UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75838
останнє поновлення: 2016-12-03
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваСвідчення використання протикорабельної артилерії у матеріалах Богородицької фортеці (реферат)
АвторPetya
РозділІсторія України, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1268
Скачало180
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Свідчення використання протикорабельної артилерії у матеріалах

Богородицької фортеці

 

 

Судноплавство по Дніпру вже в середині XVII сторіччя набуло високого

професійного рівня, про що свідчить багатий документальний матеріал,

насамперед опис підготовки та проведення морських походів козацької

доби, питання стратегії і тактики ведення запорожцями-мореплавцями

бойових дійна морі [1].

 

Про високу боєздатність козацького флоту наприкінці XVIIст. говорить те,

що у ході війни проти Туреччини і Кримського ханства козаками на

узбережжі було підкорено 5 турецьких фортець: у 1695 р. козацьке військо

добуло у пониззі Дніпра турецькі фортеці Кизи-Кермень (Кизикермен),

Мустрит-Енмень (Тавань), Аслам-Кермень, Муберєк-Кермеиь. Протягом усієї

Азово-Дніпровської кампанії козацька флотилія показувала високу

боєздатність.

 

Організовуючи морські експедиції на невеликих суднах дубах та чайках

козаки перехоплювали також турецькі галери, брали в полон їх екіпажі й

захоплювали вантажі, що перевозилися на кораблях. Невеликий розмір

козацьких суден, які не змогли б витримувати великого вантажу,

обумовлював склад артилерії. На початку XVIIIст. вона здебільшого

складалась з фальконетів (дрібнокаліберних гармат), армат (гармат) та

„можжир" (мортир). розмірами гармати поділялися на „малі" й „потужні",

за калібрами - на трифунтові, шестилотові і т.ін. [2, с.122, 123].

 

Маючи численні архівні свідчення морських битв, ми майже не знаємо про

воєнні сутички на річках. Винятком є взяття приступом у ніч з 11 на 12

серпня 1635 р. польської фортеці Кодак козаками Івана Сулими, частина

яких піднімалися Дніпром на чайках,повертаючись з чорноморського походу.

 

Вдалі напади на фортеці з води довели необхідність тримати в арсеналах

кріплень серед інших артилерійських набоїв і специфічні боєприпаси, які

використовувалися здебільшогопротикораблів - кніпелів. Кніпель являє

собою дві чавунні напівсфери, нерухомоз`єднанізалізнимкованим,

квадратним в перетині, стрижнем. Цей снаряд, котрий мав вигляд гантелі,

ніколишенаповнювавсяпоміжнапівядрамичавунноюабосвинцевою картеччю, яка

обмотувалась просмоленою мотузкою. Під час польоту снаряд обертався

навколо себе й трощив щогли і весла, збиваючи такелаж. Картечі, в свою

вражали живу силу ворога [3, с.97]. На відміну від ядер, кніпель летів

на коротшу відстань і прицільність пострілу через низьку аеродинаміку

невелика. Тому для влучного пострілу треба було стріляти з досить

невеликої відстані 150-300 м.

 

Використання подібних набоїв засвідчено під час археологічних досліджень

2001-2006 рр.Богородицької(Новобогородицької) фортеці розташованої в

пониззі р. Самари. Місцезнаходженню та часу виникне поселення та фортеці

на північній околиці сучасного селища Шевченко м.Дніпропетровську

присвячена низка публікацій, в яких доведено існував на цьому місці

перевозу через р. Самара ще наприкінціXIV ст., а пізніше козацького

містечка Самарь[4,5, 6]. Але про бойові дії із застосування артилерії

можна твердити лише після побудови російської фортеці в 1688 р. [7,

-----> Page:

0 [1] [2] [3]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ