UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваІсторія археографії як наукова проблема та вивчення історіографічного процесу (реферат)
АвторPetya
РозділІсторія України, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось2431
Скачало212
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Історія археографії як наукова проблема та вивчення історіографічного

процесу

 

 

Зрозуміло, погляд на історію дисципліни як на явище, розвиток якого

триває в соціокультурному вакуумі, детермінований насамперед

суспільно-політичною ситуацією, потрактованою в традиціях

позитивістської історіографії, не міг привести до розгляду не

усвідомлюваних навіть добросовісними дослідниками історії археографії

питань, серед яких – питання ґенези явищ культурно-наукового порядку, у

даному випадку української археографії, від регіонального різновиду до

відносно самодостатнього, самоусвідомлюваного історико-культурного

феномена, від антикварного зацікавлення до необхідних форм

історико-наукової діяльності й формування археографії як наукової

дисципліни. Такі «технографічні» підходи до виучування історії

археографії як процесу невпинного вдосконалення видавничих технік і

методик, та розширення бази друкованих джерел з різних

конкретно-історичних проблем були, а іноді й залишаються, властивими

більшості вітчизняних дослідників. До рубежу 80-х – 90-х рр. XX ст. вони

(підходи) були типовими й для українських істориків, які зачіпали

історико-археографічні питання, розглядаючи ґенезу української

археографії не як становлення певного сегменту національної історичної

науки і науково-культурного ареалу взагалі, а насамперед як розвиток

справи публікації історичних джерел в Україні, або про Україну [4, с.

161 - 176; 7, с. 192 -195; 14, с. 174 - 187; 17; 18; 19; 41, с. 330 -

335]. Проте ще на радянському науково-археографічному просторі,

безсумнівним осередком якого з кінця 1950-х рр. був, а в інших

геополітичних умовах й досі залишається «Археографический ежегодник»,

відчуття незадоволеності таким історико-археографічним прагматизмом

особливо рельєфно стало виявлятися в 1980-ті рр. в працях В. Ю. Афіані,

А. Д. Степанського., В. П. Козлова, Є. М. Добрушкіна, Б. Г. Литвака та

інших фахівців, які з різних позицій включалися в розробку проблем

історії археографії, їх місце в дослідженні історії історичного пізнання

досить точно визначено в спостереженнях Б. Г. Литвака: «Учебные курсы и

пособия по археографии...ограничиваются только обозрением публикаций,

описанием методики их издания, не вдаваясь в характеристику роли этих

публикаций в историографии и источниковедении. Историографические работы

упоминают, а порой и анализируют публикации документов, игнорируя их

специфику как продукты археографического освоения источниковой базы. Это

различие подходов, естественное само по себе, затрудняет и задерживает

осмысление роли археографии вообще и эдиционной в частности в

историческом познании. Системность и комплексность подхода при

исследовании любой научной проблемы... требуют отказа от отмеченной

односторонности. Археографическое освоение источниковой базы, хотя и

является первичным этапом в историческом познании, немыслимо без

целенаправленного использования археографических и источниковедческих

приемов работы над источтком, без учета историографической традиции.

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ