UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75834
останнє поновлення: 2016-11-29
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваНародний календар як джерело національно-історичної пам`яті українського народу (реферат)
АвторPetya
РозділІсторія України, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось2712
Скачало223
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Народний календар як джерело національно-історичної пам`яті українського

народу

 

 

Все більш актуальними стають дослідження усної історії та, відповідно,

усних джерел реконструкції минулого. Більшість дослідників схиляються до

того, що цей термін – “усна історія” – є неточним і двозначним. Більш

точним є вирази “усні джерела,” або “історія в усних джерелах”. Але

назва “усна історія” при всій її обмеженості та неточності все ж

залишається загальноприйнятною, бо символізує творення історії під

лозунгом “новий погляд на життя низів суспільства”. [1] Усна історія є

новим, сучасним напрямком у методології історичних досліджень, який

віддає перевагу із усіх методик дослідження саме усному анкетуванню, так

званим польовим дослідження, народній традицій в поясненні історичного

минулого. Усна історія українського народу змушена була в умовах

бездержавності та за тоталітарного режиму функціонувати як альтернатива

офіційній партійній науці і пропаганді й побутувала у формі фольклору,

народної традиції, слухів, анекдотів, самвидаву та ін. Спрацьовував

закон: усна історія – це історія народів без історії, тобто бездержавних

народів.

 

Одним із нетрадиційних історичних джерел є, на нашу думку, український

народний (церковний) календар. Відомо, що ще в 80-90-і рр. ХХ ст. старші

люди, не користуючись будь-яким друкованим календарем, пам`ятали майже

всі народні та релігійні свята, дні вшанування святих (а це всі 365 або

366 днів повного року). Сучасне покоління, на жаль, цю здатність

втрачає. А на прикладі попередніх поколінь українського народу можна

стверджувати про нерозривний, природний зв`язок народного календаря із

національно-історичною пам`яттю нашого народу. “Практично все

господарське життя чітко регламентувалось календарно-святковою

структурою”,-стверджує В.Скуратівський. [2,  С.7]

 

Дослідження народного календаря як історичного джерела потребують

взаємодії всіх галузей історичної науки. На думку О.Медушевської,

“міждисциплінарні контакти” встановлюються необхідно “при вивченні тих

видів джерел, які за своїм походженням і змістом потребують більш

спеціалізованого використання суміжних наук. Так, джерелознавство

літературних пам`ятників тісно зв`язане з літературознавством,

джерелознавство законодавства – з правовими науками...” [3, C. 145]

Продовжуючи цей логічний ряд, очевидним буде залучити для дослідження

народного календаря методичного інструментарію народознавства,

етнографії, антропології, національної психології та ін. Про

актуальність цієї проблеми говорили й учасники конференції “Історичне

джерелознавство в інформаційному суспільстві” (Дніпропетровськ –

Новомосковськ, 18-20 жовтня 2000 р.). В.Сидорцов наголошував, що

“створення й інтерпретація “усних” джерел стає одним із важливих завдань

сучасного дослідження. Вони вимагають і відповідної обробки, тобто

використання мікроаналізу, що включає відповідну джерелам комбінацію

методів і прийомів, в т.ч. і обов`язково інноваційних. Використання

різноманітних методів, як традиційних, так і нетрадиційних, здатне дати

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ