UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 15

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваРомантизуюча постмодерна історіографія Е. Доманської (реферат)
АвторPetya
РозділІсторія України, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось2167
Скачало163
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Романтизуюча постмодерна історіографія Е. Доманської

 

 

До речі, виразно «ідеологічним» виглядає переконання у «світлості»

останнього, що є вихідним пунктом міркувань Доманської.

 

Симптоматично, що прикметник «новий, -а, -е» є, либонь, найчастіше

вживаним у тексті твору. Настанови авторки – свідомо оптимістичні і, на

відміну від чималого гурту інших спостерігачів, позбавлені умовного

способу (що зовсім не творить, утім, мови лозунгів і плакатів).

Становлять вони, власне, справжній «символ віри». Усе це, безумовно,

приваблює (якщо не відразу захоплює) читача, втомленого грою барв

сучасної теоретичної історії, що від тривалого споглядання зливаються в

суцільну брудну пляму (у добу, що ще не знала теперішнього рівня

візуалізації культури, казали про писання «сірим по сірому»). Шлях

«спасіння», усіяний парадоксами та одкровеннями польського критика

історіографії, чекає героїв (апостолів?), хоч пані Ева й наголошує на

приватності обраного маршруту.

 

Міфологічний розмах думки Доманської ворожий будь-яким схоластичним чи

то професійно-спортивним обмеженням дослідницького поля. Авторське «я»

сміливо вихлюпується на простори Всесвіту (історичного континууму), за

ним гучно дзвонять усі «дзвони» Гемінгуея. І хоча, за словами

дослідниці, «мова й метод» її книжки «належать вже до минулого («старого

світу»)», саме вони (як добре відомо всякому, хто живе після Маркса,

Фрейда чи Вебера) надають значної переконливості накресленим «контурам

майбутнього» [1, с. 8]. Завдяки їм спроба в «перетворенні банальності»

знайти щось «стале, незмінне, безсмертне» у світі, де все здається

«зникаючим, пошматованим, відносним» [1, с. 11], виглядає ефективною чи

принаймні ефектною.

 

«Антидотом» на тупики постмодерністичного дискурсу, якому, за власним

визнанням, дослідниця завдячує своїм інтелектуальним розвоєм, визнається

романтизм. Постмодерн, за Доманською, є явище перехідне, діагноз, але аж

ніяк не ліки. Вона переконана, що «існування культури є гарантоване

пошанування сфери святості» і лише романтизація світогляду спроможна

вдовольнити «голод sacrum, а також вказати можливості освячення людини й

життя» [1, с. 13-14].

 

«Сповнену надії» Метафору початку Доманська, слідом за Дж. Віко,

протиставляє просякнутій «гіркотою нездійсненного» Іронії кінця. Світ

нового початку, Нову еру, дослідниця окреслює так:

 

«Перехід, трансмутація, переміни є важкими (якщо взагалі можливі) для

подання. Окреслюються, отже, їх симптоми, які, у випадку переходу від

новочасності до Нової ери, маніфестуються в засадничій зміні способу

мислення про світ та зміні характеру культури. Полягає остання, між

іншим, у переході від культур національних чи континентальних до

глобальної світової культури, керованої через медіа – з одного боку, і

до локальних культур, опертих на традиції, повернені до ідеї caritas

(деякі мовлять про повернення до культур племінного характеру), з

іншого. У цій новій поставі є ця культура, у якій центр ваги

пересувається з часу на простір, зі слова на образ, 3 логосу на ерос, з

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ