.

Грудне вигодовування новонароджених. Сучасне ведення лактації і грудного вигодовування. Ранній початок грудного вигодовування, контакт матері та дитин

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
634 9391
Скачать документ

Реферат на тему:

Грудне вигодовування новонароджених. Сучасне ведення лактації і грудного
вигодовування. Ранній початок грудного вигодовування, контакт матері та
дитини “шкіра до шкіри”

Європейське бюро ВООЗ у 1998 році розробило та затвердило концепцію
“Здоров’я для всіх у ХХІ столітті” основними положеннями якої є:

ранній контакт матері та дитини після народження,

грудне вигодовування,

присутність на пологах близької людини,

спільне перебування матері та дитини на всіх етапах надання медичної
допомоги,

фізіологічне ведення пологів з мінімальними медикаментозним акушерським
втручанням.

Грудне вигодовування є найкращим способом надання ідеального харчування
для здорового росту та розвитку дітей грудного віку, воно є складовою
частиною репродуктивного процесу з важливими позитивними наслідками для
здоров’я матерів.

Всесвітньою організацією охорони здоров’я, дитячим фондом ООН «ЮНІСЕФ»
розроблено 13 принципів грудного вигодовуваня немовлят:

1. Пологовий будинок повинен мати зафіксовану програму з грудного
вигодовування немовлят та доводити її до медичного персоналу.

2. Навчати медичний персонал пологових будинків, дитячих лікарень
необхідним навикам підтримки грудного вигодовування.

3. Інформувати всіх вагітних жінок про переваги і методи грудного
вигодовування немовлят.

4. Допомогати матерям починати годувати свою новонароджену дитину
протягом перших 30 хвилин після пологів.

5. Навчати та показувати матерям, як треба годувати дитину, а також, як
забезпечити лактацію, якщо мати і дитина будуть відокремлені одне від
одного.

6. Годувати дитину тільки грудним молоком і не давати іншої їжі. Дитину
не поїти, за винятком медичних показань.

7. Ввести в практику цілодобове сумісне перебування матері і дитини в
одній палаті.

8. Заохочувати матір до годування груддю на вимогу немовляти.

9. Не давати новонародженим, що вигодовуються груддю, ніяких
заспокійливих засобів і пристроїв, що імітують грудь.

10. Сприяти організації груп підтримки грудного вигодовування і
направляти матерів у ці групи після виписки з пологового будинку.

Найважливіші унікальні властивості материнського молока:

наявність широкого спектра біологічно активних речовин і захисних
імунобіологічних факторів ( гормонів, ферментів, імуноглобулінів,
цитокінів, лактоферину, лейкоцитів тощо).

оптимальний та збалансований рівень поживних речовин.

максимальне засвоєння поживних речовин дитячим організмом.

забезпечення фізіологічного формування мікробіоценозу та імунологічного
захисту.

низька осмолярність, оптимально температура.

формування почуття прихильності матері до дитини та почуття захищеності
у новонародженого.

Склад грудного молока змінюється в залежності від періоду лактації:
протягом перших 2-3 днів після пологів виділяється молозиво,
потім-перехідне молоко, а з 20-ого тижня – зріле молоко.
Кількістьмолозива – 10-100 мл на добу. Молозиво має велику енергетичну
цінність(150ккал/100мл), тоді як зріле молоко – 64,5ккал/100мл. Молозиво
містить вищщий рівень імуноглобулінів, альбумінів.

інгредієнти Молозиво Перехідне молоко Зріле молоко

Вода,г 87 88 88

Білок,г 2,7 1,59 1,1

лактоальбумін 1,2 0,51 0,4

лактоглобулін 1,5 0,8 0,6

Жири,г 2,9 3,5 4,5

поліненасичені 7 – 8

холестерол 0,028 0,024 0,014

Вуглеводи,г 5,7 6,4 7,1

залишок 0,5 – 0,2

Переваги грудного вигодовування для здоров’я жінки:

годування грудьми – фізіологічний етап репродуктивного циклу,

фізіологічна профілактика післяпологової кровотечі,

зниження рівня гнійно-септичних ускладнень,

фізіологічна профілактика маститу,

запобігання небажаній вагітності,

профілактика онкологічних захворювань,

економічні переваги для сім’ї.

Будова молочної залози: молочні залози розташовані симетрично з обох
боків від грудини між ІV-VII ребрами. Паренхіма молочної залози має
структуру альвеолярно-дольчатих комплексів, які занурені у
сполучно-тканинну строму і оточені густою сіткою міоепітеліальних
елементів, кровоносних і лімфатичних судин, нервових рецепторів.
Морфо-функціональною одиницею є альвеоли. Вони мають форму пухирців ,
стінки яких вистлані одним шаром клітин лактоцитів, в яких і
відбувається синтез елементів молока. Лактоцити своїми апікальними
полюсами звернені в порожнину альвеол. Кожна альвеола оточена сіткою
міоепітеліальних клітин, які можуть скорочуватися, кровоносних капілярів
і нервових закінчень. Альвеоли переходять в тонкий проток. 150-200
альвеолпоєднані в дольки із загальним протоком більшого калібру. Дольки
створюють долі (всього 15-20) з широкими виводними протоками, які не
доходячи до соска в зоні під навколососковим кружечком утворюють
невеликі молочні синуси, які є порожнинами для тимчасового депонування
молока. Ареола містить залози Монтгомері, які виділяють секрет з
пом’якшуючими і дезінфекційними властивостями.

Повний цикл лактації включає мамогенез (розвиток залози), лактогенез
(виникнення секреції молока після пологів) і лактопоез (розвиток і
підтримка виділення молока). Розвиток активної форми
лобуло-альвеолярного апарату, спроможного синтезувати компоненти молока,
регулюється статевими гормонами (естрогенами, прогестероном,
плацентарним лактогеном, пролактином). Рефлекси лактогенезу-лактопоезу:

пролактиновий – виникає при смоктанні, формується при ранньому
прикладанні до грудей, потребує достатню активність та силу смоктання,
забезпечує базисні довготривалі механізми лактації;

окситоциновий – рефлекс виведення молока. Перші 60 сек. Розслаблюється
сфінктер соска, скорочуються гладкі м’язи крупних протоків, що сприяє
виведенню з них молока (більше містить білків). Далі 1-4 хв. Окситоцин
викликає скорочення міоепітеальних клітин і виведення молока із альвеол
і дрібних протоків ( містить більше жирів).

Етапи сучасного ведення лактації та грудного вигодовування:

1-ий етап: допомога вагітній жінці у підготовці до майбутньої лактації
на заняттях “Школи материнства”:

пояснення переваг грудного вигодовування для здоров’я дитини і матері,
небезпечності штучного вигодовування;

доступно пояснювати етапи становлення лактації та необхідні умови для
цього;

навчити жінку техніці годування грудьми, методам зціджування, пояснити
переваги спільного перебування з дитиною у пологовому будинку;

2-ий етап: організація грудного вигодовування в пологовому закладі:

здійснення контакту “шкіра до шкіри”, “очі в очі” в пологовому залі не
менше ніж 30 хвилин;

раннє прикладання новонародженого до грудей матері;

спільне перебування матері та дитини у стаціонарі;

залучення метарів у виходжуванні та вигодовуванні дітей із перинатальною
патологією;

виключно грудне вигодовування;

при потребі пригодовування зцідженим молоком здійснювати із стаканчиків
або ложечек;

не використовувати імітаторів грудної залози, сосків.

3-й етап: організація грудного вигодовування в дитячій поліклініці:

створення матерями груп підтримки грудного вигодовування, консультації
інших матерів;

підтримка режиму “вільного вигодовування” вдома;

введення прикорму при природньому вигодовуванні не раніше 4-5 місяців.

Протипоказання для вигодовування груддю з боку дитини: спадкові
ензимопатії (галактоземія, хвороба «кленового сиропу», фенілкетонурія.
До тимчасових протипоказань для вигодовування груддю відносяться: важка
асфіксія при народженні, кардіо-респіраторна депресія, вроджені вади
розвитку із порушенням життєвоважливих функцій, гестаційний вік 31
тижні і менше, маса тіла при народженні 1300г і менше, важка форма
гемолітичної хвороби.

Протипоказання для вигодовування груддю з боку матері: відкрита форма
туберкульозу, гостра стадія психічного захворювання, гострий нелікований
сифіліс, лікування цитостатиками, антитиреоїдними засобами,
гормональними препаратами, ВІЛ-позитивний статус матері. Тимчасові
протипокази з боку матері: оперативні втручання в пологах, важкі форми
гестозів, стан декомпенсації при екстрагенітальній патології.

Викладання дитини на живіт матері, раннє прикладання до грудей матері
має бути здійснено у перші 30-60 хвилин життя, що забезпечує становлення
лактації у матері, фізіологічну колонізацію новонародженого мікрофлорою
матері, контакт „шкіра до шкіри”, „очі в очі” матері і дитини. Це сприяє
формуванню так званого «біологічного кувезу», тобто зони комфорту для
новонародженої дитини. Материнське тепло має заспокійливу дію на
організм дитини. Дитина відчуває матір, що формує у неї почуття захисту.
Результати виходжування недоношених дітей значною мірою визначаються
залученням матерів до догляду, годування своїх немовлят. З пологового
залу новонароджений разом із матір’ю переводиться у відділення спільного
перебування матері і новонародженого.

Головні ключові моменти положення дитини біля грудей:

Голова і тулуб знаходяться на одній лінії.

Обличчя дитини звернуте до грудей матері, носик дитини – навпроти соска.

Тільце дитини близько пригорнуте до тіла матері (живіт до живота).

Мати повинна притримувати все тільце дитини знизу.

Ознаки правильного прикладання дитини до груді матері:

Підборіддя торкається груді матері.

Ротик дитини широко розкритий.

Нижня губа вивернута.

Щічки округлені або розтікаються на груді матері.

Більшу частину ареоли не видно ( в основному нижню її частину).

Мати не відчуває біль.

Чути, як дитина ковтає молоко.

Надання допомоги матері для засвоєння правильної техніки грудного
вигодовування:

Спокійно спостерігати як мати годує дитину.

Лагідно запропонувати матері допомогу, якщо вона її потребує.

Впевнитися, що мати зрозуміла ваші пояснення і навчилася правільній
техніці годування.

Дайте ясні відповіді на запитання матері, яка годує.

Гігієна жінки, яка годує:

Жінка повинна виконувати правила загальної гігієни (щоденний душ, зміна
білизни), обов’язкове ретельне миття рук перед кожним годуванням дитини.
Миття грудей з милом, дезінфікуючими розчинами не потрібне, бо воно
призводить до видалення з ареоли природного секрету залоз Монтгомері, що
сприяє пересушенню шкіри ареоли і сосків та утворенню тріщин. Для
попередження та лікування тріщин сосків та ареоли необхідно змащувати їх
молозивом або молоком між годуваннями дитини.

Методи стимуляції окситоцинового рефлексу:

психологічна підтримка матері

здійснити контакт матері і дитини

дати випити матері теплий напій

зігріти молочну залозу

стимулювати соски, зробити м’який масаж молочної залози

зробити жінці масаж спини

Зціджування грудного молока необхідно при:

годуванні дитини із низькою вагою тіла, при порушенні її стану після
пологів

підтримки лактації при тимчасових протипоказаннях для грудного
вигодовування

полегшення стану при згрубінні молочної залози, розвитку лактостазу

стимуляції лактації при недостатній кількості молока

Техніка зціджування молока:

ретельно вимити руки, підготувати чистий стерильний посуд

розташувати великий і вказівний пальці з обох боків навколососкового
кружечка і надавити всередину по направленню до грудної стінки

великим і вказівним пальцями натиснути на ділянку за соском і ареолою

натиснути з усіх боків, щоб випорожнити всі сегменти молочної залози.

Грудне вигодовування передчасно народжених дітей:

&

v

gd¬#U

gd¬#U

&

gd¬#U

&

?!?!?!o!p”O”0#v#?#g^UJJJJJ

&

??????U??????????U?ue;„‚A?D|JeJ>K?KVL1/4L*MrM°MUeM@NANiN,OIOuiiiaeaeUNAEAEAEAEN»»»»»»»N

&

gd¬#U

&

gd¬#U

gd¬#U

&

Y–YZ8Z¬Z?[ooooeaUIIIIIIeAAAAa??

&

gd¬#U

&

gd¬#U

&

gd¬#U

&

?????????U??????????U? харчування, тому ще у них ще немає координації
між смоктальним і ковтальним рефлексами та їх інтенсивні темпи росту
потребують додаткового введення білків та деяких мікроелементів. Залежно
від стану дитини при народженні з 31-32 тижня гестації немовлят можна
годувати з чашечки материнським молоком з додаванням білкових добавок.
Координація смоктання і ковтання у немовлят формується з 32-34 тижнів, а
після 34-36 тижнів та вагою більше1800г можна прикладати дітей до грудей
матері. Крім того, при виходжуванні недоношених дітей використовують
метод кенгуру, який забезпечує контакт шкіра до шкіри матері і дитини,
синхронізацію біоритмів матері і дитини, зберігаючи тепло і зменшуючи
енергетичні витрати дитини, забезпечуючи кращий психоемоційний розвиток.

Медичні покази для використання пригодовування:

діти з дуже низькою масою тіла при народженні ((1500г), з терміном
гестації(32 тижнів;

глибоко незрілі діти з потенціальним ризиком гіпоглікемії або немовлята,
які потребують лікуванн з приводу гіпоглікемії;

діти, матері яких приймають ліки, протипоказані при грудному
вигодовуванні; або мають важке захворювання;

діти з гострою формою зневоднення.

Методика годування дитини з чашки (Рис.1):

Для годування використовуйте невелику чашечку, яка містить 10-20 мл
жіночого молока. Вона може бути скляною або з пластмаси. Пластмасова
чашечка дозволить згинати краї у вигляді жолоба (носика).

Наповніть чашечку принаймні наполовину або навіть більше (так, щоб
вистачило на годування).

Бажано приготувати декілька чашечок, тому що ритм годування не повинен
перериватися.

Покладіть пелюшку або гігроскопічну серветку під підборіддя дитини, щоб
абсорбувати молоко, яке може пролитися при годуванні.

Покладіть дитину до себе на коліна у вертикальній або напівлежачій
позиції.

Підведіть бортики чашки до нижньої губи дитини і нахиляйте доки молоко
не досягне країв чашки.

Зверніть увагу, що чашка лежить на нижній губі дитини.

Наберіться терпіння, дозвольте дитині пити молоко ковтками за його
власним темпом, навіть коли на Ваш погляд це складає тривалий час. Не
треба лити молоко до рота дитини, вона може розплескати і навіть
поперхнутися.

Молоко в роті дитини потрібно утримувати у стані “спокійного озера”,
уникаючи приливів-відливів і навіть незначних хвиль.

Не припиняйте годування самі: дочекайтесь, коли дитина закриє очі та
перестане „хлебтати” молоко самостійно.

Оцініть кількість з’їденої дитиною їжі та сплануйте/розрахуйте кількість
молока на наступне годування.

Методика годування дитини за допомогою ложки і чашечки:

Покладіть дитину до себе на коліна у вертикальній позиції як і при
годуванні з чашечки.

Наповніть ложку молоком, наблизьте її до губ дитини, покладіть її на
нижню губу дитини.

Коли новонароджений відкриє ротик, трохи нахилить ложку, дозволяючи
дитині брати молоко та робити ковтки за власним темпом.

Труднощі, що можуть виникати:

– годувати ложкою довше ніж безпосередньо з чашечки;

– деякі матері завершують годування, коли дитина ще не наїлася досхочу,
тому такі діти частіше мають проблеми з набором маси тіла або взагалі
погано їдять;

– для годування потрібна більша зайнятість рук, коли одна рука тримає
дитину і чашку, друга рука маніпулює ложкою. Якщо під час годування
потрібна будь-яка корекція положення дитини, його переривають, тимчасово
залишаючи чашку або ложку на столику поруч.

Методика годування дитини з піпетки або шприця:

Положення дитини вертикальне або напівлежаче на колінах матері.

Для годування використовуються пластмасові піпетки або шприц.

Кінчик піпетки або шприца підводиться до рота дитини і вводиться молоко
у кількості, що залежить від гестаційного віку дитини та її загального
стану.

Не потрібно докладати додаткових зусиль для введення молока через зонд,
молоко має поступати до дитини повільно без тиску.

Методика годування дитини через зонд:

Показання: неможливість грудного вигодовування або годування іншими
альтернативними методами (з чашки).

Необхідне обладнання:

зонд для дитини:

– з масою 2000,0 грамів № 8F;

стерильні шприци 2 мл і 5 мл для аспірації вмісту шлунку;

сантиметрова стрічка;

лейкопластир;

ножиці;

стерильні рукавички;

чашка з грудним молоком.

Послідовність дій:

Обробіть руки та надягніть стерильні рукавички.

Заміряйте довжину зонда залежно від обраного методу його введення:

– орогастрального: від кута рота до мочки вуха і мечоподібного відростка
(схематичне зображення на рис.2А);

– назогастрального: від кінчика носа до мочки вуха і мечоподібного
відростка (схематичне зображення на рис.2В).

Рис.2. Замірювання довжини зонда: орогастрального (А) і назогастрального
(В)

Змочіть кінчик зонда стерильною водою для ін’єкцій або стерильним
розчином NaCl 0,9%.

Помірно зігніть шию дитини і повільно введіть зонд на відміряну довжину
через рот або ніздрю.

У разі, якщо зонд не проходить легко через ніздрю, витягніть його і
спробуйте ввести в іншу ніздрю.

У разі невдачі введіть зонд через рот. Ніколи не прикладайте зусиль для
проштовхування зонда для запобігання травми.

Зафіксуйте зонд за допомогою лейкопластиря (рис.3 А і В).

Рис.3. Фіксація орогастрального (А) і назогастрального (В) зондів для
вигодовування дитини

Перевірте місце знаходження зонду. Для цього шприцом введіть у зонд 1-2
мл повітря і стетоскопом вислуховуйте над шлунком рух повітря по зонду.
Якщо шум вислуховується – кінчик зонда знаходиться в шлунку. В разі
відсутності шуму повітря – негайно витягніть зонд і повторіть процедуру.

Недоцільно встановлювати нового зонда на кожне годування, тому що це
підвищує ризик травми, інфікування і апное; при дотриманні всіх положень
зонд може функціонувати до 3 діб.

Методика годування через зонд:

візьміть стерильний шприц і витягніть з нього поршень;

приєднайте шприц до зонду і налийте в нього розраховану кількість
зцідженого грудного молока;

допоможіть матері правильно покласти дитину: рот дитини повинний бути на
рівні соска і відкритий;

шприц з молоком тримайте на відстані 5-10 сантиметрів над дитиною;

продовжуйте годування протягом не менше 10-15 хвилин;

під час годування молоко повинно повільно стікати з шприца;

регулюйте швидкість стікання молока під час годування, поступово
змінюючи відстань між шприцом і дитиною (піднімаючи і опускаючи його);

не використовуйте введення молока під тиском!;

при годуванні через зонд ретельно спостерігайте за станом дитини:
кольором шкіри і слизових оболонок, частотою і характером дихання;

під час годування через зонд можливе прикладання дитини до грудей в
залежності від її клінічного стану;

як тільки дитина почне „підсмоктувати” зонд, необхідно якомога скоріше
перейти на годування дитини з чашки або грудьми.

Методика годування за допомогою пальця:

Показання:

Недостатньо ефективне смоктання грудей.

Етап навчання дитини правильному годуванню з грудей.

Дитина з групи “лінивих смоктунів”.

Тимчасова відсутність матері біля дитини.

Проблеми з сосками у матері.

Палець замінює на деякий час грудь, дозволяє соскам загоїтись, не
призводить до зміни механізму смоктання. Рухи язика при захваті пальця
подібні як при подачі грудей.

Методика проведення:

Вимити руки (бажано, щоб нігті були коротко підрізані).

Положення новонародженого вертикальне або напівлежаче на колінах
матері, максимально комфортне для дитини.

Голова дитини утримується рукою позаду шиї і плечей.

Для годування обирається катетер 5F.

Катетер закріплюється на пальці, найчастіше вказівному, таким чином, щоб
його кінець не виходив за край пальця.

Якщо катетер плавно лягає по траєкторії пальця, немає необхідності
кріпити його за допомогою пластиря до пальця.

Вказівним пальцем із закріпленим катетером стимулюйте губи дитини для
відкривання рота.

Введіть палець м`яко і без зусиль.

Корекція підборіддя дитини дозволить правильно утримувати палець у роті
дитини і утримувати нижню губу вивернутою.

Методика спрацьовує, якщо дитина достатньо отримує молока і з необхідною
швидкістю.

Якщо для годування дитини використовується палець особи з родини дитини,
необхідно завчасно обговорити термін і тривалість перебування батька або
представників родини немовляти у дитячому стаціонарі.

Методика годування через зонд (альтернативний метод):

При недостатній кількості молока у матері або його відсутності, для
стимуляції і становлення лактації використовується годування через
трубочку, що є складовою частиною пристрою, який закріплюється біля
грудей матері (рис.). Він складається з колби, що містить молоко,
зонда-трубочки з кремнійорганічного матеріалу, фіксатора – липучої
смужки, що закріплюється біля соска матері. Цей пристрій дозволяє дитині
смоктати груди і отримувати завчасно зціджене грудне молоко.

Застосування даного методу забезпечує досягнення тісного
психоемоційного контакту між матір’ю та дитиною з перинатальними
ураженнями ЦНС, у разі передчасного народження дитини, а також у
матерів, які мають прийомних дітей, при відновленні лактації після
перерви.

Рис. 4. Прикладання дитини до грудей під час годування через зонд

Література:

Наказ МОЗ України №620 від 29.12.2003р. „Про організацію надання
стаціонарної акушерсько-гінекологічної та неонатологічної допомоги в
Україні”.

Наказ МОЗ України №152 від 04.04.2005р. „Про затвердження Протоколу
медичного догляду за здоровою новонародженою дитиною”.

Наказ МОЗ України №340 від 07.10.2006р. „Підтримка грудного
вигодовування дітей в Україні на 2006-2010 роки”.

Наказ МОЗ України №179 від 29.03.2006р. „Про затвердження Інструкції з
визначення критеріів перинатального періоду, живонародженості та
мертвонароджуваності, порядку реєстрації живонароджених і
мертвонароджених”.

Наказ МОЗ України №48 від 03.02.2006р. „Про порядок проведення
профілактичних щеплень в Україні та контроль якості й обігу медичних
імунобіологічних препаратів”.

Наказ МОЗ України №255 від 27.04.2006р. „Про затвердження клінічного
протоколу надання неонатологічної допомоги дітям „Жовтяниця
новонароджених”.

Наказ МОЗ України №584 від 29.08.2006р. „Про затвердження Протоколу
медичного догляду за новонародженою дитиною з малою масою тіла при
народженні”.

Наказ МОЗ України №312 від 08.06.2007р. „Про затвердження клінічного
Протоколу з первинної реанімації та післяреанімаційної допомоги
новонародженим”.

Наказ МОЗ України №234 від 10.05.2007р. „Про організацію профілактики
внутрішньолікарняних інфекцій в акушерських стаціонарах”.

Аряєв М.Л. Неонатологія.-АДЕФ-Україна.-2003.-756с.

Неонатологія: Навч.посіб./ за ред. П.С.Мощича, О.Г.Суліми.-К.: Вища
школа, 2004.-807с.:іл.

Ю.И.Барашнев Перинатальная неврология.-М.: Триада-Х, 2001.- 640с.

Основы перинатологии: Учебник / под ред. Н.П.Шабалова и
Ю.В.Цвелева.-М.:МЕДпресс-информ, 2002.-2-е изд., перераб. и доп.-576с.

Гипоксически-ишемическая энцефалопатия новорожденных / А.Б.Пальчик,
Н.П.Шабалов.- М.:МЕДпресс-информ, 2006.-2-е изд., перераб. и
доп.-256с.:ил.

Лабораторные и инструментальные исследования в диагностике: Справочник /
пер. с англ. В.Ю.Халатова; под ред. В.Н.Титова.-М.: ГЭОТАР-МЕД,
2004.-960с.

В помощь неонатологу / Знаменская Т.К., Сулима Е.Г., Ципку А.Г.,
Жданович А.И.-К.: Изд-во „Агентство „Стандарт”, 2006.-130с.

Современная терапия в неонатологии / под ред. Н.П.Шабалова.-М.:МЕДпресс,
2000.- 258с.

Клиническая патофизиология детского возраста / Климанов В.В., Садыков
Ф.Г.-СПб. Сотис-лань, 1997.-155с.

Анестезия и интенсивная терапия в акушерстве и неонатологии/ Куликов
А.В., Казаков Д.П., Егоров В.М., Кузнецов Н.Н.- М.: Медицинская книга,
Н.Новгород: Изд-во НГМА, 2001.-264с.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020