UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваАрхеографічний аспект в епістолярній спадщині академіка Д.I.Яворницького (реферат)
АвторPetya
РозділІсторія України, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось2645
Скачало183
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Археографічний аспект в епістолярній спадщині академіка Д.I.Яворницького

 

 

Питання – хто, де, коли розшукав ту чи iншу пам`ятку писемностi, а також

– хто, де, з якою метою й за якими правилами опублiкував iсторичне

джерело – є не менш важливи й цiкавими, нiж безпосереднє дослiдження

самої джерельної публiкації. Вченi пiдкреслюють, що успiхи розвитку

iсторичної науки завжди пов`язувалися з виданням iсторичних джерел, й що

останнє зумовлюється об`єктивними обставинами розвитку iсторичної науки

i працi самих iсторикiв [1].

 

Дослiдження iсторiографiчних аспектiв археографiї cприяє висвiтленню вже

накопиченого попереднiми археографами у галузi виявлення, опрацювання i

публiкацiї (теорiї й практики) рiзних видiв iсторичних джерел. Що до

структури джерельної бази у дослiдженнi зазначеного питання заслуговує

на увагу епiстолярна спадщина вчених-археографiв минулого. В даному

повiдомленнi спробуємо висвiтлити питання архiної евристики i публiкацiї

пам`яток писемностi, що здобули висвiтлення в епiстолярнiй спадщинi

академiка Дмитра Iвановича Яворницького (1855-1940 рр.). З одного боку,

звернення до цього епiстолярного комплексу сприятиме виявленню нової

конкретної iнформацiї з iсторiї розвитку української археографiї кiнця

ХIХ-початку ХХ ст., з iншого боку – визначенню ступені iнформацiйного

потенцiалу саме цього архiвного комплексу й саме цього (епiстолярного)

виду пам`яток писемностi як джерела у дослiдженнi зазначеного питання.

Таким чином, у дослiдницьку орбиту залучаються iсторiографiчнi та

джерелознавчi аспекти археографiї.

 

Звернення до епiстолярної спадщини Д.Яворницького з метою виявлення

iсторiографiчних аспектiв української археографiї кiнця ХIХ-початку ХХ

ст. вважаємо коректним. Д.Яворницький був одним з провiдних українських

археографiв зазначеного перiоду [2]. Ним був виявлений, опрацьований,

введений до наукового обiгу (в монографiях, статтях, безпосереднiй

публiкацiї) значний масив документiв, передусiм з iсторiї запорозького

козацтва [3].

 

У дiяльностi Д.Яворницького поєднувалися основнi напрямки археографiчної

практики: виявлення, камеральне опрацювання (укладання каталогiв,

звiтiв, оглядiв тощо) i безпосередня публiкацiя джерел. Дмитро Iванович

був широко вiдомий як неперевершений шукач запорозької старовини, в тому

числi й пам`яток писемності [4]. Ученому вдалося зiбрати у

Катеринославському (з 1926 р. Днiпропетровському) iсторичному музеї,

який вiн очолював понад 30 рокiв (1902–1933 рр.), величезну унiкальну

колекцiю пам`яток української iсторiї. Останнiм часом в епiстолярнiй

спадщинi Д.Яворницького виявленi новi данi щодо археографiчної

дiяльностi вченого, а саме його участь в роботi Археографiчної комiсiї

Московського археологiчного товариства [5]. Найбiльш плiдний етап

спiвпрацi ученого в цiй комiсiї припадає на 1897 р., коли Д.Яворницький

переїхав на постiйне проживання до Москви й почав викладати в

Московському унiверситетi. У груднi 1897 р. вiн, як член Археографiчної

комiсiї брав участь в оглядi документiв Московського губернiального

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ