UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75838
останнє поновлення: 2016-12-03
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваОсновні напрямки вдосконалення правової бази культурної сфери України з використанням європейського досвіду (реферат)
АвторPetya/www.ukrreferat.com
РозділКультура, культурологія, етика, естетика
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1819
Скачало302
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Основні напрямки вдосконалення правової бази культурної сфери України з

використанням європейського досвіду

 

 

Порівняння європейського та вітчизняного досвіду правового забезпечення

культури можна розпочати з напівсерйозного припущення, що Україна,

цілком можливо, є європейським лідером за кількістю законів, прямо

присвячених регулюванню тих чи інших питань культури.

 

Однак говорити про значну сприятливість цих законів для культурного

розвитку, на жаль, поки що не доводиться. Детальний аналіз правової бази

культурної сфери в Україні було зроблено науковцями УЦКД в рамках

підготовки Національного звіту про культурну політику України, до якого

й відсилаємо читача, натомість тут лише побіжно окреслимо основні

проблеми законодавчого забезпечення культурної сфери в Україні.

 

Передусім – як за своїм духом, так і за буквою українське законодавство

й досі зорієнтоване передусім на державно-комунальний сектор культури, і

то переважно на його бюджетне фінансування. Надто мало уваги приділено

правовому забезпеченню діяльності недержавних організацій культури, їх

підтримці з боку держави й суспільства (як-от через благодійництво). На

відміну від більшості країн Європи, Україна не має цілісного,

несуперечливого й дієвого законодавства про неприбуткові організації.

Заклади, підприємства та організації культури мають надто мало

податкових пільг (у порівнянні з більшістю сусідніх держав), слабким є

стимулювання меценатства та благодійництва. Законодавчий протекціонізм

щодо вітчизняних культурних індустрій в Україні так само значно менш

розвинений, ніж у сусідніх Росії чи Польщі.

 

Має місце низька дієвість чинних законів, нерідке ігнорування їх

положень, у тому числі й органами самоврядування на місцях, для яких

проблеми культури та людей, що в ній працюють, часто є

«низько-пріоритетними». Втім, недотримання чинних законів – то доволі

поширене явище для українського суспільства загалом.

 

Протиріччя, присутні в ряді законодавчих актів щодо культури можуть бути

пояснені як результат спроб поєднати в них різні ідеології та системи

цінностей: ідеї ліберальної демократії і вільного ринку співіснують з

ідеями націєтворення у формах, характерних для ХІХ - початку ХХ століть;

державний патерналізм співіснує з політикою невтручання в діяльність

культурних установ, нарешті, окремі елементи багатокультурності

співіснують із етноцентричними уявленнями про українську націю.

 

У світлі тематики, що їй присвячено цей аналітичний огляд, цікавими і

важливими були б оцінки, що їх дають правовому забезпеченню культурної

сфери в Україні європейські експерти, а також їхні пропозиції щодо

шляхів удосконалення правової бази культури в нашій державі.

 

Нагоду для такого розгляду дає підготовлений в рамках Європейської

програми оглядів національних культурних політик Звіт європейських

експертів про культурну політику України (представлений у травні 2007

року).

 

У розділах, присвячених «законодавству щодо культурного сектора»,

практично немає конкретного аналізу тих чи інших українських

-----> Page:

0 [1] [2] [3]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ