Реферат на тему:
Доброякісні пухлини яєчників
Раннє і активне виявлення доброякісних пухлин яєчників, своєчасне та
правильне їх лікування є запорукою до вирішення проблеми злоякісних
захворювань. Перелічені обставини роблять актуальною цю методичну
розробку.
Міжнародна класифікація пухлин яєчників
І. Епітеліальні пухлини. А. Серозні пухлини.
1. Доброякісні: цистаденома і папілярна цистаденома; поверхнева
папілома; аденофіброма і цистаденофіброма.
Пограничні: цистаденома і папілярна цистаденома; поверхнева папілома;
аденофіброма і цистаденофіброма.
Злоякісні: аденокарцинома, папілярна аденокарцинома і папілярна
цистоденокарцинома; поверхнева карцинома; злоякісна аденофіброма і
цистаденофіброма.
Б. Муцинозні пухлини.
1. Доброякісні: цистаденома, аденофіброма і цистаденофіброма.
Пограничні: цистаденома, аденофіброма і цистаденофіброма.
Злоякісні: аденокарцинома і цистоденокарцинома; злоякісна аденофіброма і
цистаденофіброма.
В. Ендометріоїдні пухлини.
1. Доброякісні: аденома і цистаденома, аденофіброма і цистаденофіброма.
Пограничні: аденома і цистаденома, аденофіброма і цистаденофіброма.
Злоякісні: карцинома; ендометріоїдна стромальна саркома; мезодермальні
змішані пкухлини.
Г. Світлоклітинні (мезонефроїдні) пухлини.
1. Доброякісні: аденофіброма.
Пограничні: (низької ступені злоякісності).
Злоякісні: карцинома і аденокарцинома. Д. Пухини Бренера.
Доброякісні.
Пограничні (погранично-злоякісні)
Злоякісні.
Е. Змішані епітеліальні пухлини.
Доброякісні.
Пограничні (погранично-злоякісні).
Злоякісні.
Ж. Недифернційована карцинома. 3. Некласифіковані епітеліальні пухлини.
II. Пухлини строми статевого тяжу. А. Гранульозо-стромальні пухлини.
Гранульозоклітинні пухлини.
Група теком-фібром: текома, фіброма, некласифіковані. Б. Андробластоми:
пухлини з клітин Сертолі і Лейдіга.
Високодиференційовані.
Пухлини проміжної диференційовки.
Низько диференційовані пухлини.
Пухлини з гетерологічними елементами. В. Гінандробластоми.
III. Ліпідно-клітинні пухлини.
І. Герміногенні пухлини.
А. Дисгермінома.
Б. Пухлина ендодермального синусу.
В. Ембріональна карцинома.
Г. Поліембріома.
Д. Хоріонепітеліома.
Е. Тератома.
Незрілі.
Зрілі: солідні, кістозні (дермоїдні).
Монодермальні: строма яєчника, карцинома, строма яєчника і карциноїд. Ж.
Змішані герміногенні пухлини.
II. Гонадобластома. А. Чиста.
Б. Змішана з дисгерміномою та іншими формами геміногенних пухлин.
Пухлини м’яких тканин, неспецифічні для яєчника.
Некласифіковані пухлини.
Вторинні (метастатичні) пухлини. А. Лютеома вагітних.
Б. Гіперплазія строму яєчника і гіпертекоз.
В. Масивний набряк яєчника.
Г. Поодинока фолікулярна кіста і кіста жовтого тіла.
Д. Полікістозні яєчники.
Ж. Ендометріоз.
3. Поверхневі епітеліальні кісти.
І. Прості кісти.
К.Запальні процеси.
Л. Параоваріальні кісти.
Пухлинні захворювання яєчників
Серозні пухлини – покриті циліарним епітелієм, подібним до епітелію
маткових труб.
70% – доброякісні серозні пухлини є білатеральними, у 10% пацієнток
доброякісні, 10% – пограничні, 20% – інвазивні карциноми. Пограничні – у
25% хворих, цистаденокарцинома у 2/3 випадків.
Муцинозні пухлини – покриті циліндричним епітелієм, подібним до такого в
ендоцервіксі. Характерні: великі розміри, багатокамерні,
85%-доброякісні. Ендометріоїдні – мають високий потенціал малігнізації.
Серозні кістоми — вистилаючий епітелій (трубний або поверхневий епітелій
яєчника, циліарний миготливий епітелій).
Муцинозні кістоми: вистилаючий епітелій нагадує епітелій шийкового
каналу (циліндричний). Проліферуюча псевдомукозна кістома: багатокамерна
пухлина, зовнішня поверхня гладка, внутрішня – сосочкового розростання.
У кожної третьої жінки злоякісна трансформація.
Фіброма яєчника (стромальна пухлина) – 7% всіх пухлин яєчників.
Особливістю є поява асциту, гідроторакс, анемія (тріада Мейгса).
Лікування-тільки хірургічне.
Пухлини строми статевого тяжу – відносяться пухлини, які складаються із
клітин: клітини Сартолі, Лейдига. Особливістю пухлин є гормональні
порушення. До гормональне активних пухлин відносяться:
гранульозоклітинна пухлина, текаклітинна, андробластома, пухлина
Бреннера, фіброми, пухлина Сартолі-Лейдига, текоми, пухлина Майдіга.
Z
\
?
?
(
*
>
@
R
T
l
n
p
r
?
??&?
??&?
??????y?зоклітинна пухлиня ґсЬвлікуломя) продукує естрогени. При
морфологічному дослідженні ендометрію гіперпластичні процеси: поліпи,
залозисто-кістозна гіперплазія, аденоматоз. Лікування – хірургічне.
Текома – естрогенпродукуюча пухлина. Характерна особливість – асцит.
Лікування – хірургічне. Андробластома виникає із зачатків статевої
залози з потенціальне чоловічим напрямком розвитку, маскулінізацією.
Розрізняють недиференційований і проміжний типи пухлин. В першому
випадку – велика кількість клітин Лейдига, в другому – подібних
сартолієвим. Проміжний тип -змішаний устрій. Клініка специфічна:
аменорея, атрофія грудних залоз, урази, безпліддя, чоловічоподібний
склад тіла, ріст волосся на обличчі, грудях, кінцівках, акне, змінюється
тембр голосу, гіпертрофія клітору, статева “холодність”, обумовлені
гіперпродукцією андрогенів (тестостерон). Лікування-хірургічне:
видалення пухлини, гістеректомія.
Герміногенні пухлини – тератома (дермоїдна кіста) – 8% всіх пухлин.
Вміст кісти: сало, волосся, зачатки очей, зуби, кістки.
Лікування-хірургічне. – Кісти статевих органів. Відрізняються від кістом
тим, що
бластоматозного росту не відбувається. Вони виникають внаслідок
затримки або накопичення секрету залоз. Кісти зовнішніх статевих
органів: сальні і потові залози. Атерома — кіста парауретральної
протоки, великої залози переддвір’я вагіни, гартнерового ходу, лікування
хірургічне — вилущення кісти.
Кісти яєчників – ретенційні (фолікулярна, жовтого тіла, текалютеїнова,
параоваріальна). Кожна із цих пухлин має свої особливості в клініці,
діагностиці, лікуванні. Лікування консервативне або хірургічне.
Необхідно відмітити, що фолікулярні кісти і кісти жовтого тіла,
доброякісні серозні і муцинозні пухлини, а також зрілі тератоми
протікають зі слабо вираженою симптоматикою, тому жінки рідко
звертаються до лікаря. Характерні незначні, періодичні болі понизу
живота, неприємні відчуття понизу живота, зниження непрацездатності.
При пограничних і особливо злоякісних пухлинах симптоми носять більш
виражений характер. На початку захворювання загальний стан жінки не
змінюється, пухлина росте повільно. При цьому безпліддя спостерігається
у 16-29% хворих, білотеча і біль – у 36-56%, порушення менстурального
циклу – у 2-3% хворих. Момент малігнізації доброякісної пухлини може
пройти непримітне.
Пухлини строми статевого тяжу мають особливість свого перебігу: при
ретельному зборі анамнезу і клінічному обстеженню знаходять ознаки
порушення гормонального балансу в організмі жінки.
При гранульозостромальноклітинних пухлинах з’являються симптоми
підвищеної естрогенної активності. У дівчат: передчасне статеве
дозрівання, маткові кровотечі, які нагадують менструації; вторинні
статеві ознаки. V молодих жінок спостергіається аменорея, яка змінюється
на ациклічні кровотечі; характерно безпліддя або невиношування
вагітності. В клімактеричному періоді спостерігається мено- і
метрорагії, покращення загального почуття, тонусу і працездатності. При
цих пухлинах, часто супутніми є гіперплазія і поліпоз ендометрію, міоми
матки.
Але необхідно відмітити, що гіперестрогенія буває не завжди. Низька
гормональна активність зустрічається частіше при злоякісних формах
пухлин. У хворих з теко- і гранульозоклітинними пухлинами
спостерігаються симптоми маскулінізації. Тому всіх жінок необхідно
ретельно обстежувати. При пухлинах яєчників виникає ряд ускладнень:
перекрут ніжки пухлини, розрив капсули, нагноєння, прорив вмісту в
сечовий міхур, пряму кишку. Звертають увагу, що пухлина яєчника має
ніжку. Розрізняють анатомічну і хірургічну ніжку. Клінічна картина
перекруту обумовлена частковим або повним перекрутом ніжки пухлини
(порушення кровопостачання). Частковий повний перекрут ніжки – показ для
оперативного втручання.
Література
Василевская Г.Н. й соавт. Гинекология.-Р/Д., 2002.-С.230-236.
Михайленко Е.Т., Бублик-Дорняк Г.М. Гинекол’огия.- К., 1984.
Кулаков В.И., Селезнева Н.Д., Краснопольский В.Й. Оперативная
гинекология: Руководство для врачей.- М.Медицина, 1990.- С. 150-187.
Малевич К.И., Рувакевич П.С. Лечение й реабилитация при гинекологических
заболеваниях.- Минск: Вьісшая школа.- 1994.-С. 298-319.
Сметник В.П., Тумилович Л.Г. Неоперативная гинекология.- С-Пб, СОТИС,
1995.-С. 197-206.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
