.

Створення та етапи розвитку грошової системи України (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
1 2608
Скачать документ

Реферат на тему:

Створення та етапи розвитку грошової системи України

Становлення України як незалежної держави обумовило необхідність
створення власної грошової системи, яка забезпечувала б можливість
управляти  грошовим оборотом та грошовим ринком в інтересах розвитку
національної економіки. Організаційно-правові засади створення грошової
системи України були закладені в Законі України «Про банки і банківську
діяльність», ухваленому Верховною Радою України 20 березня 1991 р.

Перший етап щодо створення власної грошової системи розпочався після
виходу України зі складу СРСР, коли 10 січня 1992 р. були запроваджені
українські купоно-карбованці багаторазового використання як доповнення
до рублевої грошової маси. Тобто в обороті одночасно опинилися два види
валюти — попередні рублі, емісія яких перейшла від союзного уряду до
Російської Федерації, та купоно-карбованці, право емісії яких було
закріплено за НБУ. Весь безготівковий оборот  обслуговувався виключно
рублями (тепер уже російською валютою).

Паралельне використання в 1992 р. двох валют (рублів та
купоно-карбованців) було зумовлювалене рядом обставин:

1. Центральний банк РФ  з вересня 1991 р. перестав надсилати в Україну
рублеву готівку;

2. на межі 1991—1992 рр. Україна стала на шлях лібералізації цін,
унаслідок чого значно зріс їх середній рівень, що відповідно збільшило
попит на готівку, якої Україна не могла отримати від Росії;

3. Україна не мала в той час власної бази для виготовлення грошових
знаків.

Поступове запровадження нових грошей поряд зі старими мало свої
переваги: відкривало можливість уникнути обвального переповнення ними
каналів обороту, не допустити швидкого знецінення, забезпечити їм певні
конкурентні переваги порівняно з рублем.

Однак, досить швидко виявилися суттєві недоліки двовалютної системи
грошового обороту: істотно ускладнювалось управління внутрішнім
готівковим обігом, організацією внутрішніх безготівкових розрахунків та
зовнішніх розрахунків, незабаром купоно-карбованець став швидко
знецінюватися.

Стан грошового обороту на початку запровадження купоно-карбованця
ускладнювався чинниками, серед яких були:

1. Обвальний спад виробництва під впливом лібералізації цін та розриву
попередніх господарських зв’язків, скорочення державного замовлення.
Тільки за січень 1992 р. обсяг промислового виробництва скоротився на
19,8, а роздрібний товарообіг знизився на 61%.  це скорочувало попит на
гроші, і частина наявних в обороті грошей виявилася зайвою.

2. Використання російського рубля на внутрішньому ринку України сприяло 
відпливу товарів за межі України, підриву товарної основи внутрішнього
грошового обігу. Тому уряд України змушений був перевести весь
готівковий обіг на карбованцеву валюту, що забезпечило контроль НБУ за
сферою готівкового обороту. Однак, він відкривав широкі можливості для
використання емісії грошей для покриття фінансових потреб уряду, що
стало одним із головних чинників розкручування в Україні гіперінфляції.

3. З ініціативи РФ у середині 1992 р. у рублевій зоні була запроваджена
система взаємозаліків через кореспондентські рахунки, відкриті в
розрахунковому центрі при Центральному банку РФ. Унаслідок цього платежі
між країнами рублевої зони були взяті під контроль Центральним банком
РФ. Курс українського рубля щодо російського став швидко падати. Україна
втратила будь-які переваги від використання в безготівковому обороті
іншої валюти — рубля.

Запровадження карбованця в готівкову сферу при обслуговуванні
безготівкового обороту виключно рублем призвело до механічного розриву
єдиного грошового обороту на дві окремі частини. Перехід грошей із
однієї частини в іншу вимагав обміну їх за валютним курсом. Виникла
спотворена ситуація, за якої валютний курс грошей при використанні їх у
готівковому та безготівковому оборотах роздвоївся. Це сприяло розвитку
масових фінансових спекуляцій, пов’язаних з переведенням грошей з однієї
форми обороту в іншу, відпливу грошових капіталів з України за кордон.

Щоб послабити негативні наслідки паралельного обігу двох валют, указом
Президента України «Про реформу грошової системи України» від 12
листопада 1992 р. було запроваджено купоно-карбованець у сферу
безготівкового обороту і вилучено з нього рублеві гроші. Нові гроші були
названі «український карбованець», дістали статус тимчасових
національних грошей і стали єдиним на території України засобом платежу.

Уведенням у загальний оборот українського карбованця завершився перший
етап формування національної грошової системи України.

На другому етапі Національний банк України, спираючись на норми Закону
України «Про банки і банківську діяльність» (1991 р.), відпрацьовував
окремі елементи та організацію функціонування грошової системи. До
основних напрямів та результатів розвитку грошової системи на цьому
етапі можна віднести:

ae

ue

h

h

h

h

h

h

h

ae

???????¤?¤?$???????i?1. Розбудову власного емісійного механізму, що
включає:

— створення Банкнотно-монетного двору НБУ, що має повний цикл
високоякісного виробництва паперових грошей та монети;

— розроблення дизайну, установлення номіналу, платіжних ознак,
забезпечення системи захисту грошових знаків та монет;

— розроблення правил випуску в обіг, зберігання, інкасації, вилучення з
обігу готівки, ведення касових операцій тощо.

2. Формування механізму регулювання НБУ пропозиції грошей, завданням
якого є:

— відпрацювання механізму централізованого регулювання банківськими
резервами;

— запровадження механізму рефінансування комерційних банків;

— розвиток операцій на відкритому ринку.

3. Розроблення методики та методології грошово-кредитної політики НБУ,
накопичення досвіду практичного застосування інструментів
грошово-кредитної політики, розмежування сфер застосування
фіскально-бюджетної та грошово-кредитної політики.

4. Розбудова національної платіжної системи, що охоплює:

—створення системи електронних платежів на міжбанківсь- кому рівні;

—розроблення методичних та інструктивних документів щодо організації
безготівкових розрахунків на міжгосподарському рівні;

— розроблення методичних та організаційних засад створення електронної
систем й масових платежів.

5. Формування механізму валютного регулювання, який включає:

—розвиток інфраструктури валютного ринку та формування методичних та
організаційних засад здійснення операцій на ньому;

— порядок регулювання валютного курсу;

—створення механізму формування та використання золотовалютних резервів;

— формування звітності щодо платіжного балансу країни, здійснення його
аналізу та прогнозування.

6. Розроблення та випробування на практиці спеціальних заходів з
подолання гіперінфляції та регулювання інфляції.

Перелічені заходи дали можливість сформувати протягом 1993—1996 рр.
правові та організаційні основи національної грошової системи ринкового
типу.

Проте, тимчасові гроші не можуть належним чином виконувати одну з
найважливіших функцій — функцію нагромадження. Це підриває інтереси
економічних суб’єктів до накопичення грошей як джерела інвестування,
стримує економічне зростання, знижує ефективність антиінфляційної
політики, зміцнення державних фінансів. У зв’язку з цим особливої
гостроти набуло питання запровадження в оборот постійної грошової
одиниці — гривні. Згідно з Указом Президента України  «Про грошову
реформу в Україні» від 25 серпня 1996 р., з 2 по 16 вересня 1996 р. з
обороту був вилучений український карбованець і введена постійна грошова
одиниця — гривня та її сота частина — копійка.Цим закінчився другий етап
розбудови грошової системи України і розпочався третій.

На третьому етапі відбувається подальше вдосконалення механізмів та
інструментів грошової системи, що були розроблені на попередньому етапі.
Важливою віхою тут стало прийняття Верховною Радою України в травні 1999
р. Закону «Про Національний банк України», а у грудні 2000 р. – Закону
“Про банки і банківську діяльність”.

ЛІТЕРАТУРА

1. Гальчинський А. С. Теорія грошей. — К.: Основи, 1996.

2. Савлук М. І. Гроші та кредит: Підручник. — К.: КНЕУ,2001.-602с.

3. Гроші та кредит. / За ред.Б. С. Івасіва.- Тернопіль: Карт-бланш,
2000.-510.

4. Єпіфанов А. О., Міщенко В. І., Гребник Н. І. Грошово-кредитна
політика в Україні; тенденції та перспективи. // Фінанси України,
-2000.- №9.

5. Синбченко М. І. Кон’юнктурна теорія грошей. М. І. Туган —
Барановського.// Фінанси України. — 2000.- №9.

6. Мельничук О. М. Законодавчі основи та найважливіші параметри
грошово-кредитної політики.// Фінанси України, 2000, -№7.

7. Жан — Поль Бландіьєр. Валютний курс: його місце і роль у перехідній
економіці.// Фінанси України, 2000, – №8.

8. Остапець А. І. Остапець Л. В. Банківська система України: стан і
проблеми розвитку.// Фінанси України, 2000 – №8.

9. Гриценко О. Гроші та грошово-кредитна політика. — К.: Основи, 1996. —
Розд. 1.

10. Деньги / Сост. А. А. Чухно. — К., 1997.

11. ВСТУП до банківської справи / Відп. ред. М. І. Савлук. — К.: Лібра,

12. 1998.—Розд. 2.

13. Жуков Е. Ф. Обшая теория денег и кредита. — М.: Банки и биржи.

14. Деньги, кредит, банки / Авт. колл. под рук. Г. И. Кравцовой. —
Минск: Меркаванне,1994.

15. Кейнс Дж. Общая теория занятости, процента и денег. — М.: Прогресе,
1978.

16. Косолапов А. Г. Грошово-кредитна політика — гарант стабілізації
економіки України // Фінанси України. — 1997. — № 7.

17. Долан Э, Д. и др. Деньги, банковское дело и денежно-кредитная полика
СПб: Оркестр, 1994.

18. Гроші та грошовий обіг. Лагутін В. Д./ навчальний посібник,- К.,
“Знання “, 1998.

19. Гроші та грошовий обіг. Демківський А. В./ навчально—методичний
посібник, К., – 1998.

20. Савченко А., Коваль В. Розвиток платіжної системи України за
десятиріччя./ Вісник НБУ.—2001. – №5.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020