Реферат на тему:
Фірма на ринку монополістичної конкуренції
План
Ознаки ринку монополістичної конкуренції.
Максимізація прибутку монополіста конкурентної фірми у короткостроковому
періоді.
Ціна випуск продукції монополістично-конкурентної фірми в
довгостроковому періоді. Нецінова конкуренція.
1.
Монополістичну конкуренцію не слід плутати з монопольним ринком. Хоча ці
терміни досить співзвучні, вони відображають зовсім різні ситуації на
ринку. Риси монопольного ринку ми розглянули у попередній темі.
Зупинимося тепер на характеристиці особливостей монополістичної
конкуренції.
1. На ринку діє досить велика кількість продавців, Що означає “досить
велика”? Для існування монополістичної конкуренції кількість продавців
має бути:
— не надто великою, щоб попит не перетворився на абсолютно еластичний,
що властиво для чистої конкуренції;
— не надто малою, щоб кожна фірма володіла відносно незначною часткою
ринку та мала обмежений контроль над ціною;
— досить значною, щоб уникнути таємних угод, погоджених дій окремих фірм
з метою обмеження обсягів виробництва та штучного підвищення цін;
— достатньою, щоб фірми галузі не відчували взаємної залежності, мали
можливість визначати власну політику, не зважаючи на реакцію
конкурентів.
Отже, якщо для чистої конкуренції на ринку, хоча необхідно мати сотні
або й тисячі фірм, то для монополістичної конкуренції досить 30, 50 чи
70 фірм.
2. Продукти, що пропонуються на ринку, хоча й належать до однієї
товарної групи, досить диференційовані. Ця диференціація грунтується як
на реальних, так і на удаваних відмінностях. Реальні відмінності
досягаються за рахунок:
а) якості товару. Товари можуть відрізнятися певними функціональними
особливостями, матеріалами, з яких вони виготовлені, дизайном, якістю
роботи тощо;
б) поглиблення після продажного обслуговування. Фірми намагаються
виділити свій товар серед інших, аналогічно тим, що збільшують
термін гарантійного обслуговування, безкоштовно доставляють товар
покупцеві, на місці збирають і встановлюють меблі тощо;
в) місця продажу товару. Це особливо стосується товарів, потреба в яких
виникає у певному місці. Скажімо, кафе, розташоване у людному місці на
березі Дніпра з чудовим краєвидом, чи бензоколонка на трасі з активним
рухом автомобілів будуть привабливішими для покупців за інших рівних
умов;
г) стимулювання збуту. З метою виділення свого товару серед інших фірма
може стимулювати збут, встановлюючи призи для покупців.
3. Обмежена можливість впливу на ціну. Було б помилковим вважати, що при
монополістичній конкуренції фірма взагалі не може вплинути на ціну
продукту, який вона реалізовує. Вдале розташування, яскрава упаковка,
результативна рекламна кампанія дають фірмі певні переваги над іншими,
що зумовлює можливість реалізувати свою продукцію дещо дорожче. Однак ця
можливість обмежена тим, що на ринку монополістичної конкуренції існує
багато близьких товарів-субститутів, а тому покупець має змогу придбати
товар у іншого продавця, якщо його ціна виявиться привабливішою.
4. Легкий вступ у галузь. Оскільки на ринку досить велика кількість
конкуруючих фірм, створити якісь бар’єри для вступу у галузь нових
виробників практично неможливо. Разом з тим, існує певний виняток з
цього правила. Скажімо, кількість місць, найзручніших для встановлення
кіосків, обмежена, а тому для додаткових конкурентів з’являються
бар’єри. Це особливо важливо для розуміння моделі поведінки фірми на
ринку з монополістичною конкуренцією у довготерміновому періоді.
Ринку монополістичної конкуренції належить проміжне місце між
монопольним ринком та ринком чистої конкуренції . Тому і механізм
визначення ціни та обсягів виробництва при монополістичній конкуренції
є переплетенням моделей, розглянутих у двох попередніх темах.
2.
З’ясуємо поведінку фірми щодо визначення ціни та обсягу виробництва за
умов монополістичної конкуренції.
Основною особливістю діяльності фірми за умов монополістичної
конкуренції є те, що крива попиту, з якою має справу фірма, є
високоеластичною, але не абсолютно еластичною. Вона значно еластичніша
за криву попиту чистого монополіста, позаяк продавець за умов
монополістичної конкуренції має багато суперників, які виробляють
подібні товари. Чистий монополіст взагалі не має конкурентів.
Однак крива продажу продавця за монополістичної конкуренції не є
абсолютно еластичною, як у виробника за умов досконалої конкуренції, з
двох причин. По-перше, фірма за умов монополістичної конкуренції має
менше суперників, по-друге, продукти цих конкурентів є близькими, але не
досконалими, замінниками. Числове значення еластичності кривої попиту
фірми за умов монополістичної конкуренції залежатиме від: а) конкретної
кількості конкурентів; б) ступеня диференціації продукту. Чим більша
кількість конкурентів і слабша диференціація продукту, тим еластичнішою
буде крива попиту кожного продавця. Інакше кажучи, ситуація
монополістичної конкуренції наближатиметься до досконалої конкуренції.
У короткостроковому періоді фірма, що діє в умовах монополістичної
конкуренції, може отримувати економічні прибутки або зазнавати збитків.
Однак фірма максимізує свої прибутки або мінімізує збитки тоді, коли
виробляє обсяг продукції, який відповідає умові: MC = MR.
Фірма призначає ціну Р* і отримує економічний прибуток (Р* – АТС*).
Економічні прибутки, показані заштрихованим прямокутником, спонукатимуть
нові фірми до входження у галузь. У результаті ці прибутки фірми
зникнуть.
Прибутки монополістично-конкурентної фірми у короткостроковому періоді
Збитки монополістично-конкурентної фірми у короткостроковому періоді
Якщо ж на ринку складеться несприятлива ситуація з середніми загальним
витратами, то фірма в умовах монополістичної конкуренції зазнаватиме
збитків у короткостроковому періоді.
Збитки, показані заштрихованим прямокутником на цьому рисунку,
призведуть до виходу фірм із галузі. Цей вихід триватиме доти, доки не
будуть відновлені нормальні прибутки.
У довгостроковому періоді за умов монополістичної конкуренції фірма
отримуватиме тільки нормальний прибуток, а економічний прибуток
дорівнюватиме нулеві.
3.
Справа в тому, що високі економічні прибутки у короткостроковому періоді
приваблюватимуть нових конкурентів в галузь. Як результат крива попиту
стане еластичнішою, тому що кожна фірма тепер володіє меншою часткою
загального попиту і стикається з більшою кількістю продуктів-замінників.
Це приводить до зникнення економічних прибутків у довгостроковому
періоді.
Коли крива попиту дотична до кривої АТС за обсягу виробництва, що
максимізує прибуток, то фірма отримує нормальний прибуток.
]
¤Oe
???????¤?¤?$???????G?Ринкова рівновага монополістично-конкурентної фірми
в довгостроковому періоді.
Якщо ж у короткостроковому періоді галузь зазнає збитків, то деякі фірми
залишають галузь у довгостроковому періоді. Зіткнувшись із меншою
кількістю товарів-замінників і більшою часткою сукупного попиту, що на
них припадає, фірми, які вижили, виявляють, що збитки зменшуються і
поступаються місцем нормальним прибуткам. Однак тут можливі три винятки.
1. Деякі фірми можуть випускати такі високодиференційовані продукти, що
конкурентам важко відтворити їх навіть протягом тривалого часу.
Наприклад, бензозаправна станція може розміщуватися на єдиному
доступному місці біля найважливішого перехрестя міста. Така станція є,
по суті, монополістом і може отримувати невеликі економічні прибутки
навіть у довгостроковому періоді.
2. Входження в галузь не завжди є безперешкодним. Унаслідок
диференціації продукту вищими будуть фінансові бар’єри на шляху
входження фірми у галузь. Це забезпечує існування певних економічних
прибутків навіть у довгостроковому періоді.
3. Невдале входження у галузь може призвести до того, що фірма навіть у
довгостроковому періоді зазнаватиме збитків, тобто отримуватиме
прибутки, нижчі за нормальні. Наприклад, власник невдало розміщеного
кафе постійно отримує прибуток нижчий, ніж він міг би бути, якби власник
займався прибутковішим бізнесом. Однак він не може залишити цей бізнес,
бо він для нього є життєвим покликанням і реалізованою мрією.
НЕЦІНОВА КОНКУРЕНЦІЯ
В умовах монополістичної конкуренції фірми намагаються поліпшити
становище рівноваги у довгостроковому періоді. Для цієї мети
використовують нецінову конкуренцію у формі диференціації продукту та
реклами.
Диференціація і вдосконалення продукту та реклама збільшують не тільки
витрати фірми, а й нерідко попит на її продукцію. Якщо попит зросте на
більшу величину, ніж потрібно для відшкодування витрат на дослідні
розробки й рекламу, то прибутки фірми зростуть. Як видно з рисунка,
зниження ціни не дає шансів для збільшення прибутку. Саме тому фірми
вдаються до нецінової конкуренції.
Чим сильніша диференціація продукту (менш еластична крива попиту), тим
далі вліво від мінімальних середніх загальних витрат відбуватиметься
виробництво. Проте чим більша диференціація продукту, тим повніше
задовольнятимуться різні уподобання і смаки.
За допомогою реклами фірма можє стимулювати збут і збільшити свою частку
на ринку Нині існує два погляди на рекламу: традиційний і сучасний.
Традиційний погляд розглядає рекламу як зайві й невиправдані видатки,
які посилюють економічну концентрацію та монополізм.
Традиційний погляд на рекламу
Традиційний погляд на рекламу вбачає у ній засіб збільшення частки ринку
фірми-рекламодавця і посилення прив’язаності споживача до продукту
фірми. У результаті зростає ступінь монополізації ринку, оскільки за
успішної реклами крива попиту рекламодавця переміщується вправо і стає
менш еластичною.
Сучасний погляд розглядає рекламу як ефективний засіб інформування
споживачів та посилення конкуренції.
Сучасний погляд на рекламу
Згідно з цим поглядом, реклама знайомить споживачів з
товарами-замінниками, що посилює конкуренцію. Рекламування продукції
галузі переміщує криву кожної фірми вліво, робить її еластичнішою.
Рівність ціни з граничними витратами забезпечує розподільну
ефективність. Це означає, що виробники отримують необхідну кількість
ресурсів. Якщо ж ціни збігаються з мінімальними середніми загальними
витратами, то тоді фірми використовують найефективніші технології.
Інакше кажучи, йдеться про досягнення виробничої ефективності.
На ринках з монополістичною конкуренцією наявні надлишкові виробничі
потужності, і тому тут не реалізуються ні розподільна, ні виробнича
ефективність. На рисунку показано, що елемент монополізму за умов
монополістичної конкуренції спричиняє певне недовикористання ресурсів.
У точці довгострокової рівноваги ціна Р* перевищує граничні витрати в
Q*. Це означає, що має місце недостатнє надання ресурсів виробнику для
виготовлення продукту. Крім того, АТСmin є меншими за ціну. За цієї
умови монополістично-конкурентні фірми мають надлишкові виробничі
потужності (Q*Q1), а виробництво супроводжується витратами на одиницю
продукції вищими, ніж мінімально можливі. Іншими словами, за умов
монополістичної конкуренції ринкова ціна перевищує ціну, яка була б за
умови досконалої конкуренції. Фірма в умовах монополістичної
конкуренції, щоб отримати нормальний прибуток, повинна призначати ціну
вищу за ціну в умовах досконалої конкуренції. Виробнича ефективність
фірми не досягається, а споживачі змушені купувати продукти за цінами,
що перевищують конкурентні.
Надлишкові виробничі потужності фірми в умовах монополістичної
конкуренції.
Лiтература
Хайман Д.Н. Современная микроэкономика: анализ и применение.- М., 1992.
Ястремський О., Грищенко О. Основи мікроекономіки. – К.: Знання, 1999.
Р.Барр. Политическая экономия: в 2-х томах/ Перевод в фр. – М., 1995.
Овчинников Г.П.Микроэкономика.–С.Пб., 1992.
Микроэкономика.// Под ред. Яковлевой. – М.: Изд-во МГУ им. Ломоносова,
1997.
Вернан Х.Р. Микроэкономика. Промежуточный уровень. Современный подход:
Учебник для вузов. – М.: ЮНИТИ, 1997, с. 767.
Алексеева В.Е., Арфеева М.В., Овчинников Г.П. Микроэкономика.
Макроэкономика. Санкт-Петербург:Михайлова В.А.,1997, с.447.
Будаговська С., Кілієвич О. Мікроекономіка і макроекономіка. Київ:
Основи, 1998, с.518.
Гальперин В.М., Игнатьев С.М., Моргунов В.И. Микроэкономика.
Санкт-Петербург: Экономическая школа, 1998, с.348, с.503.
Гребенников П.И., Леусский А.И., Тарасевич Л.С. Микроэкономика. С-Пб.:
С-Пб. УЭФ, 1998, с.447.
Долан Э. Дж., Линдсей Д. Микроэкономика. С-Пб.,: Литера плюс, 1997, 448
с.
Емцов Р.Г., Лукин М.Ю. Микроэкономика. Москва: МГУ, Издательство «ДИС»,
1997, с.320.
Задоя А.О. Мікроекономіка. Київ: Т-во “Знання”, КОО, 2000, с.176.
Кара гадова О.О., Черваньов Д.М. Мікроекономіка. Київ: Четверта хвиля,
1997,с.208.
Кириленко В.І. Мікроекономіка. Київ: Таксон, 1998, с.334.
Максимова В.Ф. Микроэкономика. Москва: Сомитэк, 1996, с.328.
Наливайко А.П., Євдокимова Н.М., Задорожна Н.В. Мікроекономіка.Київ:
КНЕУ,1999, с.208.
Нуреев Р.М. Курс микроэкономики. Москва: НОРМА – ИНФРА*М, 1998, с.572.
Овчинников Г.П. Микроэкономика. Макроэкономика. Санкт-Петербург:
Михайлов В.А., 1997, с.750.
Огибин Ю.А. Микро-, макроэкономика. С-Пб.: Литера плюс, 1997, с.512.
Рябикина А.А., Быкова Т.В. Основы микроэкономики. С-Пб., Лань, 1997,
с.304.
Семюельсон,Пол А., Нордгауз,Вільям Д. Мікроекономіка. Київ: Основи,
1998, с.676.
Слухай С.В. Довідник базових термінів та понять з мікроекономіки. Київ:
Лібра. 1998, с.256.
Яковлева Е.Б. Микроэкономика.- М.-С.-Пб.: Поиск, 1998, с.358.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
