UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 12

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваДо уточнення місцезнаходження містечка Самари (Старої Самари) (реферат)
АвторPetya
РозділІсторія України, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1657
Скачало164
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

До уточнення місцезнаходження містечка Самари (Старої Самари)

 

 

Вивчення історії України XVII – XVIII ст.. неможливе без локалізації

об`єктів дослідження на географічній карті та узгодження з ними відомих

за письменними джерелами топонімів. Зокрема це стосується походження, та

локалізації російських військових поселень і фортець як кінця XVII, так

і XVIII ст. Одним з нез`ясованих та гостро дискусійних питань є

визначення місцезнаходження запорозького “містечка” Самари (Старої

Самари), і його відношення до походження сучасного м. Новомосковська

Дніпропетровської області.

 

До початку 1990-х рр.. історики, описуючи той чи інший блок подій,

пов`язаний з територією Вольностей Війська Запорозького низового,

простували шляхом Д.І.Яворницького (а також багатьох його сучасників),

який в покажчику власних імен об`єднав в одне ціле Нову Самару,

Новомосковськ, Новоселицю, Новоселівку, Самару, Самарчик, Самарь, Стару

Самару (місто) [1]; в іншому місці припускав, що центр Самарської

паланки – місто Самар, інакше Новоселиця й Новоселівка, сучасний

Новомосковськ [2], що Стара Самара – це Новобогородицька фортеця і Усть

– Самарський ретраншемент [3]; писав, що Новобогородицьку фортецю

збудовано поблизу монастиря у Старій Самарі [4]. Дану точку зору

традиційно поділяє більшість дослідників історії Запорожжя, зокрема

Ю.А.Мицик, котрий стверджує, що слобода Новоселиця – це м. Самара, а

нині Новомосковськ [5].

 

Як зазначається дослідниками, в першу чергу Г.К.Швидько, існує плутанина

з визначенням Богородицької і Новобогородицької фортець [6]. У 1998 році

Г.К.Швидько на підставі аналізу картографічних матеріалів – карт, планів

і атласів Дніпра в цілому та окремих його дільниць чи не першою з

істориків надає аргументований висновок про співвідношення Богородицької

і Новобогородицької фортець. На її думку, Богородицька і

Новобогородицька фортеці є одним об`єктом, збудованим у 1688 р. поблизу

козацького містечка Самар та монастиря на правому березі р. Самара.

Залишки укріплень в селище Шевченко (межі м. Дніпропетровську) не можуть

бути ідентифіковані ні з Новобогородицькою фортецею, ні Усть –

Самарським ретраншементом, бо останній знаходився на лівому березі р.

Самари, а не на правому. Вона вважає, що ця пам`ятка фортифікації є

рештками Миколаївського форпосту, спорудженого в період між російсько –

турецькими війнами 1735 – 1739 рр. та 1768 – 1774 рр. [7] Крім того, що

Г.К.Швидко локалізувала Богородицьку фортецю на правому березі р.

Самари, дослідниця підкреслює, що в жодному документі назви фортець не

вживаються одночасно, навіть в тих, в котрих перераховуються всі існуючі

фортеці, ретраншементи і редути [8].

 

В.В.Бінкевича і В.Ф.Камеко локалізують містечко Самарь кін. XVI – поч.

XVII ст., місто Самару 1688 – 1711 рр., м. Стару Самару (Богородичне)

після 1731 р. і Новобогородицьку (Богородицьку) фортецю на правому

березі р. Самари на околиці сучасного с. Шевченко (м. Дніпропетровськ)

[9]. Крім того, ними приділено увагу і Новосергіївській фортеці, як

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ