.

Поняття грошової маси. Структура грошової маси за ступенем ліквідності. Поняття грошових агрегатів (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
1 5175
Скачать документ

Реферат на тему:

Поняття грошової маси. Структура грошової маси за ступенем ліквідності.
Поняття грошових агрегатів

Грошовий оборот забезпечується певною масою грошей, величина якої є
важливою характеристикою стану грошового обороту та ринкової кон’юнктури
в цілому. Зміна грошової маси безпосередньо впливає на інтенсивність
обороту грошей, на формування платоспроможного попиту, на кон’юнктуру
ринків, а значить — на економічний розвиток. Тому регулювання грошової
маси є ключовим напрямом державної грошово-кредитної політики. Завдяки
цьому вивчення та правильне визначення маси грошей в обороті має не
тільки теоретичне, а й важливе практичне значення.

Поняття грошової маси досить складне, оскільки складна сама категорія
грошей, велика різноманітність їх форм та функцій. Не випадково в
трактуванні змісту та показників вимірювання грошової маси є помітні
розбіжності.

У зарубіжній літературі до 30-х років XX ст. панувало уявлення про
грошову масу як сукупність залишків металевих грошей і розмінних банкнот
у розпорядженні суб’єктів обороту. Усі інші грошові інструменти —
нерозмінні банкноти, розмінна монета, депозитні вклади тощо – виділялися
у поняття «засобів обігу» і не включалися в загальну масу грошей.
Ситуація принципово змінилася після скасування золотомонетного
стандарту.

Саме життя теж довело необхідність включати до грошової маси не тільки
всі готівкові знаки, а й депозитні гроші — спочатку короткострокового
характеру, а згодом і довгострокового. Більше того, окремі сучасні
економісти та центральні банки до грошової маси відносять будь-які
активи, котрим властива певна ліквідність (облігації державних позик,
векселі, страхові поліси тощо). Отже, і в саму грошову масу вони можуть
включатися чи виключатися з неї відповідно до конкретної ситуації.

Зарубіжна економічна наука та практика дали достатньо розгорнуте й
обґрунтоване трактування і статистичне визначення грошової маси, які
ефективно використовуються в регулятивній практиці. Виходячи з
викладеного вище розуміння сутності грошей та грошового обороту, під
грошовою масою слід розуміти всю сукупність запасів грошей у всіх їх
формах, які перебувають у розпорядженні суб’єктів грошового обороту в
певний момент. Такими суб’єктами є приватні особи, підприємства,
громадські організації, господарські об’єднання, державні установи тощо,
які мають у своєму розпорядженні готівкові гроші чи вклади на різних
рахунках у комерційних банках.

Грошова маса має певний кількісний вираз (обсяг у мільярдах чи мільйонах
грошових одиниць), надзвичайно складну структуру та динаміку руху. З
точки зору якісної характеристики грошової маси важливе значення має її
структура, а з погляду практики її регулювання — динаміка руху обсягу та
структури.

У структурному відношенні грошову масу можна розділити за кількома
критеріями:

• за ступенем «готовності» окремих елементів до оборотності, тобто за
ступенем їх ліквідності;

• за формою грошових засобів (готівкові, депозитні);

за розміщенням у суб’єктів грошового обороту; Перехід України до
ринкової економіки робить надзвичайно актуальним вивчення і використання
цього досвіду в нашій практиці.

• за територіальним розміщенням та ін.

Найбільшу складність має структуризація грошової маси за першим
критерієм, оскільки немає однозначного розуміння ступеня ліквідності
кожного її елемента, як і немає чіткого розмежування між власне грошима
і високоліквідними фінансовими активами, що вже не є грошима. За цим
критерієм наука і практика виділяють кілька елементів грошової маси,
комбінацією яких можна визначати різні за складом і обсягом показники
грошової маси, що називаються грошовими агрегатами.

Грошовий агрегат — це специфічний показник грошової маси, що
характеризує певний набір її елементів залежно від їх ліквідності.
Кількість агрегатів, які використовуються в статистичній практиці
окремих країн, не однакова, що пояснюється істотними відмінностями в
елементному складі грошової маси, у спектрах активів, які розглядаються
в національній практиці як гроші, у завданнях використання грошової маси
в регулятивних цілях.

У статистичній практиці України визначаються і використовуються для
цілей аналізу і регулювання чотири грошові агрегати: MO, Ml, M2.M3.

Агрегат МО відображає масу готівки, яка перебуває поза банками, тобто на
руках у фізичних осіб і в касах юридичних осіб. Готівка в касах банків
сюди не входить.

Агрегат МІ включає гроші в агрегаті МО + вклади в банках, які можуть
бути використані власниками негайно, без попередження банків, тобто
запаси коштів на поточних рахунках та на ощадних рахунках до запитання.

Агрегат М2 — це гроші в агрегаті МІ + кошти на всіх видах строкових
рахунків, кошти на рахунках капітальних вкладень та інших спеціальних
рахунках.

Агрегат МЗ охоплює гроші в агрегаті М2 + кошти на вкладах за трастовими
операціями банків.

Наведені грошові агрегати відрізняються між собою не тільки кількісно, а
й якісно. Так, агрегат МІ виражає масу грошей, яка перебуває
безпосередньо в обігу, реально виконуючи функції засобів обігу та
платежу, і тому є найбільш ліквідною. Вона найтісніше пов’язана з
товарною масою, що проходить процес реалізації, і безпосередньо впливає
на ринкову кон’юнктуру. Саме тому цей агрегат перебуває під найпильнішою
увагою аналітиків та регулюючих органів.

Пильної уваги заслуговує також агрегат МО. Він має ті самі якісні
характеристики, що й грошова маса агрегату МІ, але оборот готівки
здійснюється поза банками і тому регулювання і контроль за ним
складніші.

В інших грошових агрегатах (М2, МЗ) ураховані також запаси грошей у
різних організаційних формах заощаджень (строкові депозити, ощадні
сертифікати, трастові вклади тощо). Ці гроші тимчасово перебувають у
покої, виконуючи для їх власників функцію нагромадження вартості. Тому
ліквідність грошової маси знижується з кожним наступним агрегатом.
Найбільш ліквідними і готовими обслуговувати товарооборот є гроші
агрегату МО. Найнижчу ліквідність мають гроші агрегату МЗ, оскільки
значна частина їх не може вступити в обіг без того, щоб власник
заздалегідь не попередив про це банк і не зазнав певних фінансових
утрат.

-“-(-E7>1/4?O?VDZD`DdDjDnDtDzD„D†DaDaD2FiUeE»¬»?»?…?»?»…»?»…E»…E»…»…E»?»
…»s»s»s»s»s»s» h¬

( h¬

” h¬

” h¬

” h¬

” h¬

B

???????¤?¤?$???????A?Водночас агрегат МО — найвужчий показник грошової
маси, оскільки характеризує лише один її елемент — готівкову масу.
Найширшим агрегатом є МЗ, бо він охоплює всі елементи грошової маси, що
перебувають в обороті.

Показник грошової бази не є ще одним агрегатом грошової маси. Це якісно
інший показник, що характеризує масу грошей з боку прояву її на балансі
центрального банку. Тому цей показник інколи називають ще грошима
центрального банку, який їх безпосередньо контролює і регулює, впливаючи
в кінцевому підсумку і на загальну масу грошей.

Грошова база включає запаси всієї готівки, яка перебуває в обороті поза
банківською системою та в касах банків, а також суму резервів
комерційних банків на їх кореспондентських рахунках у центральному
банку.

Величину грошової бази Гб можна визначити за формулою:

Гб = Мо + Мк + Мрез

де М0 — сума готівки, що перебуває поза банками;

Мк — сума готівки в касах банків;

Мрез — сума грошових коштів (резервів), які перебувають на
кореспондентських рахунках банків у центральному банку.

Готівковий елемент (М0 + Мк) грошової бази відрізняється кількісно від
готівкового агрегату МО — більший на суму готівки в касах банків.
Безготівковий елемент (Мрез) грошової бази відрізняється і якісно, і
кількісно від безготівкового елемента грошових агрегатів Ml, M2, МЗ. Він
являє собою суму зобов’язань центрального банку перед комерційними. А
безготівкові елементи грошових агрегатів — це зобов’язання комерційних
банків перед своїми клієнтами. Вони формуються комерційними банками як
за рахунок коштів, одержаних від центрального банку, так і за рахунок
створення грошей самими комерційними банками в процесі кредитної
діяльності через механізм грошово-кредитного мультиплікатора. Завдяки
цьому загальний обсяг кожного з грошових агрегатів (крім МО) перевищує
обсяг грошової бази. Ступінь цього перевищення свідчить про величину
грошово-кредитного мультиплікатора на рівні комерційних банків.

В Україні маса грошей в обороті після грошової реформи 1996 р.
характеризується високими темпами зростання та надмірно великою вагою в
ній готівки, про що свідчать дані табл..

Протягом п’яти післяреформових років грошова база та грошова маса
зростали щорічно, збільшившись відповідно в 4,7 та в 4,8 раза. На фоні
постійного скорочення реального обсягу валового внутрішнього продукту
зазначене зростання грошової маси видається надмірним. Воно було
спричинене високим рівнем бюджетного дефіциту та не досить жорсткою
грошово-кредитною політикою центрального банку. Такі ножиці в динаміці
грошової маси та обсягу суспільного виробництва не могли не вплинути на
вартість грошей: гривня за п’ять років знецінилась у 2,1 раза, а
відносно долара США — в 2,8 раза.

Таблиця 2.1

ГРОШОВА МАСА, ЩО ОБСЛУГОВУЄ ГРОШОВИЙ ОБОРОТ В УКРАЇНІ

(на кінець року), млрд грн

Показник грошової маси 1997 1998 1999 2000 2001

Сума % до

попереднього року Сума % до

попереднього року Сума % до

попереднього року Сума % до попереднього року Сума % до

попереднього року

Грошова база 7,1 144,6 8,6 121,9 12,0 139,3 16,8 140,0 23,0
137,0

Агрегат МО 6,1 151,7 7,1 116,7 9,6 133,9 12,8 134,0 19,5 152,3

Агрегат МІ 9,0 143,3 10,3 114,1 14,1 136,4 20,7 147,0 29,8
144,0

Агрегат М2 12,4 137,9 15,4 124,0 21,7 140,7 31,4 145,0 45,0
143,0

Агрегат МЗ 12,5 133,9 15,7 125,3 22,1 140,4 32,1 145,0 45,5
142,0

У тому числі готівка

-сума 6,1 151,7 7,1 116,7 9,6 133,9 12,8 134,0 19,5 152,3

– питома вага, % 48,9 113,4 45,5 93,0 43,4 95,3 40,0 92,3 42,8
107,0

Значний інтерес становить структура грошової маси та її динаміка за
п’ять років. Привертає до себе увагу надто високе (151,7%) зростання в
1997 р. агрегату МО, внаслідок чого готівки в загальній масі грошей (за
агрегатом МЗ) було майже 49%, що негативно характеризує структуру
грошової маси і стан грошового обороту. Разом з тим ця тенденція
спричинила скорочення рівня грошово-кредитного мультиплікатора, через що
в 1997 р. агрегати М2 і МЗ зростали значно повільніше, ніж грошова база,
що мало певні антиінфляційні наслідки. У 1998 та 1999рр. структура
грошової маси дещо поліпшилася: почала знижуватися питома вага готівки в
агрегаті МЗ, а збільшення грошової бази відбувалося повільніше, ніж
зростання МЗ, що свідчить про поступове посилення ролі комерційних
банків у формуванні грошової маси та в управлінні грошовим оборотом.
Проте ця позитивна тенденція розвивається дуже повільно і питома вага
готівки в загальній грошовій масі все ще залишається надмірно високою —
42,8% на початок 2002 р.

ЛІТЕРАТУРА

Гальчинський А. С. Теорія грошей. — К.: Основи, 1996.

Савлук М. І. Гроші та кредит: Підручник. — К.: КНЕУ,2001.-602с.

Гроші та кредит. / За ред.Б. С. Івасіва.- Тернопіль: Карт-бланш,
2000.-510.

Єпіфанов А. О., Міщенко В. І., Гребник Н. І. Грошово-кредитна політика в
Україні; тенденції та перспективи. // Фінанси України, -2000.- №9.

Синбченко М. І. Кон’юнктурна теорія грошей. М. І. Туган —
Барановського.// Фінанси України. — 2000.- №9.

Мельничук О. М. Законодавчі основи та найважливіші параметри
грошово-кредитної політики.// Фінанси України, 2000, -№7.

Жан — Поль Бландіьєр. Валютний курс: його місце і роль у перехідній
економіці.// Фінанси України, 2000, – №8.

Остапець А. І. Остапець Л. В. Банківська система України: стан і
проблеми розвитку.// Фінанси України, 2000 – №8.

Гриценко О. Гроші та грошово-кредитна політика. — К.: Основи, 1996. —
Розд. 1.

Деньги / Сост. А. А. Чухно. — К., 1997.

ВСТУП до банківської справи / Відп. ред. М. І. Савлук. — К.: Лібра,

1998.—Розд. 2.

Жуков Е. Ф. Обшая теория денег и кредита. — М.: Банки и биржи.

Деньги, кредит, банки / Авт. колл. под рук. Г. И. Кравцовой. — Минск:
Меркаванне,1994.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020