UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваПізні трупні зміни і їхнє судово-медичне значення (реферат)
Авторdimich/ukrreferat.com
РозділМедицина, терапія, фізіологія
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось3120
Скачало271
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Пізні трупні зміни і їхнє судово-медичне значення

 

До пізніх змін у трупі відносяться ті, які різко змінюють його

зовнішній вигляд, органи і тканини. Пізні трупні зміни розвиваються

повільніше, ніж ранні, і зовні проявляються пізніше. Формування окремих

видів пізніх трупних змін закінчується через місяці і навіть роки. В

умовах розвитку пізніх трупних змін труп може піддаватися руйнуванню чи

консервації.

 

До пізніх ознак смерті належать гниття, яке призводить у кінцевому

підсумку до повного зникнення органічних субстанцій, а також

муміфікація, жировіск (сапоніфікація), торфяне дублення, замерзання

трупа та інші види природної консервації, які виникають при дії на труп

певних умов.

 

Гниття - це складний мікробіологічний процес, який полягає в розкладанні

органічних субстанцій, перш за все білків органів і тканин організму,

під дією різних мікроорганізмів. Серед гниттєвих бактерій розрізняють

аероби і анаероби. Аероби спричиняють більш швидке гниття з меншим

запахом, а анаероби викликають порівняно повільне гниття з великою

кількістю рідких речовин і зловонним запахом. У більшості випадків

процес гниття відбувається за наявності обох видів бактерій.

 

При достатньому доступі повітря і переважанні аеробних бактерій процес

розкладання білків називається тлінням. Процес тління проходить з більш

повним окисленням. На противагу гниттю при обмеженому доступі повітря,

тління супроводжується відносно невеликим утворенням зловонних газів.

 

При гнитті білкові сполуки розпадаються на амінокислоти і органічні

кислоти, потім утворюються сірководень, метан, аміак, вуглекислий газ,

метилмеркаптан, етилмеркаптан та інші речовини.

 

Гниттєве розкладання відбувається в три етапи: утворення газів,

розм'якшення тканин і наступне повне їх розрідження.

 

Гниттєві процеси в трупі починаються відразу після настання смерті.

Гниття, як правило, починається в товстому кишечнику і супроводжується

утворенням гниттєвих газів. Як правило, до кінця другої - початку

третьої доби після смерті на шкірі живота, в пахових ділянках внаслідок

просочування черевної стінки сірководнем з'являються гниттєві плями

брудно-зеленого кольору.

 

Анатомічно сліпа і сигмовидна кишки безпосередньо прилягають до

передньої стінки живота. Сірководень, який утворюється, проходить через

стінку кишки, з'єднується з гемоглобіном крові судин черевної стінки,

утворює сульфгемоглобін зеленуватого кольору. Ця сполука і фарбує

передню черевну стінку в пахових ділянках. Пізніше від гемоглобіну

відщеплюється залізо, яке з'єднується з сірководнем, утворюючи сірчисте

залізо, також зеленуватого кольору, що посилює фарбування передньої

черевної стінки. На третій-четвертий день, внаслідок зростаючого тиску

гниттєвих газів у черевній порожнині, мікроорганізми поширюються по

венозних судинах і викликають гниття крові, в результаті чого

утворюється гниттєва венозна сітка буро-зеленого кольору, яку добре

видно при зовнішньому огляді трупа.

 

Згодом брудно-зелене забарвлення з'являється між ребрами, в ділянці шиї,

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ