Реферат на тему:
Прийом новонароджених у пологовому залі. Первинний огляд і туалет
новонародженого (згідно нормативним документам)
Народження здорової дитини, фізіологічний розвиток плоду та
новонародженого забезпечують :
– планування вагітності;
– антенатальне спостереження за розвитком плоду;
– визначення перинатального ризику вагітності з інтенсивним
перинатальним спостереженням у разі потреби;
– медико-генетичне консультування;
– своєчасна профілактика та лікування перинатальних TORCH-інфекцій;
– фізіологічні пологи;
– спільне перебування матері і новонародженого у пологових будинках;
– грудне вигодовування немовлят.
Планування вагітності дозволяє запобігти небажаної вагітності, медичних
абортів, які значно підвищують ризик невиношування, перинатальних
інфекцій.
Антенатальне / дородове/ спостереження за перебігом вагітності і
розвитком плоду містить:
1. Ультразвукове обстеження вагітної з метою ранньої діагностики
формування вад розвитку плода, стану плаценти, контролю розвитку плода
відповідно до терміну гестації.
2. Визначення альфа-фетопротеїну в крові вагітних груп ризику.
3. Амниоцентез, дослідження навколоплідних вод у вагітних з високим
ризиком.
4. Обстеження на перинатальні TORCH-інфекції, лікування вагітних за
показаннями.
5. Кардіотокографія (запис серцевого ритму плода впродовж 30 хвилин і
більше водночас з реєстрацією рухів плода, скорочень матки).
6. Визначення біофізичного профілю плода: визначають у балах при
проведенні ультразвукового обстеження із застосуванням доплеровського
ефекту: кількість навколоплідних вод, активність рухів кінцівок,
активність дихальних рухів, тонус м’язів плоду, зміна частоти серцевих
скорочень.
Про нормальний розвиток плода свідчить оцінка кожної ознаки в 2 бали,
сума балів в нормі становить 10. В цьому разі ризик смерті дитини менш
ніж 1 випадок на 1000 пологів. Сума балів 4 і менше свідчить про
патологію плода, потребує інтенсивного спостереження впродовж вагітності
та під час пологів. Невідкладна перинатальна допомога необхідна в разі
суми балів 0, високий ризик перинатальної смертності /більше 60 на 1000
при відсутності невідкладної перинатальної допомоги/.
Ультразвукове обстеження проводять у терміні 14-16 тижнів вагітності,
потім 24-26 тижні вагітності та в 32-34 тижні вагітності.
Рівень альфа-фетопротеїну визначають у вагітних груп ризику /вік понад
35 років, вроджені вади розвитку, хвороба Дауна у попередніх дітей/.
Підвищений рівень альфа-фетопротеїну в сироватці крові вагітних у
другому триместрі вагітності визначається у разі: вад розвитку ЦНС,
дефектів передньої брюшної стінки, вродженого нефрозу, синдрому затримки
внутрішньоутробного розвитку плода, внутрішньоутробної смерті плода,
загрози переривання вагітності, багатоплідної вагітності. Знижений
рівень альфа-фетопротеїну свідчить про хромосомну патологію плода,
насамперед про хворобу Дауна.
Фактори анте- перинатального ризику:
1. Антенатальні фактори ризику: мертвонародження, народження дітей із
вродженими вадами розвитку, смерть попередніх дітей у неонатальному
віці, невиношування, народження дітей із хромосомною патологією в
анамнезі матері, спадкова патологія в родині, вік матері понад 35 років.
2.Перинатальні фактори ризику: загроза переривання вагітності; гострі та
хронічні урогенітальні інфекції (хламідійна, мікоплазмена, уреаплазмена
тощо); персистенція збудників перинатальних TORCH-інфекцій у матері
(герпес, цитомегаловірус, токсоплазма, вірус гепатиту В тощо);
екстрагенітальна патологія матері (серцево-судинні захворювання,
патологія нирок, ендокринопатії, анемія, коагулопатія); гестоз;
кровотеча під час вагітності; ізосенсибілізація за резус-антигеном, за
системою АВО; багатовіддя, маловіддя; хронічна фетоплацентарна
недостатність; затримка внутрішньоутробного розвитку плода; неправильне
положення плоду; передчасне відходження навколоплідних вод; відшарування
плаценти; гостра інтранатальна гіпоксія; патологічні пологи; важка
перинатальна асфіксія.
Групи ризику новонароджених:
1. Новонароджені з перинатальною патологією: хронічна внутрішньоутробна
гіпоксія; важка перинатальна асфіксія; пологова травма; перинатальні
гіпоксично-ішемічні ураження ЦНС; синдром дихальних розладів;
внутрішньоутробні інфекції; гемолітична хвороба новонароджених;
порушення гемостазу; анемія; сепсис; імунодефіцитні стани; поліорганна
недостатність.
2. Новонароджені з порушеннями внутрішньоутробного розвитку: незрілість
( відповідає терміну гестації, не відповідає терміну гестації);
внутрішньоутробна гіпотрофія; затримка внутрішньоутробного розвитку;
велика маса тіла до терміну гестації; вроджені вади розвитку.
3. Передчасно народжені діти.
4. Новонароджені з ендокринопатіями: діабетична фетопатія, гіпотиреоз.
5. Новонароджені з хромосомною, генною патологією.
Відповідно до рекомендацій Всесвітньої організації охорони здоров’я,
новонароджених поділяють за термінами гестації:
1. Новонароджені, що народились у термін гестації від 37 повних до 42
тижнів вагітності – доношені, народжені в строк.
2. Новонароджені, що народились у термін гестації 42 тижні і пізніше –
переношені, народжені після строку.
3. Новонароджені, що народились у термін гестації 24-37 тижнів –
недоношені, народжені до строку.
Згідно з рекомендаціями ВООЗ всі діти, народжені з масою 2500г і менше
незалежно від терміну гестації, відносяться до дітей із малою масою тіла
при народженні. Цю групу немовлят формують: передчасно народжені діти,
що відповідають терміну гестації; передчасно народжені діти, малі до
строку гестації; доношені діти з затримкою внутрішньоутробного розвитку.
Виділяють також групи новонароджених: з масою тіла, що відповідає
терміну гестації; з малою масою тіла до терміну гестації; з великою
масою тіла до терміну гестації.
Ступінь недоношеності визначається за гестаційним віком дитини. Фізичний
розвиток новонароджених, відповідність показників фізичного розвитку
гестаційному віку, ступінь морфо-функціональної зрілості визначають за
таблицями Дубовиц, Балард /гестаційний вік/, Дементьєвої, за таблицями
персентилів /фізичний розвиток/, таблицею ВООЗ.
Відразу після народження дитини припиняється функція плаценти. Здорова
новонароджена дитина адаптується до умов позаутробного життя.
Фізіологічна постнатальна адаптація складається із становлення дихання,
кровообігу, терморегуляції, бактеріальної колонізації новонародженої
дитини. Ризик порушення постнатальної адаптації: гіпотермія, гіпоксія,
гіперкапнія, гипоглікемія, перинатальна інфекція.
У пологовому залі відразу після народження дитини має бути здійснена
оцінка стану за шкалою Апгар (у кінці 1-ї та 5-ї хвилини життя),
забезпечена можливість адекватного самостійного дихання, підтримки
необхідного температурного режиму для запобігання охолодження, первинна
обробка.Температура повітря в пологовому залі повинна становити 22-24°С.
Новонароджену дитину приймають на теплий лоток, який знаходиться нижче
рівня плаценти. Проводять відсмоктування слизу з ротоглотки, носу,
спостерігають за становленням адекватного самостійного дихання. Через 1
хвилину після народження, при наявності голосного крику, немовля
відокремлюють від матері: на пуповину накладають два затискувача,
розсікають її стерильними ножницями після триразової обробки місця
розрізу 96° спиртом. Рання перев’язка пуповини /через 30-40 секунд/
рекомендується в разі гострої інтранатальної гіпоксії, ізоімунної
сенсибілізації, внутрішньоутробної інфекції. Після відокремлення від
матері новонародженого переносять на столик під джерело променистого
тепла для проведення первинного туалету, перев’язки пуповини,
профілактики гонобленореї, паспортизації. Для перев’язки пуповини
використовують шовкову лігатуру або спеціальні скоби, які накладають на
відстані 3-4 см від пупкового кільця після обробки пуповини за
А.І.Чистяковою: пуповину тричі обробляють 96°спиртом, перев’язують
лігатурою, вдруге обробляють спиртом місце зрізу між лігатурою і
затискувачем, перерізають стерильними ножницями на відстані 1 см вище
лігатури. Місце зрізу обробляють 96°спиртом, 5% розчином
марганцевокислого калію, накладають стерильну пов’язку. Для профілактики
гонобленореї використовують 30% розчин сульфацилу натрію, для
профілактики кон’юктивіту в разі хламідійної, мікоплазменої інфекції
матері застосовують тетрациклінову, еритроміцинову мазь. Повторна
профілактика гонобленореї (або кон’юнктивіту) проводиться через 2
години.
Якщо через 30-40 секунд після народження самостійне адекватне дихання
відсутнє, дитину відокремлюють від матері, починають проведення заходів
первинної реанімації новонародженого згідно з Наказом МОЗ України №4.
Заходи первинної реанімації визначає наявність або відсутність меконію
в навколоплідних водах. Якщо в амніотичній рідині часток меконію немає:
новонародженого слід покласти під джерело променевого тепла, обсушити
шкіру промокаючими рухами, забезпечити максимальну прохідність дихальних
шляхів /положення дитини на спині, голівка трохи запрокинута назад, під
плечі підкладається валик/. Проводять відсмоктування слизу спочатку з
рота, потім із носових ходів. Якщо спонтанне дихання не з’явилось,
здійснюють тактильну стимуляцію: подразнення підошви, легкі хлопки по
п’ятці, подразнення шкіри вздовж хребта.
Наявність часток меконію в навколоплідних водах визначає таку
послідовність дій первинної реанімації новонароджених: вже після
народження голівки необхідно відсмоктати вміст дихальних шляхів;
новонародженого кладуть під джерело променевого тепла; не витрачаючи
часу на обсушування шкіри, надають положення на спині зі злегка
запрокинутою головою і валиком під плечима, проводять інтубацію трахеї,
повторно відсмоктують вміст верхніх дихальних шляхів, проводять
відсмоктування із трахеобронхіального дерева через інтубаційну трубку.
Стан дитини оцінюється послідовно за трьома ознаками: дихання, частота
серцевих скорочень, колір шкіри. Якщо спонтанне дихання відсутнє,
проводять штучну вентиляцію легенів 90-100% киснем через мішок і
маску.Через 15-30 сек. штучної вентиляції визначають частоту серцевих
скорочень у дитини. При наявності спонтанного дихання, частоти серцевих
скорочень понад 100 в хвилину припиняють штучну вентиляцію, оцінюють
колір шкіри. Розовий колір шкіри свідчить про становлення адекватного
дихання у дитини.
Якщо частота серцевих скорочень менше 60 за хвилину або 60-80 за
хвилину і не зростає, проводять закритий масаж серця, натискуючи двома
великими пальцями або кінчиками другого і третього пальців правої руки
на нижню третину грудини з частотою 120 за хвилину. Одночасно
продовжують штучну вентиляцію легенів.
За показаннями при первинній реанімації в пологовому залі застосовують
медикаменти: адреналін, засоби, що нормалізують ОЦК /5% розчин
альбуміну, 0,9% розчин натрію хлоріду/, гідрокарбонат натрію,
антагоністи наркозних засобів /налоксон, бемегрид/.
Якщо новонароджена дитина потребує подальшого проведення штучної
вентиляції легенів, клініко-лабораторного спостереження, вона
переводиться у відділення /палату/ інтенсивної терапії новонароджених
пологового будинку.Також всі новонароджені груп ризику в перші години
життя мають бути переведені до відділеня інтенсивної терапії для
клініко-лабораторного спостереження. У відділенні інтенсивної терапії
новонародженим проводять респіраторну та інфузійну терапію, контроль і
корекцію гомеостазу, метаболізму, кардіо-респіраторний моніторинг,
контроль насичення киснем гемоглобіну /SaО2/ за допомогою
пульсоксиметра, контроль артеріального тиску. За показаннями проводять
рентгенографію органів грудної клітини, черевної порожнини,
нейросонографію, ехокардіографію.
Спостереження за новонародженими груп ризику в пологовому будинку:
· Контроль рівня глюкози крові
· Контроль рівня гемоглобіну, еритроцитів, гематокриту, лейкоцитів
/формула крові за показаннями/
· Кислотно-лужний стан
· Контроль білірубіну в сироватці крові
· Рентгенографія органів грудної клітини
· Контроль сатурації гемоглобіну киснем
· Контроль частоти серцевих скорочень,частоти дихання, артеріального
тиску
· Контроль температури тіла
· Респіраторна підтримка в разі потреби
· Клінічне спостереження: оцінка кольору шкіри, стану периферичної
перфузії, клінічних проявів респіраторного дистрес-синдрому, тонусу
м’язів, фізіологічних рефлексів новонародженого.
Фізіологічна рання постнатальна адаптація новонародженого визначається в
разі: народження дитини в термін гестації 37-41 тиждень, фізіологічний
перебіг вагітності і розвиток плоду, відсутність ціанозу, жовтяниці
шкіри, частота дихання менше 60 за хвилину, частота серцевих скорочень
120-160 за хвилину, ректальна температура 36,5-37,5°С, достатня
периферична перфузія, відсутність ризику інфекцій, вроджених аномалій.
Здорові новонароджені діти на 4-5 добу життя після вакцинації проти
туберкульозу БЦЖ виписуються додому.
D
?
uuuuuuuuuuuuuuuuiiiiiiiiiii
,T,a,H-6.$/u/3/40?3Oe4n7†:RIoooooooooooooooooooooooooooo
„A`„AgdUV3
тижні і менше, масою тіла 2500г і менше, які потребують тривалої
інтенсивної терапії, інтенсивного виходжування, обстеження, переводяться
у відділення інтенсивної терапії, патології новонароджених і недоношених
дітей дитячих лікарень. Якщо прогнозуються пологи високого ризику,
вагітну жінку відразу госпіталізують у перинатальний центр.
СПІЛЬНЕ ПЕРЕБУВАННЯ МАТЕРІВ ТА НОВОНАРОДЖЕНИХ, ГРУДНЕ ВИГОДОВУВАННЯ
НЕМОВЛЯТ.
Викладання дитини на живіт матері, раннє прикладання до грудей матері
має бути здійснено у перші 30-60 хвилин життя, що забезпечує становлення
лактації у матері, фізіологічну колонізацію новонародженого мікрофлорою
матері, контакт «шкіра до шкіри» матері і дитини. Це сприяє формуванню
так званого «біологічного кувезу», тобто зони комфорту для
новонародженої дитини. Материнське тепло має заспокійливу дію на
організм дитини. Дитина відчуває матір, що формує у неї почуття захисту.
Результати виходжування недоношених дітей значною мірою визначаються
залученням матерів до догляду, годування своїх немовлят. З пологового
залу новонароджений разом із матір’ю переводиться у відділення спільного
перебування матері і новонародженого.
Організація відділень /палат/ спільного перебування матері і
новонародженого у пологових будинках є найбільш оптимальною формою
надання медичної допомоги жінкам і немовлятам в акушерських закладах. У
разі спільного перебування матерів і новонароджених забезпечується
фізіологічне становлення лактації, ефективне грудне вигодовування,
зниження рівня післяпологових ускладнень у жінок, зниження рівня
нозокоміальних інфекцій у новонароджених. Крім того, зменшуються витрати
пологового будинку на молочні суміші, соски, пляшечки для харчування
дітей.
Протипоказання для спільного перебування з боку матері: тяжкі форми
пізніх гестозів, екстрагенітальні захворювання в стадії декомпенсації,
гострі інфекційні захворювання, операційні втручання з тяжкими
порушеннями гемостазу. При стабілізації стану матері вона знаходиться
разом з дитиною. Медичний персонал має надати необхідну допомогу матері
для забезпечення ефективного вигодовування груддю.
Протипоказань для спільного перебування з матір’ю з боку новонароджених
практично не має. Якщо дитина з перинатальною патологією /важка
асфіксія, пологова травма, респіраторні розлади, вроджені вади
розвитку/, недоношена дитина знаходиться в відділенні інтенсивної
терапії новонароджених пологового будинку /перинатального центру/, мати
протягом дня повинна знаходитись біля своєї дитини, брати участь в її
виходжуванні, вигодовуванні.
Протипоказання для вигодовування груддю: гестаційний вік дитини менш,
ніж 30 тижнів, маса тіла при народженні менш, ніж 1300г, галактоземія,
хвороба «кленового сиропу». До тимчасових протипоказань для
вигодовування груддю відносяться: важка асфіксія при народженні,
пологова травма, внутрішньоутробна пневмонія, вроджені вади розвитку,
респіраторні розлади, гестаційний вік 32 тижні і менше, маса тіла при
народженні 1500г і менше.
Ефективне грудне вигодовування забезпечують:
· Раннє прикладання новонародженого до грудей матері / в перші
30-60хвилин життя/
· Спільне перебування матерів і новонароджених у пологових будинках
· Відсутність долактаційного годування немовлят з використанням сосок,
пляшечок
· Годування дитини за її потребою, тобто режим вільного вигодовування
дітей
· Відсутність засобів, що імітують грудь /соски, пустишки/
· Допомога матері з боку медичного персоналу в організації вигодовування
груддю
· Годування виключно груддю матері /поїти дитину недоцільно, грудне
молоко на 80% складається з води/
· Годування дитини груддю вночі / виділення пролактину вночі більше, ніж
впродовж дня, тому нічні годування груддю ефективно підтримують лактацію
/
· Залучення матерів до виходжування та годування своїх дітей у
відділеннях /палатах/ інтенсивної терапії пологових будинків, дитячих
лікарень
· Обмеження протипоказань для спільного перебування матерів і
новонароджених, вигодовування груддю
· Вигодовування виключно груддю впродовж перших 4-6 місяців життя
Грудне вигодовування немовлят – найбільш фізіологічний метод годування
дітей першого року життя. Вигодовування груддю забезпечує кращий
фізичний та психоемоційний розвиток дитини. Годування груддю –
профілактика алергії, захворювань органів дихання, травного каналу,
цукрового діабету у дітей. Грудне вигодовування, спільне перебування з
матір’ю має важливе значення для фізіологічної постнатальної адаптації
новонароджених і недоношених дітей: колонізація організму немовлят
материнською мікрофлорою /біфідо-, лактобактерії/, забезпечення імунними
факторами захисту, секреторним імуноглобуліном А, зменшення частоти і
тривалості фізіологічної жовтяниці.Перші порції грудного молока –
молозиво – перша імунізація дитини. Білки, жири, вуглеводи, мінеральні
речовини, вітаміни грудного молока максимально засвоюються в організмі
немовлят, виконують пластичну та енергетичну роль, забезпечують
фізіологічний розвиток дитини.
Всесвітньою організацією охорони здоров’я, дитячим фондом ООН «ЮНІСЕФ»
розроблено 10 принципів грудного вигодовуваня немовлят:
1. Пологовий будинок повинен мати зафіксовану програму з грудного
вигодовування немовлят та доводити її до медичного персоналу.
2. Навчати медичний персонал пологових будинків, дитячих лікарень
необхідним навикам підтримки грудного вигодовування.
3. Інформувати всіх вагітних жінок про перевагу грудного вигодовування
немовлят.
4. Допомогати матерям починати годувати свою новонароджену дитину
протягом перших 30 хвилин після пологів.
5. Навчати та показувати матерям, як треба годувати дитину, а також, як
забезпечити лактацію, якщо мати і дитина будуть відокремлені одне від
одного.
6. Годувати дитину тільки грудним молоком і не давати іншої їжі. Дитину
не поїти, за винятком медичних показань.
7. Ввести в практику цілодобове сумісне перебування матері і дитини в
одній палаті.
8. Заохочувати матір до годування груддю на вимогу немовляти.
9. Не давати новонародженим, що вигодовуються груддю, ніяких
заспокійливих засобів і пристроїв, що імітують грудь.
10. Сприяти організації груп підтримки грудного вигодовування і
направляти матерів у ці групи після виписки з пологового будинку.
Функції лікаря-неонатолога при роботі у фізіологічному відділенні
пологового будинку.
кожен лікар несе відповідальність за дитиною, якою опікується.
бесіда з батьками. Дуже важливо після народження дитини надати обом
батькам інформацію про дитину і інформаційний зошит “Поради щодо
догляду”.
якщо мати не може відвідувати дитину, то потрібно її особисто
проінформувати про стан дитини.
транспортування новонароджених.
лікар відділення несе відповідальність за всіх здорових новонароджених.
проведення обов’язкових профілактичних досліджень.
проведення нейросонографії та УЗД кулькових суглобів.
відвідування матерів 1 раз на день (принаймі тих матерів, чиїх дітей
лікар вперше побачив).
асистування на лекціях.
інформувати ВІТР про знову виявлених вагітних жінок з фактором ризику.
допомога в термінових ситуаціях при реанімації в пологій залі і при
транспортуванні.
Чергування по виклику (асистент):
може бути викликаний черговим лікарем неонатологічного відділення.
викликається при надмірній завантаженості, двійні в пологовій залі, для
проведення транспортування (в нічній або вечірній час), при необхідності
присутності педіатра в операційній.
Чергування по виклику (старший лікар – зав. відділенням):
черговий лікар перевантажений роботою чи вирішенням юридичних питань
очікується народження недоношеної дитини зі строком гестації менше 30
тижнів
очікується народження дитини з вадами розвитку (при необхідності довести
до уваги дитячих хірургів)
інші важкі ситуації (водянка новонародженого, діафрагмальна грижа)
у випадках смерті дитини
у термінових ситуаціях в прийомному покої (в залежності від досвіду
чергового лікаря).
Вакцінація новонароджених:
Первинна вакцінація новонародженого проводиться дітям на 2-7 день життя
(звичайно перед випискою).
Вакцінація проводиться вакціною БЦЖ – препаратом для специфічної
профілактики туберкульозу, яка виготовлена з живих висушених бактерій
вакційнного штаму «БЦЖ-1». Випускається також вакціна БЦЖ-м (із
зменшеною кількістю мікробних клітин, таким чином,-менш реактогенна).
Дозування: Для вакціни БЦЖ – 0,05 мг, для вакціни БЦЖ-м-0,025мг у 0,1мл
фізіологічного розчину.
Протипокази: гострі інфекційні захворювання, важкі перинатальні ураження
ЦНС, судомний синдром. Гемолітична хвороба новонародженого,
недоношеність при масі тіла менш за 2000г, виражена морфо-функціональна
незрілість, використання в неонатальному періоді внутрівенно людського
імуноглобуліну та глюкокортикоїдної терапії.
Поради лікарю (орієнтовна карта для роботи з літературою):
Завдання Вказівки до завдання (джерело інформації)
1.Групи ризику новонароджених дітей.
2. Прийом новонароджених у пологовому залі.
3. Первинний огляд новонародженого.
4. Оцінка гестаційного віку новонародженого.
5.Первинний туалет новонародженого, паспортизація.
6.Перше прикладання новонародженого до грудей матері.
Наказ МОЗ України № 620 від 29.12.2003р. “Про організацію надання
стаціонарної акушерсько-гінекологічної та неонатальної допомоги в
Україні”.
Наказ МОЗ України № 194 від 06.05.2003р. “Про затвердження галузевої
програми первинної реанімації новонароджених на 2003-2006 роки”.
Наказ МОЗ України №59 від 10.02.2003 “Про удосконалення заходів щодо
профілактики внутрішньолікарняних інфекцій в пологових будинках
(акушерських стаціонарах)”.
Наказ МОЗ України №152 від 04.04.2005р. „Про затвердження Протоколу
медичного догляду за здоровою новонародженою дитиною”.
Наказ МОЗ України №340 від 07.10.2006р. „Підтримка грудного
вигодовування дітей в Україні на 2006-2010 роки”.
Наказ МОЗ України №179 від 29.03.2006р. „Про затвердження Інструкції з
визначення критеріів перинатального періоду, живонародженості та
мертвонароджуваності, порядку реєстрації живонароджених і
мертвонароджених”.
Наказ МОЗ України №48 від 03.02.2006р. „Про порядок проведення
профілактичних щеплень в Україні та контроль якості й обігу медичних
імунобіологічних препаратів”.
Наказ МОЗ України №255 від 27.04.2006р. „Про затвердження клінічного
протоколу надання неонатологічної допомоги дітям „Жовтяниця
новонароджених”.
Наказ МОЗ України №584 від 29.08.2006р. „Про затвердження Протоколу
медичного догляду за новонародженою дитиною з малою масою тіла при
народженні”.
Неонатологія: Навч. посібник / за ред. П.С.Мощича, О.Г.Суліми.-К.: Вища
школа, 2004.-407с.
Безруков, Л.О., Волосовець О.П., Шунько Э.Э., Кривопустов С.П.
Неонатологія//Навч.посібник.-Чернівці,2000.-180с.
Зайченко А.В., Шевченко О.И., Викторов А.П., Сторчак А.В. Основы
рационального применения лекарств и фармацевтической опеки в
акушерско-гигнекологической практике: Монография/Под ред. И.А.Зупанца,
О.В.Грищенко.-Харбков:Золотые страницы,2003.-304с.
Основы перинатологии / Под ред. Н.П.Шабалова и
Ю.В.Цвелёва.-М.:МЕДпресс-информ., 2002.-2-е изд., перераб. и доп.-576с.
Оценка кардиотокограммы при беременности и в родах. Учебное пособие /
А.А.Полянин, И.Ю.Коган, Н.Г. Павлова-СПб.: ООО «Издательство
Н-Л»,2002.-16с.
Література:
Наказ МОЗ України № 620 від 29.12.2003р. “Про організацію надання
стаціонарної акушерсько-гінекологічної та неонатальної допомоги в
Україні”.
Наказ МОЗ України № 194 від 06.05.2003р. “Про затвердження галузевої
програми первинної реанімації новонароджених на 2003-2006 роки”.
Наказ МОЗ України №59 від 10.02.2003 “Про удосконалення заходів щодо
профілактики внутрішньолікарняних інфекцій в пологових будинках
(акушерських стаціонарах)”.
Наказ МОЗ України №152 від 04.04.2005р. „Про затвердження Протоколу
медичного догляду за здоровою новонародженою дитиною”.
Наказ МОЗ України №340 від 07.10.2006р. „Підтримка грудного
вигодовування дітей в Україні на 2006-2010 роки”.
Наказ МОЗ України №179 від 29.03.2006р. „Про затвердження Інструкції з
визначення критеріів перинатального періоду, живонародженості та
мертвонароджуваності, порядку реєстрації живонароджених і
мертвонароджених”.
Наказ МОЗ України №48 від 03.02.2006р. „Про порядок проведення
профілактичних щеплень в Україні та контроль якості й обігу медичних
імунобіологічних препаратів”.
Наказ МОЗ України №255 від 27.04.2006р. „Про затвердження клінічного
протоколу надання неонатологічної допомоги дітям „Жовтяниця
новонароджених”.
Наказ МОЗ України №584 від 29.08.2006р. „Про затвердження Протоколу
медичного догляду за новонародженою дитиною з малою масою тіла при
народженні”.
Неонатологія: Навч. посібник / за ред. П.С.Мощича, О.Г.Суліми.-К.: Вища
школа, 2004.-407с.
Безруков, Л.О., Волосовець О.П., Шунько Э.Э., Кривопустов С.П.
Неонатологія//Навч.посібник.-Чернівці,2000.-180с.
Зайченко А.В., Шевченко О.И., Викторов А.П., Сторчак А.В. Основы
рационального применения лекарств и фармацевтической опеки в
акушерско-гигнекологической практике: Монография/Под ред. И.А.Зупанца,
О.В.Грищенко.-Харбков:Золотые страницы,2003.-304с.
Основы перинатологии / Под ред. Н.П.Шабалова и
Ю.В.Цвелёва.-М.:МЕДпресс-информ., 2002.-2-е изд., перераб. и доп.-576с.
Оценка кардиотокограммы при беременности и в родах. Учебное пособие /
А.А.Полянин, И.Ю.Коган, Н.Г. Павлова-СПб.: ООО «Издательство
Н-Л»,2002.-16с.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
