Реферат на тему:
Старшинський реєстр 1736 року
До уваги пропонується список генеральної старшини та бунчукових
товаришів, складений влітку 1736 року у Генеральній військовій
канцелярії. Цей список вже відомий науковцям, але його археографічна
публікація робиться вперше. Сподіваюсь, він стане у нагоді науковцям,
які досліджують старшинську верству Гетьманщини та бунчукове товариство
зокрема. Список є частиною більшої справи (ЦДІАУК. – Ф.51. – Спр. 5355).
Він розміщений на аркушах 35-38, написаний тогочасною російською
канцелярською мовою з українізмами, розбірливо. Підпису канцеляриста,
котрий уклав документ, немає. З метою більш раціонального використання
місця прізвища бунчукових у публікації розташовані в дві колонки, хоча в
оригіналі – в одну.
У заголовку справи йдеться про двомісячну почергову присутність
бунчукових у ГВК, але крім документів, що стосуються цього чергування,
тут містяться також чернеткові плани спорядження козацьких частин у
Кримський похід 1736 року та два варіанти списків полкової й сотенної
старшини усіх полків. Один з варіантів подає відомості про заняття
старшин влітку 1736 року – походи, комісії і т. ін. Другий варіант
початково був копією першого, але згодом до нього внесені виправлення.
Загиблих старшин викреслено, біля їхніх прізвищ зазначено “чин на
вакансе“.
?????????#?ького полку. Напроти 15 прізвищ (Я.Жураковського,
А.Полуботка, А.Борковського, Федора, Йосипа, Семена та Сергія Солонин,
А.Думитрашко-Райчі, П.Раковича, Я.Якубовича, Г.Черняка) є позначка
“універсалу не имеет”.
На цьому варто зупинитися докладніше. Річ у тому,. що у 1730-х рр.
російський уряд намагався розділити значне військове товариство на дві
категорії – бунчукових та значкових – з чітко визначеним статусом. Проте
досить часто в універсалах замість терміну “бунчуковий“
використовувалось визначення “військовий товариш“, а це ускладнювало
підтвердження власного становища. Намагаючись прояснити ситуацію, ГВК
діяла без зайвих затримок. Наприклад, в серпні 1735 року Ніжинський полк
відрядив у похід 7 чоловік, які іменували себе бунчуковими, не маючи
універсалів – Г.Яснопольського, К.Острозького,. І.Биковського,
Я.Затиркевича,. Я.Жураковського,. В.Купчинського, Г.Потаповича,
П.Штишевича (ЦДІАУК. – Ф .51. – Спр. 5107. – Арк. 7). У списку, який
пропонується, двоє з них фігурують як безсумнівні бунчукові, четверо
взагалі не згадуються і лише Я.Жураковський ще доводить свій статус.
Література
Лазаревський А. Люди старой Малороссии. – К., 1882; Модзалевський В.
Малороссийский родословник. – К., 1908-1919 ; Оглоблин О. Люди старої
України. – Мюнхен, 1959; ОкіншевичЛ. Генеральна старшина на Лівобережній
Україні 17-18 ст.// Праці комісії для виучування західно-руського
права.– К., 1926.- Вип.2; Окіншевич Л. Значне військове товариство в
Україні- Гетьманщині. – Мюнхен, 1949.
Білокінь С. Доля української національної аристократії //Генеза – 1996 –
№ 1(4);Вовканич С. Національна еліта та інтелектуальний потенціал нації(
епістемологічний аспект) // Філософська і соціологічна думка. – № 7-8;
Кривошея В. Українська козацька старшина. – К.,1996; Кривошея В.
Українська козацька старшина. – К.,1998.-Ч. 2.: Синодики як джерело
козацько- старшинської генеалогії; Панашенко В. Соціальна еліта
Гетьманщини (Друга половина 17 – 18 ст.). – К.,1995; Репан О. Козацька
старшина влітку 1736 р. // Бібліотека. Наука. Культура. Інформація:
Наукові праці НБУВ.–К.,1998.–Вип. 1; Репан О. Г.Грабянка у бойових діях
1735-1738 рр. // Українська біографістика. – К., 1999. – Вип. 2.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
