Реферат на тему:
Компенсаторно-пристосувальні механізми гострої неонатальної адаптації.
Пограничні стани, що загрожують зриву адаптації
Стани, що відображають пристосування новонародженого до нових умов
середовища, називають перехідними (граничними, транзиторними,
фізіологічними). За деяких умов, у залежності від особливостей перебігу
внутрішньоутробного періоду, пологів, гестаційного віку, особливостей
зовнішнього середовища, годування тощо, вони можуть мати патологічний
перебіг.
Ранній неонатальний період має наступні фази найбільшого напруження
адаптаційних реакцій: перші 30 хвилин – гостра
респіраторно-гемодинамічна адаптація; 1-6 годин – фаза аутостабілізації;
3-4 доба – напружена метаболічна адаптація у зв’язку із переходом дитини
на анаболічний тип обміну речовин, лактотрофний тип харчування.
Фізіологічна перебудова відмічається з боку всіх основних систем органів
новонародженого. Слід відмітити, що не всі транзиторні стани
відмічаються у конкретного новонародженого, деякі з них спостерігаються
лише у недоношених дітей.
У ранньому неонатальному періоді проходить функціональне пристосування
організму новонародженого до нових умов зовнішнього середовища.
Несприятливий перебіг внутрішньоутробного розвитку плода, патологічні
пологи, невідповідність гестаційного віку дитини при народженні
спричиняють порушення процесів адаптації, що супроводжується клінічними
проявами синдромів дизадаптації або\та нозологічною патологією.
Диференційна діагностика транзиторних та патологічних станів – важлива
умова правильної тактики ведення новонародженої дитини.
Перелік транзиторних станів у новонароджених, що мають клінічне
значення:
Органи дихання: транзиторне підвищення частоти дихання (тахіпное)
Органи кровообігу: транзиторні поліцитемія і гіперволемія (без або з
порушенням мікроциркуляції)
Шлунково-кишковий тракт: транзиторний катар кишечника;
Шкіра: проста еритема; токсична еритема; міліа
Обмін речовин: втрата первинної маси тіла
Гемопоез: транзиторна жовтяниця
Органи сечовиділення: транзиторна олігурія; сечокислий інфаркт
Ендокринна система: гормональний статевий криз (набухання молочних
залоз, десквамативний вульвовагініт, вагінальні кровотечі, гідроцеле)
Дії лікаря щодо спостереження новонародженого в ранньому неонатальному
періоді:
При появі клінічних проявів транзиторного стану провести диференціальну
діагностику з патологічними станами з використанням даних комплексу
клініко-параклінічного обстеження.
У разі діагностики патологічного стану визначитися щодо необхідності та
об’єму медичних втручань
ЦЕНТРАЛЬНА НЕРВОВА СИСТЕМА. Завдяки центральній нервовій системі
проходить адаптація новонародженої дитини до змін зовнішнього середовища
(звук, температура, вологість, больові навантаження під час пологів).
Серед граничних станів щодо нервової системи виділяють: пологовий
катарсис, “синдром дитини, що тільки народилася”, імпритинг.
Пологовий катарсис – дитина у перші секунди життя не реагує на больові,
звукові та інші подразники, в неї відсутній м’язевий тонус, не
викликаються рефлекси. Це обумовлено виділенням у плода ендогенних
опіатів (метіонін-енкефалін, лейцин-енкефалін, B-, J-, Y-ендорфіни).
Аутоанальгетичний ефект обумовлює також підвищення після народження
впродовж перших днів життя рівня неопіатних пептидів – анальгетиків –
бомбезину, субстанції Р, нейротензину. Ці пептиди регулюють виділення
ряда гормонів (шлунково-кишкового тракту, підшлункової залози,
симпатико-адреналової системи тощо).
“Синдром дитини, що тільки народилася” – вплив внутрішніх та зовнішніх
подразників під час пологів, підвищений синтез катехоламінів обумовлюють
перший вдих, крик дитини, збудження шийних та лабіринтних рефлексів із
формуванням типової флексорної пози новонародженого та м’язевого тонусу.
Впродовж наступних 5-10 хвилин дитина активна, зіниці широко відкриті.
Викид катехоламінів сприяє всмоктуванню рідини з дихальних шляхів,
стимулює синтез сурфактанту, збільшує кровообіг у життєво важливих
органах – головному мозку, серці.
Імпритинг – запам’ятовування новонародженою дитиною особливостей, що
діють на неї під час народження.
БРОНХО-ЛЕГЕНЕВА СИСТЕМА. Під час народження відбувається перший вдих
дитини, розправлення легенів, дозрівання альвеол та аерогематичного
бар’єру. Транзиторними станами з боку бронхолегеневої системи є
транзиторна гіпервентиляція та дихання типу “гаспс”.
СЕРЦЕВО-СУДИННА СИСТЕМА. Завдяки змінам газообміну та перериванням
плацентарно-пуповинного кровообігу відбувається перебудова кровообігу,
печінки. Як перехідні стани існують: транзиторне шунтування, транзиторне
порушення метаболізму міокарду, транзиторні поліцитемія та гіперволемія.
ШЛУНКОВО-КИШКОВИЙ ТРАКТ. Перебудова пов’язана із переходом дитини з
гемо- та амніотрофного типу харчування на лактотрофне, із становленням
мікробіоценозу кишківника. Перехідними станами є: транзиторний
дисбактеріоз та транзиторний катар кишківника. Фази первинного
бактеріального заселення кишківника новонародженого наступні: перша
фаза, що продовжується 10-20 год. після народження- асептична; друга
фаза, що продовжується до 3-5 дня життя, називається фазою наростаючого
інфікування – заселення кишкового тракту кишковими паличками,
біфідобактеріями, грибами, сарацинами тощо; третя фаза – з кінця першого
тижня і весь другий тиждень- стадія трансформації, витіснення інших
бактерій біфідофлорою, коли якраз вона стає основою мікробного пейзажу.
Транзиторний дисбактеріоз – це фізіологічне явище, але при порушеннях
санепідрежиму, штучному вигодовуванні, дефектах догляду дисбактеріоз
затягується і може бути основою для нашарування вторинної інфекції та
активації ендогенної патогенної флори і захворювання дитини.
ОРГАНИ СЕЧОВИДІЛЕННЯ. Проходить адаптація до змін гемодинаміки, значним
втратам води, змінам гормонального фону. Транзиторно відзначаються:
транзиторна олігурія, протеїнурія, сечокислий інфаркт.
ЕНДОКРИННА СИСТЕМА. Бере участь у процесі адаптації дитини до стресу під
час пологів. Відмічається транзиторна гіперфузія гіпофізу, наднирників,
щитовидної залози, підшлункової залози; транзиторна недостатність
навколощитовидних залоз. Завдяки перериванню поступлення гормонів
фетоплацентарного комплексу та материнських гормонів може спостерігатися
статевий криз.
ШКІРЯНІ ПОКРИВИ. Проходить адаптація до температури зовнішнього
середовища, тактильних подразників, мікробного оточення. У якості
перехідних станів відмічаються: проста еритема, токсична еритема,
фізіологічне лущення шкіри, транзиторний дисбіоценоз.
ОБМІН РЕЧОВИН. Відбувається перебудова у зв’язку із гіпоксемією під час
пологів, змінами газообміну з гіпероксією після народження, недостатнім
поступленням їжі у дитини на перші доби життя, змінами гормонального
фону.
h
h
& ( ae
&
h
h
??&?
???????????? ?и години складає 44,5 мм Hg, через 6 годин стабiлiзується
до 32-36 мм Hg. На 4 день життя показники газообмiну досягають рiвня
дорослого. Водно-сольовий обмiн новонароджених має свої особливостi.
Вода складає 70-75% ваги, у дорослого – 60%. Об’єм позаклiтинної рiдини
у два рази вищий, нiж у дiтей старшого вiку. Отже дитина народжується з
явищами гiпергiдратацiї. У новонароджених вiдмiчається бiльш iнтенсивний
обмiн речовин. Потреба іх у водi у 2-3 рази вища, нiж у старших дiтей.
Пiсля народження бiлок в органiзм потрапляє з молоком матерi, i у першi
днi дитина знаходиться в умовах зниженного надходження бiлку. У першi
години пiсля народження вмiст залишкового азоту дещо вищий, нiж у
матерi.
Катаболiчна направленiсть обмiну – перехiдний стан для всiх дiтей перших
трьох днiв життя. Посилений катаболiзм мiнiмальний або вiдсутнiй у
мозку, серцi, гладком’язовiй системi. Бiльше всього виражений в
лейкоцитах, лiмфоцитах, еритроцитах. З 5 дня катаболiчний напрямок
обмiну змiнюється анаболiчним, i дитина починає додавати у вазi.
До моменту народження запаси глiкогену великi, накопичення його
вiдбуваються в останнi тижнi внутрiшньоутробного життя. Проте уже через
3 години кiлькiсть глiкогену у печiнцi зменшується на 90%, а до 6-12
годин залишаються слiди. З 4-5 доби концентрацiя його пiдвищується, i до
кiнця неонатального перiоду досягає рiвня дорослих. У недоношених,
переношених, дiтей, що народилися в асфiксiї, запаси глiкогену
вичерпуються ранiше, концентрацiя глюкози кровi знижується швидше i до
бiльш низьких цифр.
Окислення жирiв при нестачi вуглеводiв вiдбувається неповнiстю, що
призводить до кетозу. Вмiст кетонових тiл у пуповиннiй кровi складає
0,46 ммоль/л, на 4-5 день пiдвищується до 2,34 ммоль/л, а на 10-14 день
складає 0,136 ммоль/л. У недоношених дiтей з ускладненим перебiгом
вагiтностi у матері вiдмiчається синдром енергетичної нестачi:
сонливiсть, млявiсть, м’язева гiпотонiя, цiанотичне забарвлення шкiри,
задишка з перiодами апное, тахiкардiя, набряк i пастознiсть тканин.
Транзиторна гіпокальціємія і гіпомагніємія – граничнi стани, якi
розвиваються у небагатьох новонароджених. У пуповиннiй кровi рiвень
кальцiю складає 2,59-2,74 ммоль/л, фосфору -1,84 ммоль/л, магнiю – 0,85
ммоль/л.
Транзиторна гіпербілірубінемія – розвивається у всiх новонароджених у
першi днi життя, тодi як жовтяниця шкiри з’являється у 60-70% дiтей.
Пiдвищення рiвня бiлiрубiну iде за рахунок некон’югованої його фракцiї i
у 1/3 дiтей доходить до 171 мкмоль/л.
ГЕМОПОЕЗ. Зміна синтезу гемоглобіну з фетального на дорослий тип,
активація лімфоцитопоезу у зв’язку із активацією імунітету. У якості
транзиторних станів відмічаються: підвищений еритродіерез та еритропоез;
транзиторна гіпербілірубінемія; транзиторний лімфоцитоліз, транзиторна
активація мієлопоеза.
ГЕМОСТАЗ. Відзначаються фазові стани у зв’язку із поступленням
тромбопластичних речовин у кров під час пологів, подвищена проникливість
судинної стінки, загибель еритроцитів і тромбоцитів.
Транзиторні: недостатність вітамін К-залежних факторів згортання крові,
низька агрегаційна здатність тромбоцитів, активування фібрінолізу.
ТРАНЗИТОРНА ВТРАТА ПОЧАТКОВОЇ МАСИ ТІЛА – виникає у першi днi життя i не
перевищує 6% ваги при народженнi. Факторами, якi сприяють максимальнiй
втраті початкової маси тiла є: недоношенiсть, затяжнi пологи,
гiпогалактiя матерi, висока температура i недостатня вологiсть повiтря у
палатi. Допустимими вважаються коливання 3-10%. 75% її пов’язують із
зневодненням шляхом втрати води з диханням. Розрiзняють три ступеня
транзиторної втрати маси тіла у залежностi вiд відсотку втрати i
клiнiчних ознак ексикозу.
ТРАНЗИТОРНІ ПОРУШЕННЯ ТЕПЛОВОГО БАЛАНСУ. Виникають внаслiдок
недосконалостi процесiв теплорегуляцiі, пiдвищення або зниження
температури навколишнього середовища. Новонародженi легко перегрiваються
i охолоджуються при неоптимальних умовах зовнiшнього середовища,
внаслiдок чого виникають транзиторнi гiпотермiя i гiпертермiя.
Втрата первинної маси тіла. Максимальна фізіологічна втрата первинної
маси тіла спостерігається на 3-4, рідше – на 5 добу, не перевищує 10% у
доношених дітей. Відновлення маси тіла при народженні після її
транзиторного зменшення відбувається у преважної більшості
новонароджених – на 6-7 добу життя; на 10 добу – у всіх здорових дітей.
Новонароджені з малою або з великою масою тіла, хворі діти мають
затримку відновлення маси тіла при народженні. Виникає внаслідок
катаболічної спрямованості обміну речовин, від’ємного балансу рідини,
відходження меконію у новонародженого в перші дні життя. Фактори ризику
значної втрати маси тіла: неадекватне вигодовування або будь-які ознаки
захворювання. Профілактичні заходи. Дотримання сучасних технологій
грудного вигодовування дозволяє запобігти надмірній втраті маси тіла.
При втраті маси тіла більше ніж 3% за добу і відсутності патологічних
ознак доцільно налагодити оптимальне грудне вигодовування.
Література:
Наказ МОЗ України №620 від 29.12.2003р. „Про організацію надання
стаціонарної акушерсько-гінекологічної та неонатологічної допомоги в
Україні”.
Наказ МОЗ України №152 від 04.04.2005р. „Про затвердження Протоколу
медичного догляду за здоровою новонародженою дитиною”.
Наказ МОЗ України №340 від 07.10.2006р. „Підтримка грудного
вигодовування дітей в Україні на 2006-2010 роки”.
Наказ МОЗ України №179 від 29.03.2006р. „Про затвердження Інструкції з
визначення критеріів перинатального періоду, живонародженості та
мертвонароджуваності, порядку реєстрації живонароджених і
мертвонароджених”.
Наказ МОЗ України №48 від 03.02.2006р. „Про порядок проведення
профілактичних щеплень в Україні та контроль якості й обігу медичних
імунобіологічних препаратів”.
Наказ МОЗ України №255 від 27.04.2006р. „Про затвердження клінічного
протоколу надання неонатологічної допомоги дітям „Жовтяниця
новонароджених”.
Наказ МОЗ України №584 від 29.08.2006р. „Про затвердження Протоколу
медичного догляду за новонародженою дитиною з малою масою тіла при
народженні”.
Наказ МОЗ України №312 від 08.06.2007р. „Про затвердження клінічного
Протоколу з первинної реанімації та післяреанімаційної допомоги
новонародженим”.
Наказ МОЗ України №234 від 10.05.2007р. „Про організацію профілактики
внутрішньолікарняних інфекцій в акушерських стаціонарах”.
Аряєв М.Л. Неонатологія.-АДЕФ-Україна.-2003.-756с.
Неонатологія: Навч.посіб./ за ред. П.С.Мощича, О.Г.Суліми.-К.: Вища
школа, 2004.-807с.:іл.
Ю.И.Барашнев Перинатальная неврология.-М.: Триада-Х, 2001.- 640с.
Основы перинатологии: Учебник / под ред. Н.П.Шабалова и
Ю.В.Цвелева.-М.:МЕДпресс-информ, 2002.-2-е изд., перераб. и доп.-576с.
Гипоксически-ишемическая энцефалопатия новорожденных / А.Б.Пальчик,
Н.П.Шабалов.- М.:МЕДпресс-информ, 2006.-2-е изд., перераб. и
доп.-256с.:ил.
Лабораторные и инструментальные исследования в диагностике: Справочник /
пер. с англ. В.Ю.Халатова; под ред. В.Н.Титова.-М.: ГЭОТАР-МЕД,
2004.-960с.
В помощь неонатологу / Знаменская Т.К., Сулима Е.Г., Ципку А.Г.,
Жданович А.И.-К.: Изд-во „Агентство „Стандарт”, 2006.-130с.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
