UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваМетоди діагностики стану внутрішньоутробного плода. Плацентарна недостатність. Гіпоксія плода (дистрес плода). Ретардація, гіпотрофія плода (реферат)
АвторPetya/www.ukrreferat.com
РозділМедицина, терапія, фізіологія
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось20404
Скачало672
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Методи діагностики стану внутрішньоутробного плода. Плацентарна

недостатність. Гіпоксія плода (дистрес плода). Ретардація, гіпотрофія

плода

 

Антенатальний період є важливим для фізіологічного розвитку плода,

перебігу пологів та стану новонародженого.

 

Своєчасна пренатальна діагностика та лікування порушень стану плода є

головним фактором профілактики ускладнень неонатального періоду.

 

В період вагітності та пологів плід, плацента і навколоплодові води

складають єдину функціональну систему – фетоплацентарний комплекс (ФПК).

Стан ФПК в значному ступені відображає перебіг вагітності, свідчить про

відхилення від фізіологічного розвитку плода, і дає можливість

прогнозувати завершення пологів для новонародженого.

 

Антенатальна діагностика патології плода з наступною корекцією його

стану є вагомим компонентом акушерської допомоги і формує направлення

перинатальної медицини.

 

Медико-генетичне консультування - це процес, у результаті якого хворі

або їх родичі із ризиком спадкового захворювання отримують дані про

наслідки цього захворювання, ймовірність його виникнення і успадкування,

а також про засоби його попередження і лікування.

 

МГК сьогодні вирішує такі завдання:

 

Консультування сімей з підозрою на уроджену та генетичну патологію і

встановлення діагнозу.

 

Встановлення прогнозу потомства.

 

Диспансерне спостереження за хворими на спадкову патологію та контроль

їх лікування у профільних установах.

 

Організація та ведення реєстрів сімей з уродженою і спадковою

патологією.

 

Контроль за проведенням масових скринінгових програм (УЗД,

фенілкетонурія, гіпотиреоз та ін.).

 

Контроль за проведенням генетичного моніторингу уродженої та спадкової

патології.

 

Аналізи випадків перинатальної та дитячої смертності.

 

Проведення другого етапу пренатальної діагностики (після масового

скринінгу).

 

Проведення селективного скринінгу на спадкову патологію.

 

Пропаганда медико-генетичних знань серед медичних працівників і

населення.

 

Аномалії хромосомного набору людини, які призводять до захворювань або

дефектів розвитку, можуть бути пов’язані як з порушенням кількості

хромосом, так із зміною їх структури. Числові зміни (геномні мутації)

можуть бути двох типів:

 

- у вигляді поліплоїдії – збільшення повного генома хромосомного набору,

що відповідає гаплоїдному числу хромосом (n = 23);

 

- у вигляді анеуплоїдій – зменшення або збільшення числа хромосом у

наборі, що не відповідає гаплоїдному.

 

Структурні зміни можуть торкатися всієї хромосоми, або супроводжуватися

змінами кількості генетичного матеріалу у ядрі чи його переміщенням.

 

Числові порушення каріотипу виникають частіше ніж структурні і є

результатом порушення мейозу. Якщо під час мейозу гомологічні (однакові)

хромосоми з будь-якої причини не можуть розійтись, то одна з дочірніх

клітин отримає надлишкову хромосому, а в другій вона буде відсутня.

Виникнуть гамети з 22 та 24 хромосомами, замість 23.

 

У більшості випадків нерозходження хромосом відбувається у людей з

нормальним каріотипом. У цьому випадку йдеться про первинне

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12] [13] [14] [15] [16] [17] [18] [19]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ