Реферат на тему:
Умови та принципи організації безготівкового платіжного обороту
Грошовий оборот – це рух грошових коштів в готівковій та безготівковій
формах, що обслуговують реалізаціютоварів та послуг, а також нетоварні
платежі. За допомогою готівкової та безготівкової форм здійснюється обіг
товарів, а також рух позикового та фіктивного капіталів. В залежності
від форми функціонування грошей в обороті виділяють готівковий і
безготівковий оборот. Готівкові гроші використовуються в основному
населенням. Сфера використання готівкових грошей в народному
господарстві обмежена в порівнянні з безготівковими розрахунками.
Країни з розвинутою ринковою еккономікою прагнуть до скорочення
готівкових грошей в обороті.
Значну частину грошового обороту складають платежі підприємств за
товари, роботи, послуги, які здійснюються безготівковим шляхом.
Сукупність платежів, що здійснюються без використання готівкових грошей,
складає безготівковий грошовий оборот.
Безготівкові розрахунки – перерахування певної суми коштів з рахунків
платників на рахунки одержувачів коштів, а також перерахування
банками за дорученням підприємств і фізичних осіб коштів, унесених
ними готівкою в касу банку, на рахунки одержувачів коштів. Ці
розрахунки проводяться банком на підставі розрахункових документів на
паперових носіях чи в електронному вигляді.
Безготівкові розрахунки класифікують за рядом ознак:
– за об”єктом розрахунків або від призначення платежу;
– від характеру економічних зв”язків – внунтрішньодержавні чи
міждержавні;
– за способом платежу;
– гарантовані (що забезпечують гарантіюплатежу за рахунок депонованих
коштів) та негарантовані);
– шляхом списання коштів з рахунку, чи шляхом заліку взаємних вимог;
– за способом реалізації продукції – прямі розрахунки (безпосередньо між
постачальником та покупцями) та транзитні (з врахуванням проміжних
ланок).
В основі організації безготівкових розрахунківлежать наступні принципи:
1. грошові кошти суб”єктів господарювання підлягають обов”язковому
зберіганню на розрахункових, поточних та інших рахунках в установах
банків;
2. грошові розрахунки та платежі підприємстваздійснюються в основному
через установи банків чи інші кредитні установи в безготівковому порядку
за допомогою документів, що передбачені правилами розрахунків;
3. розрахунки виконуються після відвантаження товарів або надання
послуг, одночасно з ними, або ж у порядку , передбаченому умовами угоди;
4. розрахунки виконуються, як правило, за згодою платника після
перевірки виконання постачальником умов договору;
5. платежі здійснюються лише при наявності достатньої кількості коштів
на рахунках платника; за певних умов банк може надати кредит на оплату
рахунків постачальника або взяти на себе фуекцію платника-гаранта на
комерційній основі;
6. зарахування коштів на рахунок одержувача виконується, як правило,
після списання відповідних сум з рахунку платника.
o?
???????¤?¤?$??????тивно-правовими актами Національного банку України та
іншими актами чинного законодавства рахунки, передбачені Інструкцією
про порядок відкриття та використання рахунків у національній та
іноземній валюті, а також рахунки для обліку коштів у розрахунках за
конкретними операціями (акредитиви, розрахункові чеки тощо).
Для зберігання грошових коштів та здійснення безготівкових розрахунків
підприємство відкриває в банку розрахунковий або поточний рахунок. Для
цього в банк надаються такі документи:
– заява на відкриття рахунку за встановленою формою;
– нотаріально засвідчена копія свідоцтва про державну реєстрацію
підприємства;
– нотаріально засвідчена копія зареєстрованого статуту;
– копія реєстраційного документу органами податкової служби;
– картка із зразками підписів осіб, яким дається право розпоряджатися
коштами на рахунку та підписувати розрахунково-касові документи;
– нотаріально засвідчена копія документа про реєстрацію підприємства
підприємства в органах Пенсійного фонду України.
Безготівкові розрахунки мають ряд наступних переваг:
– по-перше, зменшуються витрати обігу, тобто затрати праці, пов»язані з
використанням готівкових грошей (карбування, друк, перевезення,
зберігання та інш.);
– по-друге, сприяє безперервному обігу коштів.
Між готівковим та безготівковим оборотом існує тісний взаємозв”язок:
гроші постійно переходять із однієї сфери в іншу, змінюючи форму
готівкових знаків на депозит в банку і навпаки. Таким чином,
безготівковий платіжний оборот та обіг готівкових грошей тісно пов’язані
між собою і створюють разом єдиний грошовий оборот країни.
ЛІТЕРАТУРА
1. Гальчинський А. С. Теорія грошей. — К.: Основи, 1996.
2. Савлук М. І. Гроші та кредит: Підручник. — К.: КНЕУ,2001.-602с.
3. Гроші та кредит. / За ред.Б. С. Івасіва.- Тернопіль: Карт-бланш,
2000.-510.
4. Єпіфанов А. О., Міщенко В. І., Гребник Н. І. Грошово-кредитна
політика в Україні; тенденції та перспективи. // Фінанси України,
-2000.- №9.
5. Синбченко М. І. Кон’юнктурна теорія грошей. М. І. Туган —
Барановського.// Фінанси України. — 2000.- №9.
6. Мельничук О. М. Законодавчі основи та найважливіші параметри
грошово-кредитної політики.// Фінанси України, 2000, -№7.
7. Жан — Поль Бландіьєр. Валютний курс: його місце і роль у перехідній
економіці.// Фінанси України, 2000, – №8.
8. Остапець А. І. Остапець Л. В. Банківська система України: стан і
проблеми розвитку.// Фінанси України, 2000 – №8.
9. Гриценко О. Гроші та грошово-кредитна політика. — К.: Основи, 1996. —
Розд. 1.
10. Деньги / Сост. А. А. Чухно. — К., 1997.
11. ВСТУП до банківської справи / Відп. ред. М. І. Савлук. — К.: Лібра,
12. 1998.—Розд. 2.
13. Жуков Е. Ф. Обшая теория денег и кредита. — М.: Банки и биржи.
14. Деньги, кредит, банки / Авт. колл. под рук. Г. И. Кравцовой. —
Минск: Меркаванне,1994.
15. Кейнс Дж. Общая теория занятости, процента и денег. — М.: Прогресе,
1978.
16. Косолапов А. Г. Грошово-кредитна політика — гарант стабілізації
економіки України // Фінанси України. — 1997. — № 7.
17. Долан Э, Д. и др. Деньги, банковское дело и денежно-кредитная полика
СПб: Оркестр, 1994.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
