UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваGente Ruthenus natione Polonus – зміст і еволюція поняття у баченні В`ячеслава Липинського (реферат)
АвторPetya
РозділІсторія України, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1198
Скачало169
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Gente Ruthenus natione Polonus – зміст і еволюція поняття у баченні

В`ячеслава Липинського

 

 

Не заглиблюючись детальніше у плетиво цього Гордійового вузла (що у

конкретному випадку не входить до мого завдання), мушу, однак, зробити

два застереження, на які спиратимуся далі. По-перше, різновид свідомості

типу Gente Ruthenus natione Polonus був не індивідуальним проявом якоїсь

спеціально "зрадницької" чи "угодовської" позиції (такий штамп,

наприклад, побутує в новітній українській історіографії), а цілком

масовим явищем серед української шляхти поунійних поколінь, тобто

орієнтовно з другого-третього десятиліть XVII ст. По-друге, стереотип

"етнічного русина національного поляка" менш за все належить до дилем

морального змісту, в основі його лежить соціальний компроміс

територіально-національним патріотизмом (мова й віра предків, відданість

"старовині", сентимент до рідних місць і ширше — до "нашої Русі") та

патріотизмом політичним, зіпертим на приналежність до політичного

організму – держави, якій шляхтич (незалежно від того, чи вона

персоніфікувалася в особі володаря, чи виступала в новітній абстрактній

іпостасі) був зобов'язаний служити вірою і правдою. А тепер погляньмо на

ставлення до стереотипу Gente Ruthenus natione Polonus В. Липинського,

вченого, котрий уперше в українській історіографії звернувся на

теоретичному рівні до ролі правлячої еліти у житті суспільства. Остання,

на його думку, покликана забезпечити законність і стабільність влади,

утримуючи соціум від анархії й хаосу і виступаючи тим у жесті основної

державотворчої (а отже – за Липинським – і національно творчої) сили,

бо, як підкреслював учений, "бунти низів можуть валити держави, але з

них ще ні одна нова держава в світі не постала" [1].

 

Згадуючи у передмові до "України на переломі" про розпочату ним роботу

над "Історією України", рукопис якої згорів у Русалівських Чагарях,

Липинський говорить, що мав задум писати її "по схемі, дещо відмінній

від прийнятої досі нашою історіографією, і з більшою увагою не до

сентиментально-опозиційних та безрозумно-деструктивних, а до мужніх та

організаційних прояв історичного життя нашої нації" (1920 р.) [2]. Але і

в концепційному баченні історичного процесу, і в зацитованій програмній

фразі ми бачимо пізнього, зрілого Липинського. Чи ці самі акценти були

властиві і його раннім творам, зокрема, відомій праці, написаній 1908, а

виданій 1909 р. під назвою "Szlachta na Ukrainie. Udzia? jej w ?yciu

narodu ukrai?skiego na tle jego dziejow" (далі цитати з цієї книги подаю

за машинописним перекладом з польської Юрія Косача). На мою думку – ні.

При цьому характерно, що найпомітнішим є неспіввідносність акцентів, ба,

навіть загальної тональності якраз у тлумаченні й використанні поняття

Gente Ruthenus natione Polonus.

 

У "Шляхті на Україні" історична схема часового відрізку від Люблінської

унії до початку Визвольної війни ще максимально зближена зі схемою

народницької історіографії. Полонізаційний процес В. Липинський, слідом

за М. Грушевським, визнає радше наслідком впливів польської шляхетської

-----> Page:

0 [1] [2] [3]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ