.

Передракові стани жіночих статевих органів (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
371 5556
Скачать документ

Реферат на тему:

Передракові стани жіночих статевих органів

Передракові захворювання зовнішніх статевих органів. Передраковими
захворюваннями ЖСО вважаються захворювання з тривалим (хронічним)
перебігом дистрофічного процесу і доброякісними новоутвореннями, які
мають тенденцію до малігнізації. Морфологічно до передракових процесів
належать вогнища проліферації (без інвазії, атипове розростання
епітелію, атипію клітин).

Студенти ведуть хворих з передраковими захворюваннями зовнішніх статевих
органів (фіброма, міома, крауроз вульви). Проводять об’єктивне
обстеження хворої, звертаючи увагу на стан зовнішніх статевих органів
(колір шкірних покривів, депігментація, атрофія тканини). Після
встановлення діагноза необхідно зупинитись на питаннях лікування,
профілактики і прогноза при даних захворюваннях.

Лейкоплакія та крауроз вульви – хронічні нейродистрофічні ураження
вульви, які супроводжуються хронічними запальними процесами. Найчастіше
ці захворюваня розвиваються під час клімаксу і менрпаузи. Етіологія:
порушення функції нервової системи (симетричність ураження), статевих
залоз (гормональна недостатність), а також вікові атрофічні процеси в
статевих органах. Гістологічне в основі лейкоплакії закладені процеси
гіперкератозу з лімфогістіоцитарною інфільтрацією підепітеліальної
тканини. При краурозі – переважають атрофічні зміни покривного епітелію
із склерозом та гіалінозом субепітеліальної тканини.

Клініка: часто супроводжується супутніми захворюваннями (діабетичний
вульвіт та ін.), на фоні яких непомітно розвивається захворювання з
появи сверблячки вульви. Шкіра і слизові при лейкоплакії стають блідими,
блискучими. Потім з’являються невеликі, рідше множинні білісуваті плями
(бляшки), які дещо виступають над поверхнею тканин, за кольором і
щільністю схожі на азбест. Бляшки, які зливаються утворюють суцільне
поле, схоже на зім’ятий пергаментний папір.

При краурозі клітор і малі соромітні губи атрофуються, вульва
зморщується за рахунок зрощення шкіри з підлеглою тканиною, різко
звужується вхід у піхву, шкіра і слизова набувають перламутрового
білісувато-сірого відтінку, втрачають еластичність (різко виражений
симптом пергаменту), шкіра стає сухою, гладкою, просвічуються судини.
Пахові лімфовузли збільшені, болючі. Лікування: комплексне розпочинати з
лікування супутніх захворювань. Психотерапія, гіпнозотерапія, снотворні
засоби, транквілізатори, препарати брому, валеріани. Гормонотерапія
(андрогени, можна в комбінації з невеликими дозами естрогенів). Біогенні
стимулятори (алое, ФІБС). Місцево – мазі, які містять кортикостероїди,
фолікулін, вітамінізовані креми. При неефективності перерахованих
міроприємств -денервація вульви, рентгенотерапія або хірургічне
лікування (вульвоектомія).

Захворювання шийки матки виділяють:

доброякісні (фонові) патологічні процеси (при них зберігається
правильний

поділ клітин, їх диференціювання, старіння і відшарування;

передракові стани (дисплазії епітелію): це патологічні процеси, при яких

виражені гіперплазія, проліферація порушення диференціювання, дозрівання
і

відшарування епітелію.

Справжня ерозія – дефект багатошарового плоского епітелію на шийці
матки, частіше в ділянці або навкруги цервікального каналу. В підлеглій
сполучній тканини спостерігається запальний процес з набрякшою стромою,
в міжклітинному інфільтраті – безліч лейкоцитів. Судини строми розширені
та переповнені кров’ю. При кольпоскопії: навколо цервікального каналу
визначаються яскраво-червоні мацеровані ділянки слизової оболонки,
позбавлені епітеліального покриву, та запалена підлегла сполучна
тканина. Ектопія циліндричного епітелію, або папілярна (хибна) ерозія –
дефект поверхневої вагінальної частини шийки матки, вистелені
циліндричним епітелієм і розташовані навколо цервікального канала. При
огляді ділянки ектопії – визначаються у вигляді припіднятих над слизовою
асиметричних плям яскраво-червоного кольору із зернистою поверхнею. По
величині та формі ектопія може бути кільцеподібна, у вигляді кайми
різної ширини навколо цервікального канапа, або займає більшу частину
передньої чи задньої губи навколо ц/каналу. При дотику – легко
кровоточить.

Кольпоскопія: ектопія має вигляд гроноподібних утворень шароподібних або
продовгуватих пиптиків яскраво-червоного кольору. Колір обумовлений тим,
що крізь одношаровий циліндричний епітелій, який покриває пиптики,
просвічують кровоносні судини. Межа циліндричного та плоского епітелію
зміщується на вагінальну частину шийки матки.

Доброякісна зона трансформації, або фолікулярна (залозиста) ерозія
-заміщення циліндричного епітелію багатошаровим плоским епітелієм, яке
відбувається в результаті регенерації і епідермізації. При регенерації
заміщення проходить від периферії ектопії до ц/каналу із базального
зародкового шару багатошарового плоского епітелію. Останній росте під
циліндричним епітелієм, витісняючи його, або перекриває його у вигляді
окремих “язиків” різної ширини. Спочатку плоский епітелій складається із
базального та парабазального шарів, потім він стає багатошаровим.
Залозисті поліпи цервікального каналу.

T

d

o

®

f

імплантації клітин ендометрію при заживаючій справжній ерозії і має
вигляд синьоватих кісточок.

Гострокінцеві конділоми – це вірсуне захворювання і має вигляд окремих
пиптиків або у вигляді злитих конгломератів пипок. Лікування
гострокінцевих конділом противірусні препарати та змащення їх
конділіном. Розрізняють ніжну (тонку, яка легко злущується) лейкоплакію
та у вигляді щільної бляшки, більш інтимно зрощеною з підлеглою
тканиною.

Кольпоскопія: шорохувата, складчата або лускувата поверхня
безсудинних

рогових нашарувань.

Еритроплакія: патологічна зміна слизової вагінальної частини шийки
матки,

при якій проходить витончення епітеліального покриву з явищами
ороговіння.

Клінічне проявляється у вигляді яскраво-червоних плям з буруватим
відтінком,

які легко кровоточать при дотикові.

Кольпоскопія: яскраво-червоні ділянки витонченого епітелію,
крізь який

просвічує гіперемована підлегла тканина.

Поля дисплазїї – макроскопічне шийка матки не змінена. Кольпоскопічно на
фоні багатошарового сквамозного епітелію визначаються білі
полігональні ділянки і червоні границі між ними, які не змінюються під
впливом оцтової кислоти. Поля дисплазії можуть бути багатошарового
сквамозного епітелію і метаплазованого епітелію.

Папілярна зона дисплазії шийки матки виглядає як червоні
мономорфні

вкраплення на фоні білої і рожевої плями. Кольпоскопічно і
морфологічно виділяють папілярну зону дисплазії
багатошарового сквамозного епітелію і папілярну зону
метаплазірованого епітелію.

Передракова зона трансформації виявляється при
розширенні

кольпоцервікоскопії у вигляді білих мономорфних обвідів навколо вивідних
протоків залози.

Прекліничний рак шийки матки:

– проліферуюча лейкоплакія;

поля атипового епітелію багатошарового сквамозного епітелію і атипового
метаплазованого епітелію;

папілярна зона атипового багатошарового і метаплазованого епітелію;

атипова зона трансформації;

атипові судини.

Діагностика: Для визначення характеру патологічного процесу
застосовується комплексне клініко-лабораторне дослідження, яке включає:

Оцінку скарг і анамнестичних даних.

Огляд шийки матки за допомогою дзеркал із застосуванням розчину Люголя.

Ректовагінальне дослідження.

Розширену кольпоскопію.

Цитологічне дослідження вишкрябів з шийки матки і з шийкового каналу.

Прицільну або конусоподібну біопсію з вишкрібанням каналу шийки матки.

Лікування. Існують декілька методів лікування цих
захворювань:

медикаментозний, коагуляційний і хірургічний.

Медикаментозний метод лікування показаний при наявності супутніх
запальних захворювань, істинної ерозії, декубітальних виразках,
підготовці до діатермокоагуляції і хірургічному втручанні.
Медикаментозне лікування здійснюється у вигляді м’язових аплікацій.
Лікування м’язовими тампонами проводять на протязі 2-3 тижнів. При
відсутності ефекту виконують біопсію і здійснюють більш ефективну
терапію.

В якості засобів, коагулюючих патологічну тканину на шийці матки,
застосовують ваготіл, діатермокоагуляцію, кріодію, лазер.

При лейкоплакії (проліферуючій формі), еритроплакії, папіломі шийки
матки перевага віддається електроконізації з наступним серйозним
гістологічним дослідженням виключеного препарату.

Гіперпластичні процеси ендометрію (ГПЕ) відносяться до передракових
захворювань і переходять в рак ендометрію приблизно в 10% випадків.
Згідно класифікації ВООЗ до передракових захворювань ендометрію
відносять:

1. Атипову гіперплазію.

2. Вогнищевий аденоматоз.

3. Еденоматозні поліпи.

ГПЕ нерідко поєднується з іншими гормоно-залежними
захворюваннями:

міомою, мастопатією, ендометріозом, що вказує на гормональну природу
даної патології (відносна або абсолютна гіперестрогенемія). Сприяють
виникненню ГПЕ екстрагенітальні захворювання: гіпертонічна
хвороба, опасистість, цукровий діабет.

Клініка: дисфункціональні (ановуляторні) кровотечі, виникають як
правило, після затримки менструації. Інтенсивні кровотечі частіше
виникають у дівчаток і жінок похилого віку. ГПЕ нерідко супроводжується
непліддям.

Діагностика: Основним методом діагностики являється
діагностичне вишкрябування порожнини матки з наступним гістологічним та
гісто-хімічним дослідженням.

Рекомендована література.

Василевская Г.Н. й соавт. Гинекология.-Р/Д., 2002.-С.230-236.

Михайленко Е.Т., Бублик-Дорняк Г.М. Гинекол’огия.- К., 1984.

Кулаков В.И., Селезнева Н.Д., Краснопольский В.Й.
Оперативная гинекология: Руководство для врачей.- М.Медицина, 1990.- С.
150-187.

Малевич К.И., Рувакевич П.С. Лечение й
реабилитация при

гинекологических заболеваниях.- Минск: Вьісшая школа.- 1994.-С. 298-319.

Сметник В.П., Тумилович Л.Г. Неоперативная гинекология.-
С-Пб,

СОТИС, 1995.-С. 197-206.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020