Реферат на тему:
Закон грошового обігу
Грошовий обіг підпорядковується своєму специфічному закону. Сутність
його полягає в тому, що протягом даного періоду для безінфляційного
обігу необхідна лише певна, об’єктивно обумовлена маса купівельних і
платіжних засобів. Якщо формалізувати суть цього закону, то вона може
бути виражена рівнянням: Мф = Мн, де Мф — фактична маса грошей в обігу,
а Мн — об’єктивно необхідна для обігу їх маса. Якщо Мф перевищує Мн –
значить обігу з’явилися зайві гроші, і навпаки, якщо Мф менше від Мн їх
нестача.
Кількість грошей, у середньому необхідних для обігу протягом певного
часу (Мн), прямо пропорційна масі товарів і рівню їх цін та обернено
пропорційна середній швидкості обігу грошової одиниці. Цю залежність
можна виразити формулою:
де Р • Q — сума цін товарів, що реалізуються за певний період;
V — середня кількість оборотів грошової одиниці за цей же період.
Проте не всі товари, які реалізуються, оплачуються негайно. Частина їх
продається в кредит, і для їх реалізації гроші в даний момент не
потрібні, що відповідно зменшує величину Мн. Водночас в обігу гроші
обслуговують не тільки реалізацію товарів чи послуг, виконуючи функцію
купівельного засобу, а й забезпечують погашення різних боргових
зобов’язань, передусім щодо купівлі товарів у кредит, виконуючи функцію
платіжного засобу. Для цього в обігу необхідна додаткова маса грошей
понад ту, яка обслуговує реалізацію товарів і послуг. Однак не всі
боргові зобов’язання погашаються реальними грошима. Якщо вони мають
зустрічний характер, то можуть взаємно зараховуватися без участі
реальних грошей.
Якщо врахувати всі ці додаткові фактори, що діють на грошову масу, то
величину Мн можна виразити так:
K — сума продажів товарів і послуг у кредит;
П — загальна сума платежів, строк оплати яких настав;
ВП – – сума платежів, які погашаються шляхом взаємного зарахування
боргів.
Величина Мн як об’єктивний центр, навколо якого змінюється Мф, за всіх
умов (при різних економічних системах і різних формах грошей)
визначається одними й тими ж факторами, що надає закону грошового обігу
загального значення. Скрізь, де є гроші і грошовий обіг, об’єктивно діє
і цей закон — закон вирівнювання Мф до рівня Мн. Проте зі зміною
економічних умов та форм грошей у механізмі дії закону виникають певні
особливості.
Закон грошового обігу діє за функціонування різних форм грошей. Однак.
механізм його дії за різних умов має певні особливості.
В умовах золотого стандарту вирівнювання Мф і Мн забезпечувалося
автоматично. Якщо Мф > Мн мінова вартість золотих грошей повинна
знизитися порівняно з реальною вартістю, і власники їх, щоб не мати
втрат, вилучали зайві суми грошей з обігу і спрямовували їх у скарби. І
навпаки, за нерівності Мф ЛІТЕРАТУРА
Гальчинський А. С. Теорія грошей. — К.: Основи, 1996.
Савлук М. І. Гроші та кредит: Підручник. — К.: КНЕУ,2001.-602с.
Гроші та кредит. / За ред.Б. С. Івасіва.- Тернопіль: Карт-бланш,
2000.-510.
Єпіфанов А. О., Міщенко В. І., Гребник Н. І. Грошово-кредитна політика в
Україні; тенденції та перспективи. // Фінанси України, -2000.- №9.
Синбченко М. І. Кон’юнктурна теорія грошей. М. І. Туган —
Барановського.// Фінанси України. — 2000.- №9.
Мельничук О. М. Законодавчі основи та найважливіші параметри
грошово-кредитної політики.// Фінанси України, 2000, -№7.
Жан — Поль Бландіьєр. Валютний курс: його місце і роль у перехідній
економіці.// Фінанси України, 2000, - №8.
Остапець А. І. Остапець Л. В. Банківська система України: стан і
проблеми розвитку.// Фінанси України, 2000 - №8.
Гриценко О. Гроші та грошово-кредитна політика. — К.: Основи, 1996. —
Розд. 1.
Деньги / Сост. А. А. Чухно. — К., 1997.
ВСТУП до банківської справи / Відп. ред. М. І. Савлук. — К.: Лібра,
1998.—Розд. 2.
Жуков Е. Ф. Обшая теория денег и кредита. — М.: Банки и биржи.
Деньги, кредит, банки / Авт. колл. под рук. Г. И. Кравцовой. — Минск:
Меркаванне,1994.
Кейнс Дж. Общая теория занятости, процента и денег. — М.: Прогресе,
1978.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
