UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваЗнахідки фальшивих півтораків Сигізмунда III на території козацького містечка Самарь (реферат)
АвторPetya
РозділІсторія України, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось942
Скачало148
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Знахідки фальшивих півтораків Сигізмунда III на території козацького

містечка Самарь

 

 

Знахідки красномовно свідчать про те, що фортецю було збудовано не на

порожньому місці й наочно доводять вірогідність припущення краєзнавців

В.В.Бінкевича та В.Ф.Камеко про існування тут старовинного запорізького

містечка Самарь з перевозом ще у XVI ст. [1] Окрім торгівельних пломб,

адміністративних та особистих печаток, було зібрано більш ніж триста

монет (західноєвропейське, кримське, російське карбування) найбільш

ранні з яких датуються ще золотоординським часом. [2] Під час вивчення

колекції було встановлено, що деякі з монет XVII ст. – підробки, що

цілком відповідало тогочасним реаліям, коли в грошовому обігу завжди був

присутній певний відсоток фальшивих монет. В даній роботі нами

розглядатимуться лише підробки найбільш поширеної монети українського

ринку – чеха.

 

Монету у півтора гроша почав карбувати польський король Сигізмунд III з

1613 року, взявши за зразок німецький драйпелькер. [3] Нова монета, що

отримала назву півторак або чех, незважаючи на низький вміст срібла

(приблизно 30%) стала згодом найбільш поширеною та популярною на

українських землях й залишалася в грошовому обігу практично до середини

XVIII ст. [4]

 

?????????X?дбито літеру N та цифру 4. Більшість цих відхилень, на нашу

думку, з’явилися не випадково. Майстер, що виготовляв штампи, ніби

кепкував та знущався над королівською владою. Подібна зневага цілком

могла бути продуктом замовлення, що відповідав до того ж своєрідному

козацькому гумору.

 

Підсумовуючи наведене спробуємо встановити ймовірне авторство підробок.

Відомі численні свідоцтва сучасників про спроби Богдана Хмельницького

карбувати власні гроші під час перебування у Чигирині. Наводилися навіть

описи його монет, хоча інформатор особисто їх не бачив. [5] До

сьогодення не знайдено жодної монети з ім’ям Богдана Хмельницького, що

можливо пояснити, на нашу думку, наступним. Знаходячись у стані війни з

Річчю Посполитою та закономірно відчуваючи велику потребу у грошах,

набагато легше та логічніше було б карбувати монету звичну населенню,

яка б легко приймалася до сплат на польських та українських землях.

Грошам з символікою Богдана Хмельницького потрібно було б на протязі

певного невизначеного часу заслужити довіру ринку, що гетьман добре

розумів. Задля цього він вимушений був би карбувати монету з дотриманням

стандартів ваги й проби металу, що при відсутності достатніх запасів

срібла зробити було неможливо. Кредитні гроші, навіть підкріплені владою

також не користувалися б попитом населення, а завдавали зайвого клопоту

та поступово дискредитували владу. Наочним прикладом цьому може

слугувати невдала спроба введення російським урядом у 1686-87 рр. на

українських землях так званого “севського чеху”6. Богдан Хмельницький,

як мудрий та зважений політик, розумів, що в даній ситуації простішою та

вигіднішою була б підробка звичної населенню монети, що користувалася

стабільним попитом. Номінал у півтора гроша був обраний для цього не

-----> Page:

0 [1]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ