UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваДержавницька ідея в російській історігорафії (реферат)
АвторPetya
РозділІсторія України, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось2277
Скачало186
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Державницька ідея в російській історігорафії

 

 

Що являє собою «державницька школа» в російській історіографії? У

літературі існує чимало її означень: «історична школа» (М.

Чернишевський), «юридична школа» (П.Мілюков [8]), «державна школа»

(М.Рубінштейн, В.Іллерицький, А.Сахаров, О.Шапіро [4; 5; 12; 13; 20),

«історико-юридична» (А.Сахаров). Останнім часом вживається термін

«державницький напрям»[3].

 

Цей «термінологічний хаос» - невипадковий. Взагалі термінологічні

проблеми - це не лише питання семантики. Термінологічна з`ясованість

відбиває рівень понятійного апарату та засоби дослідження проблеми.

Розмаїття термінів щодо державницької школи в російській історіографії,

на наш погляд, відображає етапи самосвідомості та вивчення цього

феномену.

 

Справа в тому, що за поняттям державницької школи ховається досить

складний науково-культурний феномен, характеристика якого містить кілька

сенсів. Йдеться про: 1) державницьку у вузькому розумінні слова; 2)

державницький напрям у російській історіографії; 3) державницьку

свідомість російського суспільствава, етатистський стиль мислення

російської інтелектуальної еліти.

 

Що являє собою державницька школа у прямому розумінні слова. Російський

дослідник С.Михальченко виказав дотепне спостереження: якщо означення

стоїть перед словом «школа», то останнє без сумніву можна замінити на

слово «напрям» («державницька» школа - державницький напрям) [9, с.57].

Якщо «школа» пов`язана з конкретним ім'ям дослідника, то така зміна не

можлива; наприклад: школа Антоновича, школа Грушевського, школа

Ключевського. Цікаво, що державницька школа в російській історіографії

не ототожнюється з однією конкретною постаттю (не кажуть «школа

Кавеліна» чи «школа Чичеріна»).

 

На нашу думку, традиційні чинники «школи» (зв'язка вчитель-учні, єдина

проблематика, спільні методи, концепція, наукова установа, навколо якої

гуртуються члени школи) проступають дещо невиразно. Державницька школа в

російській історіографії - це скоріше своєрідний «незримий колледж»,

об'єднання вчених, зусилля яких спрямовані на реалізацію єдиної наукової

програми - створення нової концепції історії Росії, відповідно

європейському рівню та стандартам.

 

Ідейно-філософські засади наукового світогляду істориків-державників

становить ідеологія романтизму. Йдеться про вплив історичної школи права

Ейхорна та Савіны, пріоритети політичної історії у Ранке, вчення Гегеля

про державу як найвищу форму су спільного розвитку, ідею органічного

розвитку суспільних форм життя у О.Т'єррі та Ф.Гізо. Ці романтичні

повіви на російському ґрунті перегиналися з традиційними схемами та

ідеями М.Карамзіна, Г.Еверса, М.Каченовського, М.Погодіна тощо.

 

Формула романтичної свідомості містить три принципи: 1) ідея народності;

2) самобутності; 3) принцип органічності. Тріада С.Уварова (православ'я,

самодержавство, народність) постає як консервативно-охоронний різновид

цієї формули. Ідеологія істориків-державників відображає специфіку

ліберальної течії в межах романтизму.

 

У свідомості російської ліберальної професури 40-50-х рр. ХІХ ст. ідея

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ