UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75850
останнє поновлення: 2016-12-08
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваВ’ячеслав Липинський – творець доктрини українського консерватизму (біографічний нарис, “Листи до братів – хліборобів”) (реферат)
АвторPetya
РозділІсторія України, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось4971
Скачало364
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

В’ячеслав Липинський – творець доктрини українського консерватизму

(біографічний нарис, “Листи до братів – хліборобів”)

 

 

В’ячеслав Казимирович Липинський народився 5 квітня 1882 р. В селі

Затурцях Володимирського повіту, на Волині, у родині багатого

землевласника. Польський род Липинських примандрував на Поділля з

Нурської землі (Мазовія) у другій половині XVIII ст. По лінії матері

В’ячеслав виводився з родів, які також були майже виключно польські за

походженням і культурою. Отже, у випадку В. Липинського маємо справу із

суто польською родинною атмосферою і з виїмковим випадком обрання

української ідентичності поляком за походженням. Всупереч свому

походженню, він вважав себе українцем з принципу, який висловив у своїх

“Листах до братів – хліборобів”, що “українцем, своїм, близьким, людиною

однієї нації – єсть кожна людина, що органічно (місцем осідку і праці)

зв’язана з Україною”.

 

Початкову освіту В’ячеслав Липинський здобув у Луцьку, а середню –

у Першій класичній гімназії у Києві. Вирішальна подія у житті молодого

чоловіка сталася на останньому році навчання у гімназії. Він

запропонував польській студентській організації, до якої належав в цей

час ( і яка була нелегальною) об’єднатися з українською студентською

громадою. Коли його колеги відкинули цю ідею, Липинський покинув

польську організацію і став членом української громади, оголосивши себе

національносвідомим українцем. Ця подія поклала початок праці

Липинського над поворотом до українства сполонізованої української

шляхти. Такою була основна думка його програмної доповіді, виголошеної

1908 року в кілької українських містах; текст доповіді вийшов у 1909 р.

у вигляді брошури “Шляхта на Україні”.

 

Брошура закликала польське суспільство на українських теренах

визначитися зі ставленням до українського національного відродження та

зробити вибір у дилемі: або знову очолити народну боротьбу, як у добу

Хмельницького, політичною ціллю якої була б українська незалежність, або

лишитися осторонь і в результаті зійти з історичної арени. Брошура була

присвячена пам’яті провідних “хлопоманів” 1860-х років В. Антоновича, П.

Свєнціцького та Тадея Рильського. Цим жестом Липинський хотів

продемонструвати зв’язок і спадковість між двома поколіннями “українців

польської культури”. Проте у громадській настанові цих двох поколінь

були і істотні різниці. Світогляд хлопоманів мав народницьку основу:

свій поворот до українства вони розуміли як служіння народним інтересам

і одночасну відмову від традицій шляхетського стану, з якого вони

вийшли. Липинський же прийшов до українства (за власним виразом у

“Листах до братів –хліборобів”) “без каяття, без трусливого

самоприниження, без самодеклясування, без ренегатської зненависті до

свого класу і купування собі цією зненавистю “народної любови”. Він

волів, аби шляхетська верства була українською у своїй політичній

свідомості, без втрати свого корпоративного існування. Чималу вагу мав і

релігійний компонент: якщо хлопомани перейшли на православ’я (не так з

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ