.

Міокардит. Народні методи лікування (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
226 2790
Скачать документ

Реферат на тему:

Міокардит. Народні методи лікування

Міокардит — запалення серцевого м’яза.

У дітей міокардит часто спостерігається при ревматизмі. Нерідко виникає
як ускладнення гострих інфекційних хвороб — дифтерії, скарлатини, грипу,
ангіни, сепсису, черевного тифу тощо.

Перші ознаки його можуть виникнути на тлі гострої респіраторної вірусної
інфекції.

Передусім це симптоми інтоксикації: різка слабкість, швидка
втомлюваність, підвищена пітливість, головний біль, запаморочення,
зниження апетиту, нудота, іноді блювання, біль у м’язах. Одночасно
з’являються перші кардіальні симптоми: незначний ціаноз губ та
носогубного трикутника, біль у ділянці серця кілкого або ниючого
характеру різної інтенсивності без іррадіації.

З’являються незначна задишка, що часто пов’язана з фізичним
навантаженням, перебої в роботі серця, серцебиття. Може домінувати
якийсь один симптом.

У разі тяжкого перебігу міокардиту у дитини виникає задишка у стані
спокою, збільшується печінка, з’являються набряки на кінцівках, асцит.

Нерідко міокардит набуває затяжного, хронічного перебігу. Між м’язовими
волокнами розростається рубцева тканина, знижується скоротлива функція
серцевого м’яза, порушується серцевий ритм, з’являється шум у серці.
Діти скаржаться на неприємні відчуття та біль у серці, серцебиття,
загальну слабкість. Поступово наростає серцева слабкість, порушується
дихання, посилюються задишка та набряки, особливо на ногах, збільшується
печінка.

Відновлюються функції серцевого м’яза повільно.

За появи перших симптомів міокардиту дитині треба забезпечити повний
спокій. Призначають постільний режим на 3 — 6 тиж — залежно від тяжкості
перебігу захворювання.

Кімнату, де перебуває хворий, постійно провітрювати. Температура повітря
в ній має бути в межах 18 — 20 °С.

Годувати дитину треба тільки свіжоириготованою їжею, невеликими
порціями. Не слід давати жирні м’ясо та рибу, м’ясні і рибні бульйони,
соління, спеції та продукти, що спричинюють бродіння у кишках та здуття
живота (боби, горох, капусту). Кількість солі в раціоні обмежити.

До меню треба включати молочні продукти, варене нежирне м’ясо, гречану,
вівсяну каші, пророслу пшеницю, терті овочі, фрукти, соки, вітамінні
чаї.

Корисні продукти, що містять калій. Це абрикоси, курага, інжир, печена
картопля, ізюм, яблука, шипшина, ягоди журавлини та чорної смородини,
чорнослив. Сприятливо діє на серцевий м’яз мед.

У народній медицині для зміцнення серцевого м’яза при міокардиті
рекомендують такий засіб. Беруть 250 г лимонів, 125 г інжиру,
подрібнюють та додають 250 г меду та 50 г рому. Суміш ретельно
розмішують дерев’яною ложкою. їдять по 1 чайній ложці після обіду та
вечері.

За недостатності кровообігу рекомендують переважно молочно-рослинну
дієту. Дітям старшого віку призначають розвантажувальні дні — молочні,
сирні, фруктові, овочеві, картопляні. Наприклад, фруктова дієта сприяє
розвантаженню організму, виявляє деяку послабну та сечогінну дію.

Провідна роль у лікуванні та профілактиці міокардиту належить лікарським
рослинам.

У гострій стадії як протизапальний засіб призначають таку суміш:

Суцвіття з приквітками липи серцелистої — 10 г

Плоди малини звичайної — 10 г

Трава гадючника в’язолистого — 10 г

Кора верби білої —10 г

Плоди ганусу звичайного — 20 г

Одну столову ложку суміші залити 300 мл води, кип’ятити 10 хв у
закритому посуді на малому вогні, настояти 1 год, процідити. Пити
протягом дня ковтками. Дітям залежно від віку призначають по 1/2 — 1
склянці відвару на день. Дітям грудного віку дають по 1 —2 чайні ложки 3
— 4 рази на день. Приймати протягом місяця, поступово знижуючи дози, за
умови зменшення активності процесу.

Стимулює роботу серцевого м’яза, сповільнює серцевий ритм, розширює
коронарні судини трава астрагалу шерстистоквіткового: 2 столові ложки
залити 300 мл води, витримати 20 хв на водяній бані. Приймати по 1—2
столові ложки 3 — 5 разів на день.

Посилює серцеві скорочення, знімає аритмію, відчуття болю в ділянці
серця настій квіток глоду колючого: 1 столову ложку залити 200 мл води,
витримати 15 хв на водяній бані. Приймати по 1/4 — 1/3 склянки 3 рази на
день. Настоянку плодів (1:10) на 40 % спирті етиловому (аптечний
препарат) дають по 15 — 30 крапель З рази на день дітям старшого віку.

Зменшує задишку, набряки, сповільнює пульс трава горицвіту весняного.
Дітям, що старші за 10 років, призначають по 0,3 — 0,5 г порошку трави 3
рази на день (запивати водою). За призначенням лікаря порошок трави
горицвіту дають у таких дозах: дітям віком до 6 міс — по 0,03 г, від 6
міс до 1 року — по 0,05 г, 2 років — по 0,1 г, 3 — 4 — по 0,15 г, 5 — 6
років — по 0,2 г, 7 — 10 — по 0,3 г. Якщо є тахікардія (прискорення
серцебиття), 4 г трави горицвіту заливають 300 мл води, кип’ятять 1 —

2 хв на малому вогні, настоюють 30 хв. Дітям дають по 1 чайній або 1
десертній ложці 3 — 5 разів на день (залежно від віку та стану дитини).

При міокардиті, що супроводжується серцевою недостатністю І —II ступеня,
рекомендують настій трави собачої кропиви серцевої: 2 столові ложки
залити 200 мл води, витримати 15 хв на водяній бані. Приймати по 1/4
склянки 3 рази на день. Дітям молодшого віку дозу зменшити. Настоянку
трави (1:5) на 40 % спирті етиловому (аптечний препарат) дають по 20 —
30 крапель 2 — 3 рази на день дітям віком після 8 років.

Листки наперстянки пурпурової призначають в усіх випадках розладу
кровообігу, спричинених недостатністю серцевого м’яза. 0,75 г листків
залити 200 мл окропу, настояти 1 год. Приймати по 1 чайній —1 десертній
ложці 3 — 4 рази на день (доза для підлітків). Через тиждень прийому
обов’язково зробити перерву на 10 діб. Порошок з листя наперстянки
призначають від 0,005 до 0,06г на прийом залежно від віку: до 1 року —
по 0,005— 0,01г, від 2 до 5 років — по 0,02 — 0,03 г, від 6 до 13 років
— по 0,03— 0,06 г на прийом. У разі неможливості перорально-го прийому
препарат призначають ректально в свічках. Передозування неприпустиме!
Препарати наперстянки давати лише після консультації та під наглядом
лікаря.

За зменніення добового діурезу або тимчасового припинення виділення сечі
призначають сечогінні засоби.

Посилює виділення сечі при захворюваннях серця з набряками така суміш:
Листки берези бородавчастої —10 г Трава хвощу польового —
10 г

Ae

1,5 столової ложки суміші залити 200 мл окропу, кип’ятити 10 хв на
малому вогні. Приймати по 1—3 столові ложки через 2 год. Під час прийому
препарату стежити за кількістю виділеної сечі та вжитої рідини.

Якщо є набряки, 200 г петрушки городньої треба залити свіжим молоком,
поставити у піч або духовку та випарити до 1 /2 від початкового об’єму.
Приймати по 1 чайній—1 десертній ложці через 2 год протягом 1—2 діб.

Для зменшення задишки використовують корені любистку лікарського: 1
столову ложку залити 400 мл води, кип’ятити 10 хв на малому вогні,
настояти 1 год. Приймати по 20 — 50 мл 3 — 4 рази на день.

Як заспокійливий засіб при серцевому неврозі рекомендують таку суміш:
Трава деревію звичайного — 20 г

Шишки хмелю звичайного — 20 г

Трава меліси лікарської — 30 г

Кореневища з коренями валеріани лікарської — 30 г

Столову ложку суміші залити 200 мл окропу, настояти 2 год. Пити протягом
дня ковтками.

При болю в серці призначають таку суміш:

Трава собачої кропиви серцевої — 30 г

Кореневища з коренями валеріани лікарської — 30 г

Плоди ганусу звичайного — 30 г

Трава деревію звичайного — 20 г

1,5 столової ложки суміші залити 200 мл окропу, настояти 2 год у
закритому посуді. Приймати по 1/3—1/4 склянки 2 — 3 рази на день. Дітям
віком до 3 років давати по 1 чайній—1 десертній ложці 2 — 3 рази на
день.

Для поліпшення обміну в серцевому м’язі при дистрофії міокарда
призначають таку суміш:

Трава перстачу гусячого — 30 г

Трава собачої кропиви серцевої — 30 г

Трава меліси лікарської — 40 г

Дві чайні ложки суміші залити 200 мл окропу, настояти 1 год. Приймати по
1/4 склянки 3 рази на день. Дітям віком до 3 років давати по 1—2
десертні ложки на прийом.

На Львівщині при серцебитті та болю у серці рекомендували так званий
одолено-вий чай. Готували його так: 1—2 чайні ложки дрібно посіченого
кореневища валеріани лікарської заливали склянкою холодної перевареної
води. Через 10 — 15 хв чай був готовий. Випивали ковтками протягом дня.

Специфічним серцевим засобом вважалася й собача кропива серцева. Столову
ложку трави заливали склянкою окропу. Випивали протягом дня за 2 —3
прийоми, а подекуди по 30 — 40 крапель свіжого соку зі столовою ложкою
води випивали перед їдою при ослабленні діяльності серця,
серцево-судинному неврозі. Заспокійливо діє на стан нервової системи.

Народні лікарі радили настій меліси лікарської (1 столову ложку на
склянку окропу) при болю у серці, шлунку, неврозі. Пити ковтками кілька
разів на день.

Місцеве застосування холоду на ділянку серця зменшує частоту серцевих
скорочень, одночасно посилюючи їх, поліпшує наповнення пульсу й підвищує
кров’яний тиск.

Якщо прискорення серцевих скорочень зумовлене нервовим збудженням, то
короткочасне застосування холоду (компрес на лівий бік грудної клітки
при температурі води 20 °С) дає заспокійливий ефект. Компрес тримати
10—15 хв.

Якщо збільшення серцевих скорочень зумовлене захворюванням серцевого
м’яза, то холодний компрес призначають на триваліший час (до 1 год) 1—2
рази на день. Холод тонізує серцевий м’яз, завдяки цьому частота
скорочення серця зменшується, поліпшуються живлення серцевого м’яза та
виведення продуктів обміну.

Для відтягання крові роблять збуджувальні обгортання нижніх кінцівок.
Якщо кінцівки холодні, треба зігріти їх. На ніч накладати збуджувальне
обгортання живота протягом 2 — 3 тиж.

Хворі на міокардит потребують ретельного догляду, оптимального режиму
дня та раціонального харчування.

У разі тяжкого перебігу хвороби треба особливо пильно стежити за станом
дитини, контролювати пульс, артеріальний тиск, визначати кількість
дихань за 1 хв.

Важливо, щоб дитина своєчасно спорожнювала кишечник та сечовий міхур. У
разі запору ставити клізми, для усунення метеоризму — вводити
газовідвідну трубку.

Хворі нерідко не мають апетиту, у них може виникнути блювання, тому
давати треба смачну їжу, по можливості таку, яку дитина любить.

Велике значення має настрій дитини. Читання улюблених книжок, дружні
розмови відвертають увагу від хвороби, створюють добре емоційне тло.

Хворі на міокардит змушені тривалий час перебувати у ліжку, що
призводить до детренованості серця. Тому повернення до попереднього
режиму повинно бути поступовим, під контролем загального стану, частоти
пульсу та дихання.

У розпорядку дня дитини, яка одужує, обов’язково мають бути прогулянки.
Що більше дитина буває на свіжому повітрі, то кращий сон. Під час
прогулянки дитину треба оберігати від контакту з хворими, уникати
поїздок у громадському транспорті.

Заняття фізкультурою поновлювати поступово. Заборонити вправи, що
вимагають емоційного та фізичного напруження (змагання, біг на дистанції
тощо). Через 3 — 4 тиж після одужання відновлюють загартувальні
процедури, їх проводять обережно.

Профілактичні заходи спрямовані на підвищення захисних сил організму,
запобігання простудним захворюванням. Важливо своєчасно проводити
санацію вогнищ хро-нічної інфекції.

Усіх дітей, які хворіли на міокардит, беруть на диспансерний облік.

ЛІТЕРАТУРА

Абу Али Ибн Сина (Авиценна). Канон врачебной науки: В 5 т. — Ташкент:
«Фан», 1979. Болтарович З.Є. Українська народна медицина. — К.: Абрис,
1994. — 319 с. Губерфиц А.Я., Линевский Ю.В. Лечебное питание. — К.:
Вищ. шк. 1977. — 238 с. Губергриц А.Я., Соломченко Н.И. Лекарственные
растения Донбасса. — Донецк: Донбасе, 1990. – 245 с.

Джарвис Д.С. Мед и другие естественные продукты. — Апимондия, 1988. —
126с. Дудченко Л.Г., Кривенко В.В. Пищевые растения— целители. — К.:
Наук, думка, 1988.

Землинский СЕ. Лекарственные растения СССР. — М.: Медгиз, 1958. — 611 с.

Кархут В.В. Ліки навколо нас. — К.: Здоров’я, 1975. — 446 с.

Киейп С. Моє водолечение. — К.: 1904. — 275 с.

Ковалева Н.Г. Лечение растениями. — М.: Медицина, 1971. — 350с.

Кузнецов С.М. Легенды о целебных растениях. — Краснодар: Краснодар. кп.
изд-во, 1971. – 103 с.

Лікарські рослини. Енциклопедичний довідник за ред. акад. АН УРСР А.М.
Гродзинського.- К.: Голов. ред. радян. енцикл. ім. М.П.Бажана, 1991. —
543 с.

Довідник з фітотерапії /Мамчур Ф.І., Макарчук Н.М., Лещинская Я.С. та
ін. — К.:

Здоров’я, 1986. — 274 с.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020