UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 12

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваНові дослідження археологічних пам`яток в пониззі Самари (реферат)
АвторPetya
РозділІсторія України, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось979
Скачало163
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Нові дослідження археологічних пам`яток в пониззі Самари

 

 

Під час робіт 2001р. нами була встановлена значна порушеність

культурного шару на площі фортеці внаслідок антропогенної діяльності, в

тому числі і наших сучасників. Тому основні зусилля були направлені на

обстеження територій за межами самої фортеці, де, на нашу думку, міг

знаходитися посад. Дослідженням 2002 р. підлягла майже вся площа

пів-острова, за винятком його західної частини, де розташовано сучасне

кладовище. Територія пів-острова засаджена деревами, схили у

північно-східному і східному напрямках досить круті, а у північному –

похилі. Для визначення культурних нашарувань на мису і найбільш

перспективних ділянках берегової смуги були закладені шурфи, загальна

площа яких становить 44 кв.м. Внаслідок розвідкових робіт була

встановлена присутність на пів-острові кількох пам`яток, що чітко

фіксують різночасовість його заселення.

 

Найбільш ранні матеріали відносяться до епохи пізньої бронзи. Вони

зафіксовані шурфами та зборами впродовж берегової лінії північної

ділянки пів-острова. Стратиграфія шурфів фіксує присутність культурного

шару товщиною 0,6 м. В ньому знайдені не розділені поміж собою матеріали

епохи бронзи (XIV – XIII до н.е.), раннього середньовіччя (VI – VII ст.)

та доби козаччини ( XVII – XVIII ст.). Нижче знаходилися лінзи

лессовидного грунту, що був насичений річковою мушлею. Під ними – виходи

скальних порід.

 

Кераміка епохи бронзи представлена переважно банковидними формами,

зовнішня поверхня загладжена, орнамент відсутній.

 

Матеріали раннього середньовіччя репрезентовані уламками профільованих

горщиків з грубою шершавою поверхнею пеньківської культури. Поселення

цього часу з виразним культурним шаром відкрите в східній частині

берегової смуги, на відстані 150 м на захід від насосної станції. В

шурфах, що тут були закладені, визначена така стратиграфія:

 

0 – 0,3 – шар дерну;

 

0,3 – 1 м – гумусний чорнозем із знахідками;

 

нижче 1м – материковий суглинок.

 

Культурні залишки включають уламки посуду та кісток тварин.

 

Також біля насосної станції на південний схід від неї зафіксовано

залишки поселення черняхівської культури II – IV ст. Заслуговує на увагу

знахідка тут двох арбалетовидних бронзових фібул.

 

В інших шурфах, що були зроблені вздовж північної смуги берегової лінії

та прилеглих до фортеці ділянках, переважають матеріали доби козацтва.

Це дає нам підставу вбачати в обстеженій території посад. Для визначення

характеру та часу його заселення на околиці ближніх валів Богородицької

фортеці нами був закладений розкоп, в якому було досліджене житло.

Оскільки зараз готується до друку окрема його публікація, обмежимося

загальними відомостями.

 

Житло являло собою землянку розмірами 3,8 х 3,6 м, глибина від сучасної

поверхні 2,25 м. Вхід в землянку знаходився з східної сторони. Це

коридор шириною 1,3 –1,35 м з трьома ступеньками шириною 0,6 – 0,7 м,

висотою 0,4 – 0,5 м. Внутрішня площа землянки умовно поділялась на дві

частини – житлову та кухонну. Житлова мала підпрямокутну форму та

-----> Page:

0 [1] [2]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ