.

Вторинний туберкульоз (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
336 4324
Скачать документ

Реферат на тему:

Вторинний туберкульоз

Цю фазу туберкульозної інфекції нерідко називають “дорослий” або
“реінфекційний” туберкульоз. Проте його можна спостерігати у дітей і, що
важливо, первинний туберкульоз може розвиватися в дорослих частіше, ніж
постпервинний. Реінфекція – термін непідходящий, тому що більшість
випадків вторинного туберкульозу є реактивацією асимптомної первинної
інфекції. Щоб бути точним, вторинний туберкульоз – це та фаза
туберкульозної інфекції, яка знову з’являється в осіб, переважно
сенсибілізованих, носіїв туберкульозних бацил екзо– або ендогенного
походження. Ця інфекція частіше розвивається в організмі дорослої
людини, яка перенесла раніше первинну інфекцію, що забезпечила їй
відносний імунітет, але не захистила від можливості повторного
захворювання.

Для нього характерні:

– вибірково легенева локалізація процесу;

– контактне та інтраканалікулярне (бронхіальне дерево, шлунково-кишковий
тракт) поширення;

– зміна клініко-морфологічних форм, які є фазами туберкульозного процесу
в легенях.

У відношенні походження вторинного туберкульозу існують дві теорії:
екзогенного походження, тобто нового зараження, і ендогенного
походження. Той факт, що анатомічні знахідки дозволяють простежити
довгий ланцюг подій, починаючи від вогнищ первинної інфекції до
утворення свіжих вогнищ реінфектів, дозволяє більшості дослідникам
приєднатися до теорії їхнього ендогенного походження.

Патологічна анатомія. Розрізняють 8 форм вторинного туберкульозу, кожна
з них являє собою подальший розвиток попередньої форми. У зв’язку з цим
форми вторинного туберкульозу є одночасно і фазами його розвитку.
Розрізняють такі форми вторинного туберкульозу:

1) гострий вогнищевий;

2) фіброзно-вогнищевий;

3) інфільтративний;

4) туберкулома;

5) казеозна пневмонія;

6) гострий кавернозний;

7) фіброзно-кавернозний;

8) циротичний.

Гострий вогнищевий туберкульоз морфологічно характеризується наявністю в
I і II сегментах правої (рідше лівої) легені одного або двох запальних
вогнищ. Вони одержали назву вогнищ Абрикосова. Набагато рідше, особливо
в ранених, вторинний туберкульоз може локалізуватися в області кореня
легені. Вогнища верхівки (найменші) діаметром від 1 до 3 мм, в основному
розташовані на 1 або 2 см від плеври. У сенсибілізованих хворих
фагоцитоз і руйнування макрофагами мікробів відбувається швидко, проте
лімфангіт розвивається значно рідше, ніж при первинному афекті. Частіше
такі ушкодження залишаються локальними, вони схильні до швидкого
розвитку казеозного некрозу із наступним фіброзуванням при відносно
успішному результаті. Початкові прояви вторинного туберкульозу
складаються зі специфічного ендо-, мезо- або внутрішньочасточкового
панбронхіту. Мікроскопічно виникає продуктивна запальна реакція з
формуванням типових туберкульозних горбків. При прогресуванні
специфічний процес по бронхіолах переходить на легеневу паренхіму,
внаслідок чого розвивається ацинозна або лобулярна сироподібна
бронхопневмонія, навколо якої швидко формується вал епітеліоїдних клітин
із домішкою лімфоїдних і гігантських клітин Пирогова – Лангханса. У
лімфатичних вузлах кореня легені розвивається реактивний неспецифічний
процес. Процес може також поширитися на плевру (фібринозний плеврит) із
наступним фіброзом і розвитком спайок. При своєчасному лікуванні процес
затихається, ексудативна тканинна реакція замінюється на продуктивну,
вогнища казеозного некрозу інкапсулюються і петрифікуються, і процес на
цьому може закінчитися.

Фіброзно-вогнищевий туберкульоз являє собою фазу перебігу гострого
вогнищевого туберкульозу, коли після періоду затихання хвороби процес
спалахує знову. При загоєнні цих туберкульозних вогнищ відбувається їхня
петрифікація. Такі петрифіковані вогнища називаються “ашофф-пулевськими
вогнищами” — іменем німецьких учених Л Ашоффа і X. Пуля, які вперше їх
описали. При загостренні процесу виникають ацинозні, лобулярні вогнища
казеозної пневмонії, які знову інкапсулюються. Проте схильність до
загострення зберігається. Процес залишається одностороннім, не виходить
за межі I і II сегментів.

Інфільтративний туберкульоз розвивається при прогресуванні гострого
вогнищевого або загостренні фіброзно-вогнищевого туберкульозу, причому
ексудативні зміни навколо казеозних вогнищ виходять за межі часточки і
навіть сегмента. Перифокальне запалення переважає над казеозними
змінами, які можуть бути незначними. Неспецифічне перифокальне запалення
може розсмоктуватися, і тоді в періоді загоєння залишаються тільки один
або два невеличкі казеозні вогнища, які не розсмокталися і в подальшому
інкапсулюються, захворювання знову набуває характеру
фіброзно-вогнищевого туберкульозу.

Туберкулома — форма вторинного туберкульозу, яка виникає як своєрідна
фаза еволюції інфільтративного туберкульозу, коли перифокальне запалення
розсмоктується і залишається вогнище сирнистого некрозу, оточене
капсулою. Туберкулома досягає 2-5 см у діаметрі, розташована в I або II
сегменті, частіше справа. Нерідко при рентгенологічному обстеженні
внаслідок досить добре окреслених меж її помилково приймають за
периферичний рак легені.

dh^„`„Agd¬

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020