.

Археографія на сторінках «Одесского вестника» (30-ті – середина 50-х рр. ХІХ ст.) (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
0 2683
Скачать документ

Реферат на тему:

Археографія на сторінках «Одесского вестника» (30-ті – середина 50-х рр.
ХІХ ст.)

В ХІХ ст. не лише на сторінках періодичної преси, але й в історичних
творах історія України висвітлювалась виключно в контексті
загальноросійської історії і розглядалась як невід`ємна її складова
частина. Це спостерігалось і в розвитку журнальної археографії1. В
Україні на початку ХІХ ст. журнальна періодика зародилася в Харкові.
Саме там на сторінках часописів «Украинский вестник», «Украинский
журнал» та альманахів «Утренняя звезда» і «Молодик» їх редакторами було
проголошено як одне з найголовніших завдань всебічне вивчення місцевого
краю. Одним із проявів цього стали археографічні публікації
історичнихпам`яток2.

В Південній Україні саме ОВ, будучи єдиним друкованим органом, стояв у
витоків археографічної справи.

Піонером археографічних публікацій на шпальтах ОВ став М.Н.Мурзакевич.
Микола Никифорович Мурзакевич (1806-1883 рр.) народився в сім`ї бідного
церковного службовця в місті Смоленську. Його батько диякон Никифір
Адріанович був справжнім знавцем минулого і зумів прищепити сину любов
до історії. Після закінчення Смоленської семінарії за порадою свого
старшого брата Іллі, М.Н.Мурзакевич починає готуватись до вступу в
університет. А в 1825 р. він вперше приїхав до Москви і, успішно склавши
всі іспити, був зарахований на етико-політичне відділення. До Одеси
М.Н.Мурзакевич переїхав в 1830 р. на запрошення свого університетського
товариша М.М.Кир`якова і влаштувався працювати у митницьке відомство, а
потім у Рішельєвський ліцей на посаду помічника вчителя. Він викладав
історію та географію у перших трьох класах. Згодом його затвердили на
посаді доглядача за молодшими вихованцями. У зв`язку з виходом нового
положення про професорів та адьюнктів, за яким для викладання в ліцеї
вимагався ступінь магістра, у 1837 р. М.Н.Мурзакевич їде до Москви
захищати магістерську дисертацію. Захист пройшов успішно і він,
отримавши ступінь магістра з філософії повертається до Одеси. Вже в 1840
р. М.Н.Мурзакевича затвердили у ступені адьюнкта, а згодом призначили
професором кафедри російської історії і статистики3.

Як і представників одеської інтелігенції, що мали змогу спілкуватися у
гуртку М.М.Кир`якова, М.Н.Мурзакевича завжди цікавили і хвилювали
проблеми регіональної історії. Саме в цих приватних бесідах і народилася
думка утворити науково-громадське товариство з метою вивчення історії
Новоросійського краю. На початку 1839 р. проект статуту товариства, який
склав М.Н.Мурзакевич, був затверджений міністром освіти С.С.Уваровим, а
25 квітня цього ж року відбулося урочисте відкриття Одеського товариства
історії та старожитностей. Тобто М.Н.Мурзакевич був одним із п`яти
членів-засновників цієї наукової установи і був обраний її секретарем. З
виходом «Записок» Одеського товариства історії та старожитностей (1844
р.) він став редактором цього видання, займаючи цю посаду до кінця свого
життя 4.

До появи Одеського товариства історії та старожитностей і виходу його
«Записок» М.Н.Мурзакевич мав змогу публікувати свої матеріали на
сторінках ОВ. Так, в 1833 р. в рубриці «Материалы для истории Одессы»
він оприлюднив низку документів з історії міста кінця XVIII ст.,
поклавши початок систематичній публікації джерел на сторінках газети
[див. «Додатки» №№1-7].

У подальшому на шпальтах газети М.Н.Мурзакевич здійснив ще три
археографічні публікації, які торкались історії міста. Одна з них була
здійснена в 1835р. і вміщувала два документи, які висвітлювали питання
утворення магістрату в м. Одесі (1795 р.) [№№8,9]. В рік виходу ЗООИД,
продовжуючи співпрацю з ОВ, М.Н.Мурзакевич здійснив ще дві публікації.
Одна з них – спогади почесного громадянина міста Одеси часів Рішельє
Антона Шостака про розвиток міста наприкінці XVIII – на початку ХІХ ст.
під назвою «Младенчество Одессы» [№36], яка була написана в 1809 р. і
потрапила на сторінки видання із бібліотеки Воронцова. Друга –
«Любопытная история о начале славного города Одессы» [№35] – була
написана дійсним статським радником Павлом Левашовим у 1819 р. Її
М.Н.Мурзакевич знайшов у бібліотеці Московського університету. В ній
висвітлюється проблема заснування Одеси, причому автор підкреслив свій
власний внесок у розбудову міста.

Всі археографічні публікації М.Н.Мурзакевича торкалися історії м. Одеси.
На жаль їх автор не подав коментарів, легенди, зовнішніх особливостей
джерел, а тільки три останні публікації містять короткі передмови і
примітки.

У князя Воронцова, освіченого керівника краю, і чиновники намагалися
залишити свій слід у науці. Одну археографічну публікацію здійснив на
сторінках ОВ в 1836 р. Степан Васильович Сафонов (1811-1862). Він був
випускником Харківського університету. 1825 р. поступив на службу до
канцелярії новоросійського і бессарабського генерал-губернатора.
Поступово С.В.Сафонов із звичайного переписувача паперів перетворився в
кабінетного секретаря і одну з найближчих осіб графа. З відкриттям
Одеського товариства історії та старожитностей, вже на першому засіданні
його було обрано дійсним членом, а в 1843-1844 рр. він займав посаду
віце-президента цієї наукової установи. У 1844 р. разом з Воронцовим
С.В.Сафонов від`їхав до Петербургу, а потім деякий час перебував на
Кавказі. В 1852 р. він став сенатором і провів решту життя в
Петербурзі5.

Перебуваючи на службі в канцелярії Воронцова, він мав можливість
працювати в його бібліотеці. В ній було знайдено і опубліковано «Записку
о том, сколько я памятую о крымских и турецких походах» [№16]. В ній
вміщено спогади учасникаросійсько-турецької війни 1735-1739 рр.

Найбільший археографічний доробок на сторінках ОВ належить Аполлону
Олександровичу Скальковському (1808-1898 рр.). Він народився в Житомирі
в сім`ї чиновника. Після закінчення чотирикласного повітового
училищавступив до Віленського університету, де навчався на фізичному
відділенні, а згодом на відділенні моральних та політичних наук. Саме в
цей час А.О.Скальковський захопився історією. Восени 1825 р. він
перевівся до Московського університету на відділення етико-політичних
наук. По закінченні навчання після деяких вагань А.О.Скальковський
від`їзджає на службу до Одеси. Після прибуття в місто (1828 р.) його
було зараховано чиновником до штату канцелярії новоросійського і
бессарабського генерал-губернатора Воронцова в чині колезького
секретаря6.

З ОВ А.О.Скальковський почав співпрацювати ще в 1828 р. і саме тоді
здійснив свою першу публікацію7. Історик був одним із редакторів газети,
коли її очолював майбутній градоначальник Одеси О.І.Льовшин і залишався
співробітником у 30-х рр., коли редакторамибули брати О.Г. і
І.Г.Тройницькі.

В цей час А.О.Скальковський почав досліджувати історію Новоросійського
краю. В результаті своєї подорожі (1835 р.), проведеної за дорученням
Воронцова, він зібрав чимало документів. Єдину можливість для їх
публікації на той час міг надати лише ОВ. Саме там і була здійснена
перша археографічна публікація А.О.Скальковського. Це – стаття «Адмирал
Иосиф де Рибас и основание Одессы», в якій історик, на думку
С.Я.Борового, неправомірно приписав Де-Рібасу роль засновника Одеси, що
в майбутньому взяли на озброєння інші історики8. В передмові
зазначалося, що публікація є фрагментом першої частини «Хронологического
обозрения истории Новороссийского края». В ній містились рескрипти
Катерини ІІ [№№10,11] та Павла І [12], листи Де-Рібаса [№№14,15], а
також витяг із рапорту І.Лорера з історії міста [№13] (1795-1797 рр.).

У 1837 р. в рубриці «Материалы для истории Новороссийского края»
А.О.Скальковський помістив, знайдену в приватному архіві «Записку о
крымских татарах» [№17]. В передмові він вказав, що вона мала послужити
додатком до документів, опублікованих в першій частині його монографії з
історії Новоросійського краю. В «Записці», складеній за наказом П.Паніна
або П.Рум`янцева, мова йде про бажання ногайських орд перейти під владу
російського царя. Там також вміщені імена депутатів і старшин ногайських
орд, які прибули в російський табір поблизу Бендер для переговорів з
графом П.Паніним з даного питання.

Того ж року в газеті з`явилася публікація «1812 г. в Новороссийском
крае». В передмові А.О.Скальковський вказав, що ця праця – уривок із
другої частини «Хронологического обозрения истории Новороссийского
края». В даній публікації вміщено дванадцять документів. Чотири з них
торкалися подій, пов`язаних з чумою в Новоросійському краї [№№25-27,29],
а всі інші були свідченням того, що край, не зважаючи на труднощі, робив
свій посильний внесок у боротьбу з Наполеоном [№№18-24,28].

З виникненням Одеського товариства історії та старожитностей дослідник
не полишив співпраці з ОВ. З кінця 30-х рр., а особливо після знайдення
решток архіву Коша Нової Січі (1839 р.), А.О.Скальковський звернувся до
історії козацтва. Вже в 1841 р. у рубриці «Материалы для истории
Новороссийского края» він помістив свою першу статтю про відносини
запорожців і татар. Історик подав опис з`їзду депутатів від запорожців і
татар для розв`язання суперечливих питань (31 травня 1749 р.) [№30]. В
кінці публікації вміщені ще два документи, які свідчили про бажання
кримських татар жити в мирі і злагоді з запорожцями [№№31,32].

В 1844 р. А.О.Скальковський присвятив 50-річному ювілею Одеси публікацію
документа з архіву Коша Запорозької Січі. Це – секретний рапорт
військового судді П.Головатого до генерал-губернатора Лівобережної
України графа П.Рум`янцева від 30 червня 1765 р. [№34]. В ньому вперше
згадується про побудову турецької фортеці Ені-Дунья (Новий світ) біля
Хаджибею. Пізніше цей документ А.О.Скальковський опублікував у своїй
«Истории Новой Сечи или последнего Коша Запорожского», але не вказав
точного датування. Внаслідок цього багато дослідників помилково вважали,
що ця подія відбулась у 1764 р. Лише в 1967 р. вийшла стаття
С.Я.Борового в якій він довів, що цю подію слід датувати 1765 р.9 Якби
дана публікація була більш відома, то дискусія про датування звістки
запорозьких розвідників завершилася б набагато раніше.

Поява ЗООИД не поклала край співпраці А.О.Скальковського з ОВ, оскільки
їх томи з`являлися дуже рідко (перший том – 1844 р., другий – 1848-50-і
рр.). До того ж наприкінці 40-х рр. внаслідок особистого конфлікту він
почав віддалятись від діяльності славнозвісної наукової установи10. Тому
чергова публікація А.О.Скальковського з`явилась на шпальтах газети в
1849 р. в рубриці під новою назвою «Материалы для истории Южной России»
і була представлена автором як уривок четвертої частини «Истории Новой
Сечи или последнего Коша Запорожского». У вступному слові археограф,
описуючи Запорізьку Січ, порівнював її з італійськими республіками
XIII-XIV ст. На жаль автор не розкрив далі цю оригінальну думку. В даній
публікації вміщено п`ять документів, пов`язаних з місією у Нову Січ
капітана Владимирського піхотного полку Івана Гаврилова: два листи
головних ногайських мурз до кошового [№№38,39], розповідь про
перебування у Новій Січі капітана І.Гаврилова [№40], який привіз
імператорську грамоту [№41] з метою розв`язання конфлікту між
запорожцями і ногайцями та витяг із чолобитної війська запорозького до
імператриці [№42].

У другій половині 40-х рр. А.О.Скальковський почав активно займатись
статистичними дослідженнями. Внаслідок цього співпраця з ОВ навіть
інтенсифікувалась. Дослідник здійснював на сторінках газети публікації
статистичних розвідок, які мали вряди-годи археографічний характер.

Так, у 1850 р. стаття А.О.Скальковського була присвячена столітньому
ювілею Ростова-на-Дону [№№43,44]. Автор відзначив, що завдяки політиці
уряду місто стало великим портом і торговельним центром.

Таким чином, в досліджуваний період А.О.Скальковський здійснив шість
археографічних публікацій, які торкались історії Південної України,
зокрема історії козацтва і міста Одеси.

В рубриці «Материалы для истории Одессы» в 1851 р. опублікував низку
документів, знайдених в архіві, чиновник особливих доручень в канцелярії
військового губернатора колезький секретар Костянтин Миколайович
Смольянинов. Він працював за дорученням одеського градоначальника над
«Указателем Одессы» і ознайомився з документами. В майбутньому його
робота перетворилася на грунтовну монографію, опубліковану в 1853 р. у
третьому томі ЗООИД. Під час роботи дослідник виявив бажання оприлюднити
цінні історичні документи. Оскільки томи «Записок» виходили в середньому
один раз на п`ять років, то він, не чекаючи наступного тому, опублікував
знайдені документи на сторінках ОВ.

?

1/4

????Одессы», де той невірно вказав, що перші вибори відбулися в
присутності Г.Кир`якова. К.М.Смольянинов знайшов підтвердження, що
вибори проходили в присутності виконуючого обов`язки градоначальника
секунд-майора П.Небольсина. Цю публікацію можна вважати доповненням до
документів, які вмістив раніше в газеті М.Н.Мурзакевич. В заключному
слові автор відзначив, що всі подані відомості були взяті із справ 1796
р., які зберігались в архіві міського магістрату.

К.М.Смольянинов, продовжуючи роботу над написанням історії Одеси в
1852р. звернувся до проблеми заснування міста і помістив документ, який
підтверджував, що день народження Одеси – 22 серпня 1794 р. Такий
висновок він зробив на основі знайденого рапорту інженер-полковника
Ф.Деволана згідно якого саме в цей день розпочалось будівництво молу і
пристаней. Публікація цього документу підтвердила, що К.М.Смольянинов
приєднався до точки зору А.О.Скальковського, висловленої ним у 1837 р. в
монографії про історію Одеси11.

Решту археографічних публікацій в ОВ здійснили маловідомі краєзнавці.
Дві з них належать В.Негрескулу. Один документ він надіслав з Херсону і
опублікував у 1851 р. [№52]. В ньому оповідалось про відвідування
Катерини ІІ міста в 1787 р. Другу публікацію автор здійснив у 1854 р.
внаслідок своїх розшуків у Москві. В передмові упорядник зазначив, що
знайдені документи ще не були відомі науковому загалу [№№54,55]. Це –
рапорти графа П.Рум`янцева Катерині ІІ про переселення іноземних
поселенців в Катеринославське намісництво.

В 1844 р. дехто під криптонімом (І.И.) із Сімферополя помістив на
шпальтах газети знайдений у селі Велика Знамянка наказ Г.Потьомкіна
даний виборному Мартьяну про переселення жителів з-під Молдавії (Чорний
Ліс) на Лівобережну Україну [№33]. Дана публікація містить коментар
упорядника, в якому зазначено всі вигоди цього переселення, а також роль
Потьомкіна в швидкому розвитку нового поселення.

Важливий документ з історії Молдавії і Валахії опублікував Б.Бассараб
[№37]. Золота булла угорського короля Бели IV, датована 1247 р.,
свідчить про заходи, спрямовані на боротьбу з татарами. В передмові
зазначено, що відкриттям цього документу упорядник завдячує
М.Кагальничану, який був видавцем грамот з румунських архівів.

Таким чином у 30-ті – середині 50-х рр. ХІХ ст. газета ОВ була одним (а
деякий час і єдиним) із видань для здійснення археографічних публікацій
на Півдні України. В цей час на її сторінках, за нашими підрахунками,
з`явилось дев`ятнадцять таких публікацій і в них вміщено п`ятдесят п`ять
документів та витягів з документів. Переважна більшість з них – це
документальні джерела (грамоти, укази, рескрипти, рапорти, донесення
тощо). Наративних джерел представлено мало. Документи переважно
відносяться до історії Новоросійського краю і міста Одеси. Майже всі
публікації характеризуються низьким рівнем наукової підготовки до
видання.

Звичайно, археографічну діяльність на сторінках ОВ не можна порівнювати
з діяльністю Одеського товариства історії та старожитностей. Але газета
зробила свій гідний внесок у становлення археографії на Півдні України.

ПРИМІТКИ

1Афиани В.Ю. Становление журнальной археографии в России в первой трети
XIX в.//АЕ за 1989 год.–М.,1990.–С.28-37.

2Журба О.І. Археографічні студії з історії України в харківській
періодиці першої половини ХІХ ст. // Історія та культура
Подніпров`я.–Дніпропетровськ,1998.–С.125-135.

3Записки Н.Н.Мурзакевича // РС.–1887.–№2.–С.278.

4Див.: Николай Никифорович Мурзакевич.
Автобиография.–СПб.,1886.–С.135,161.

5Степан Васильевич Сафонов//ЗООИД.–1867.–Т.VІ.–С.483-485.

6Див.: Хмарський В.М. З історії розвитку археографії на Півдні України:
Аполлон Скальковський // ЗІФ ОДУ.–1998.–Вип.6.–С.23-39.

7Його ж. Видатний громадянин міста (про внесок А.О.Скальковського у
розвиток культури Одеси у першій половині ХІХ ст.) // Археология и
этнология Восточной Европы: материалы и исследования (сборник научных
работ, посвященных 60-летию В.Н.Станко).–Одесса,1997.–С.254.

8Боровой С.Я. А.А.Скальковский и его работы по истории Южной Украины //
Записки Одесского археологического общества.–1960.–Т.1(34).–С.179.

9Його ж. Хаджибей в 60-х годах XVIII ст. // Записки Одесского
археологического общества.–1967.–Т.2(35).–С.131.

10Його ж. А.А.Скальковский и его работы …–С.177.

11Скальковский А.А. Первое тридцатилетие истории города Одессы
1793-1823.–Одесса,1837.–С.37.

 

Додаток

Джерела, надруковані в «Одесском вестнике» в 1833-1854 рр.

І.Мурзакевич Н. Материалы для истории Одессы

//1833.–4,11,18 листопада, 6,13,30 грудня.

 

1.Витяг із донесення Г.Потьомкіна про взяття Хаджибейського замку від
3-го жовтня 1789 р. (Аккерман) (4 листопада);

2.Рескрипт Катерини ІІ про розбудову Хаджибея від 27 травня 1794 р. (11
листопада);

3.Положення уряду про поселення в околицях Одеси греків та албанців, які
в останню війну служили в Архіпелазі від 19 квітня 1795 р. (18
листопада);

4.Положення уряду про міських переселенців, які викликаються із
Архіпелагу та інших закордонних місць для поселення в Одесі від19 квітня
1795 р. (6 грудня);

5.Рескрипт імператриці Катерини ІІ графу П.Зубову про складання
військового дивізіону із греків і албанців від 19 квітня 1795 р. (13
грудня);

6.Рескрипт імператриці Катерини ІІ про заснування в м. Хаджибей портової
таможні та карантину від 17 липня 1794 р. (30 грудня);

7.Відомість про рух суден в Хаджибейському порті в 1795, 1796 і 1797
роках [б. д.] (30 грудня).

ІІ.Мурзакевич Н.Материалы для истории города Одессы

//1835.-19січня.

8.Указ імператриці Катерини ІІ про заснування в м. Одесі магістрату від
14 листопада 1795 р. (19 січня);

9. Донесення графа П.Зубова імператриці Катерині ІІ про влаштування
магістрату в Одесі [б. Д.] (19 січня).

ІІІ.Скальковский А. Адмирал Иосиф де-Рибас и основание Одессы

//1836.–22,25,29 січня, 1 лютого.

10.Рескрипт імператриці Катерини ІІ Де-Рібасу про призначення його
будівничим міста від 27 травня 1794 р. (25 січня);

11.Рескрипт імператриці Катерини ІІ графу П.Зубову про влаштування
Хаджибейської фортеці від 4 грудня 1795 р. (29 січня);

12.Рескрипт імператора Павла І до військового губернатора
Катеринославської і Таврійської губерній генерал-лейтенанта М.Бердяєва з
наказом провести межування одеських земель від 24 лютого 1797 р. (24
лютого);

13.Результати опису стану Одеси, проведеного новоросійським поміщиком
І.Лорером від 25 березня 1797 р. (1 лютого);

14.Лист Й.Де-Рібаса в одеський міський магістрат з останніми
розпорядженнями перед від`їздом із Одеси від [ ] січня 1797 р. (1
лютого);

15.Лист Й.Де-Рібаса до брата Фелікса неаполітанського генерального
консула в Одесі з повідомленням про те, що він став адміралом від 16
листопада 1800 р. (1 лютого).

IV.С.С. [С.Сафонов] Материалы для истории Новороссийского края

//1836.–6,10,13,17,20,24 червня, 1 липня.

16.Записка о том, сколько я памятую о крымских и турецких походах [б.
д.] (10,13,17,20,24 червня, 1 липня).

V.Скальковский А. Материалы для истории Новороссийского края

//1837.–23,27,30 січня.

17.Записка о крымских татарах [б. д.] (23,27,30 січня).

VI.Скальковский А. 1812 г. в Новроссийском крае

//1837.-3,6,10,13,17,20,24 березня.

18.Витяг із маніфесту про напад Наполеона від 6 липня 1812р.(3 березня);

19.Промова А.-Е.Рішельє у залі публічного клубу з закликом пожертвувань
у зв`язку з вторгненням Наполеона від 28 липня 1812 р. (6 березня);

20.Лист купця першої гільдії І.Ростовцева до А.-Е.Рішельє з проханням
прийняти гроші на боротьбу з Наполеоном [ ] 1812 р. (10 березня);

21.Витяг із свідоцтва генерала Барклая де-Толля про заслуги поміщика
Новоросійського краю Скаржинського в боротьбі з Наполеоном від 27 липня
1813 р. (10 березня);

22.Адрес катеринославського дворянства до А.-Е.Рішельє з висловленням
бажання всіляко допомогти армії від 3 вересня 1812 р. (10 березня);

23.Лист татарського дворянства до таврійського губернатора А.Бороздіна з
висловленням вірності Росії [ ] 1812 р. (10 березня);

24.Витяг із рапорту А.Бороздіна до О.Ланжерона про боротьбу з Наполеоном
[ ] 1816 р. (10 березня);

25.Рапорт А.-Е.Рішельє про епідемію чуми в Одесі від 21 жовтня 1812 р.
(13 березня);

26.Лист градоначальника Феодосії Броневського до А.-Е.Рішельє про
стихійні лиха та голод у місті та околицях від 10 грудня 1812 р. (20
березня);

27.Рапорт А.-Е.Рішельє про бурю на Чорному морі, яка завдала великого
збитку Одеському порту від 8 грудня 1812 р. (24 березня);

28.Витяг із повідомлення генерал-майора Іловайського про відступ
французів із Москви від 12 жовтня 1812 р. (24 березня);

29.Повідомлення А.-Е.Рішельє до всіх губернаторів і градоначальниківпро
закінчення епідемії чуми в Одесі від 15 лютого 1813 р. (24 березня).

VII.Скальковский А. Сношения Запорожья с Крымом 1749 г. Материалы для
истории Новороссийского края //1841.–6,10 вересня.

30.«Записка складена при слідчій про минулі образи між запорозькими
козаками і татарами комісії, і під час з`їздів з татарськими депутатами,
і від кого розмови велись: 31 травня дня 1749 року» (6,10 вересня);

31.Розписка татар про бажання не чинити взаємних образ козакам
[травень-червень] 1749 р. (10 вересня);

32.Розписка татар про розшук козаків на території Кримського ханства
[травень-червень] 1749 р. (10 вересня).

VIII. І.И. Наказ Потемкина. – Село Знаменка //1844.–5 січня.

33.Наказ Г.Потьомкіна. – Село Знамяка [б. д.] (5 січня).

ІХ. Скальковский А. Новый документ для истории г. Одессы

// 1844.–23 серпня.

34.Секретний рапорт військового судді П.Головатого до
генерал-губернатора Малоросії П.Рум`янцева про звіт запорозького
розвідника від 30 червня 1765 р. (23 серпня).

Х. Мурзакевич Н. Любопытная история о начале славного города

Одессы (Сочинение действительного ст. сов. Павла Артемьевича Левшова)
//1844.–8 листопада.

35.Любопытная история о начале славного города Одессы (Сочинение
действительного ст. сов. Павла Артемьевича Левашова) [б. д.] (8
листопада).

ХІ. Мурзакевич Н. Младенчество Одессы (Письмо почетнейшего

гражданина г. Одессы времен герцога де Ришелье Антона Ильича

Шостака от 1809 г.) // 1844.–16,20 грудня.

36.Младенчество Одессы (Письмо почетнейшего гражданина г. Одессы времен
герцога де Ришелье Антона Ильича Шостака от 1809 г.) (16,20 грудня).

ХІІ. Бассараб Б. Древнейший письменный документ относящийся

к истории Молдавии и Валахии //1847.–2 липня.

37.Золота булла угорського короля Бели IV, спрямована на боротьбу з
татарами

[ ] 1247 р. (2 липня).

XIІІ. Скальковский А. Посылка на Запорожье Императорской грамоты
(Материалы для истории южной России)//1849.–19,23,26 лютого.

38.Лист головного бека Буджацької орди Ель-Хаджи-Хана до кошового
П.Калнишевського [отримано 1 лютого 1771 р.] (19 лютого);

39.Лист головного начальника Єдисанської орди Ель-Гаджи Джаум-мурзи до
кошового П.Калнишевського про дружбу козаків і ногайців [отримано 30
січня 1770 р.] (19 лютого);

40.«Описання Володимирського піхотного полку капітана І.Гаврилова під
час перебування його в Запорозькій Січі з грамотою Її Імператорської
Величності 1771р.», надіслане кошовому П.Калнишевському [ ] 1771 р.
(19,23,26 лютого);

41.Грамота Імператриці Катерини ІІ до кошового і всього війська стосовно
поганих взаємин запорожців з ногайцями від 5 лютого 1771 р. (23 лютого);

42.Витяг із чолобитної війська запорозького про виконання волі Катерини
ІІ щодо несення їх служби [1771 р.] (26 лютого).

XIV.Скальковский А. Столетие Ростова-на-Дону, 1750-1850

//1850.–19 серпня.

43.Таблиця про елементи торгівлі в перші роки після заснування міста [б.
д.] (19 серпня);

44.Таблиця про розміри торгівлі за сім найближчих років до заснування
[1758-1764 рр.] (19 серпня).

XV.Смольянинов К. Материалы для истории г. Одессы//1851.-24 січня.

45.Ордер Г.Волконського до Нижегородського мушкетерського полку про
призначення його в чорноморську гребну флотилію від ў травня 1794 р. (24
січня);

46.Наказ бригадира Ф.Кисельова до Нижегородського мушкетерського полку
про несення служби в чорноморській гребній флотилії [б. Д.] (24 січня);

47.Наказ Де-Рібаса про розбудову м.Хаджибея [липень] 1794 р. (24 січня);

48.Список офіцерів, призначених в експедицію побудови гавані і міста в
Хаджибеї[б. Д.] (24 січня);

49.Список працівників, залучених для керівництва будівництвом гавані і
порту в Хаджибеї [б. Д.] (24 січня).

XVI.Смольянинов К. Первые городские выборы в Одессе//1851.-7лютого.

50.Список кандидатів на посади градського глави, бургомістра та ін. до
одеського міського магістрату [1795] (7 лютого);

51.Список обраних на посади градського глави, бургомістра та ін. до
одеського міського магістрату [1795] (7 лютого).

XVII.В.Н. [В.Негрескул] Первое посещение Херсона Императрицею

Екатериною ІІ-й //1851.–18 квітня.

52.Витяг із листа імператриці Катерини ІІ до генерала Єропкіна з
описанням міста Херсона [1797] (18 квітня).

XVIII.Смольянинов К. 22-е августа 1794 года, день рождения Одессы

//1852.–30 серпня.

53.Генеральний рапорт Ф.Деволана до сенату про початок будівництва молу
і гавані в Одеському порту від 24 січня 1797 р. (30 серпня).

ХІХ. Негрескул В. Материалы для истории Новороссийского края

//1854.–12 серпня.

54.Рапорт П.Рум`янцева до Катерини ІІ про переселення іноземних
поселенців в Катеринославське намісництво від 21 липня 1769 р. (12
серпня);

55.Рапорт П.Рум`янцева до Катерини ІІ про переведення іноземних
поселенців в Катеринославське намісництво [б.д.] (12 серпня).

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020