрібних
кісток до 2 —3 міс у разі перелому діафізу стегна).

Потраплення інфекції у кістку спричинює остеомієліт з утворенням
секвестрів (змертвілих частинок тканини), нориць та перехід процесу в
хронічний.

Під час перелому ребер плевра та легені можуть бути ушкоджені їх
кінцями. Спостерігаються біль під час дихання, кашель, уражений бік
грудної клітки відстає у процесі дихання від здорового. Якщо поранена
легеня, з’являється криваве харкотиння.

При переломі кісток черепа можуть бути симптоми струсу мозку, біль,
крововиливи, парез та параліч, підвищення внутрішньочерепного тиску. Для
перелому основи черепа характерна кровотеча з носа та зовнішнього
слухового проходу. Можливе ускладнення — абсцес мозку.

Переломи кісток у дітей добре зростаються, особливо у новонароджених.

При переломах кісток шкіру в ділянці травми обробляють спиртом,
спиртовим розчином йоду. Після цього кінцівку іммобілізують, тобто
забезпечують їй нерухомість, використовуючи стандартні шини або підручні
засоби.

Мал. 1. Іммобілізація при переломі передпліччя

Накладаючи шину, слід фіксувати не менш як два суглоби — вище та нижче
від ділянки ушкодження, а у разі травми плеча, стегна, плечового і
кульшового суглобів — не менш як три суглоби (мал.1, 2). Шини не слід
накладати безпосередньо на шкіру, вони не повинні стискати тканини.

Травмованій кінцівці треба надати, підвищеного положення, прикласти
пухир з льодом, накласти шину.

За синдрому тривалого стиснення після звільнення кінцівку туго бинтують
еластичним бинтом, обкладають пухирями з льодом чи холодною водою.
Найдоцільніше накладати пневматичні шини.

У разі тривалого стискування кінцівки (10—15 год) накладають джгут вище
від травмованої ділянки, щоб запобігти надходженню в кров продуктів
розпаду.

Для прискорення зростання кісток призначають продукти, що містять
аскорбінову кислоту, зокрема дають відвар плодів шипшини: 20 і залити
300 мл окропу, кип’ятити 10 хв на малому вогні. Пити по 1/3 склянки 3
рази на день. Добрим стимулятором відновлення кісткової тканини є
морська капуста.

Мумійо використовують при переломах кісток усередину 2—3 рази на день:
дітям віком до 5 років дають по 0,1 —0,2 г, 5—10 років — по 0,2 — 0,4 г,
10 — 16 років — по 0,4 — 0,5 г. Перший прийом рекомендують натще,
останні — за 20 хв перед їдою. Курс лікування триває 10 діб, потім — 10
діб перерва і знову можна його повторити. Під впливом мумійо
прискорюється процес утворення кісткової мозолі, зникає набряклість,
розсмоктуються гематоми (скупчення крові). Мумійо сприятливо діє на
мінеральний обмін в організмі, як біостимулятор посилює та прискорює
регенерацію кісткової тканини.

Для кращого зростання кісток призначають препарати кореня живокосту
лікарського. 7 г порошку заливають 250 мл холодної води, настоюють 8
год. Настій зливають, а сировину заливають 250 мл окропу, настоюють 10
хв. Обидві рідини змішують і п’ють протягом дня ковтками. Давати дітям
лише старшого віку.

Мал. 2. Іммобілізація при переломі гомілки

У народній медицині при переломах застосовують мазь. Свіжий корінь
живокосту лікарського розтирають, сухий товчуть, додають сірку,
каніфоль, несолоний свіжий жир. Суміш кілька хвилин кип’ятять. У
напівохолоджену масу додають камфорну олію й білок сирого яйця,
перемішують.

При переломах використовують і таку мазь. До 70 г живиці ялиці білої
(смола, що виділяється в місцях пошкодження кори) додають одну терту
цибулину, 50 г маслинової олії та 15 г мідного купоросу. Суміш ретельно
перемішують та доводять до кипіння. Мазь досить ефективна.

Авіценна зауважував, що пов’язки з відвару гілок мирту звичайного
прискорюють зростання кісток.

1/4 :

4 столові ложки кореня чорнокореня лікарського та 2 столові ложки кореня
живокосту лікарського залити 0,5 л молока, варити на малому вогні до
загустіння. Компреси змінювати через день. Курс лікування — 5 — 8 діб.

Для компресів на ділянку перелому рекомендують таку суміш:

Листки кульбаби лікарської — 100 г

Трава живокосту лікарського — 100 г

Листки лопуха великого — 100 г

Трава деревію звичайного — 50 г

Листки гіркокаштана звичайного — 50 г

Дві столові ложки суміші залити 400 мл теплої води, довести до кипіння
(але не кип’ятити). До напару додати по жмені вівсяного борошна та
пшеничних висівок, настояти 1 год. Використовувати теплим. Компреси
ставити на 1 —2 год тричі на день.

Для прийому всередину рекомендують таку суміш:

Трава парила звичайного — 30 г

Трава споришу звичайного — 30 г

Трава гадючника в’язолистого — 30 г

Трава рутки лікарської — 30 г

Хвоя сосни звичайної — 30 г

Листки горіха волоського — 30 г

Слань ісландського моху — 30 г

Дві столові ложки суміші залити 400 мл окропу, кип’ятити 15 хв на малому
вогні. Пити по 30 — 70 мл 3 рази на день перед їдою.

У старовину для лікування переломів кісток призначали всередину порошок
червоної міді з старовинних мідних монет. Запивали водою або молоком.

Реабілітаційні заходи починають відразу після закінчення іммобілізації.
Призначають масаж, лікувальну фізкультуру, фізіотерапію.

У разі підозри на травму хребта в жодному разі не можна дитину саджати
та ставити на ноги. Треба покласти на живіт на тверду рівну поверхню й
негайно госпіталізувати.

Травмовану нижню кінцівку фіксують шинами випростаною, верхню згинають у
ліктьовому суглобі. При переломах кісток верхньої кінцівки дитина
звичайно набуває вимушеної пози: притискає до грудей і підтримує під
лікоть зігнуту в ліктьовому суглобі руку. Головне при наданні допомоги —
зафіксувати її саме у цьому положенні.

За підозри на перелом кісток черепа, хребта, таза, ушкодження органів
грудної або черевної порожнини, забиття та струс головного мозку не
можна дозволяти дитині самостійно йти.

Якщо немає носилок, для перенесення травмованого можна використати
будь-які предмети — дошки столів, лавок, драбину.

Нести та перекладати з носилок треба повільно, обережно, аби не
допустити струсу пошкоджених ділянок, особливо тоді, коли травмовано
хребет.

ЛІТЕРАТУРА

Абу Али Ибн Сина (Авиценна). Канон врачебной науки: В 5 т. — Ташкент:
«Фан», 1979. Болтарович З.Є. Українська народна медицина. — К.: Абрис,
1994. — 319 с. Губерфиц А.Я., Линевский Ю.В. Лечебное питание. — К.:
Вищ. шк. 1977. — 238 с. Губергриц А.Я., Соломченко Н.И. Лекарственные
растения Донбасса. — Донецк: Донбасе, 1990. – 245 с.

Джарвис Д.С. Мед и другие естественные продукты. — Апимондия, 1988. —
126с. Дудченко Л.Г., Кривенко В.В. Пищевые растения— целители. — К.:
Наук, думка, 1988.

Землинский СЕ. Лекарственные растения СССР. — М.: Медгиз, 1958. — 611 с.

Кархут В.В. Ліки навколо нас. — К.: Здоров’я, 1975. — 446 с.

Киейп С. Моє водолечение. — К.: 1904. — 275 с.

Ковалева Н.Г. Лечение растениями. — М.: Медицина, 1971. — 350с.

Кузнецов С.М. Легенды о целебных растениях. — Краснодар: Краснодар. кп.
изд-во, 1971. – 103 с.

Лікарські рослини. Енциклопедичний довідник за ред. акад. АН УРСР А.М.
Гродзинського.- К.: Голов. ред. радян. енцикл. ім. М.П.Бажана, 1991. —
543 с.

Довідник з фітотерапії /Мамчур Ф.І., Макарчук Н.М., Лещинская Я.С. та
ін. — К.:

Здоров’я, 1986. — 274 с.

Минаева В.Г. Лекарственные растения Сибири. — Новосибирск:

Наука, 1991. – 432 с.

Младенов С. Мед и медолечение. — М.:Медицина, 1969. — 180 с.

Носаль І.М. Від рослини до людини. — К.: Веселка, 1992. — 606 с.

Осетров В.Д. Альтернативная фитотерапия. — К.: 1993. — 170 с.

Платеи М. Новый способ лечеиия /Иод ред. доктора медицины А.П.Зеленкова:
В 3 т. — С.ГІб: Просвещение, 1904.

Попов О.ГІ. Лікарські рослини в народній медицині. — К.: Здоров’я, 1965.
— 345 с.

Рыльков М.И. Практическая фитотерапия. — Пермь, 1993.— 420 с.

Смик Г.К. Зелена аптека. — К.: Урожай, 1970. — 237 с.

Соколов С.Я., Замотаев В.П. Справочник по лекарственным растениям. — М.:
Металлургия, 1989. – 425 с.

Товстуха Є.С. Фітотерапевтичні засоби проти радіації. — К.: Здоров’я,
Медекол, 1992. – 180 с.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020