UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 12

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваСповідна книга Старокодацької запорозької хрестової наміснії 1766 року як джерело до вивчення історії поселень вольностей військових (реферат)
АвторPetya
РозділІсторія України, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1528
Скачало170
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Сповідна книга Старокодацької запорозької хрестової наміснії 1766 року

як джерело до вивчення історії поселень вольностей військових

 

 

Крім того, метричні та сповідні книги є важливим джерелом для

дослідження історичної антропонімії, а особливо, генеалогії, оскільки

містять у собі найповнішу концентрацію особових назв. В них ці особові

назв представлено найбільш всебічно і рельєфно. Серед сповідних книг

ЦДІАК України у фонді 127 - Київська духовна консисторія - зберігається

одна книга Старокодацької запорозької хрестової наміснії за 1766 р. [1].

З одного боку такий факт є одночасно і закономірним, і випадковим.

Закономірним тому, що запорозькі церкви у певних питаннях, зокрема,

таких як призначення священиків, будівництво і ремонт храмів, внутрішня

організація релігійної життя парафії залежали не лише від Війська

Запорозького, але й від київського митрополита і Київської духовної

консисторії, через що в діяльності цієї духовної установи відкладалися

справи з багатьох питань церковного житі Запорожжя. Випадковим - тому,

що згідно з існуючим у ті часи порядком, після ліквідації у 1775 р. Січі

і включення території Вольностей Військових нової

адміністративно-територіальної одиниці всі справи, що відклалися

діяльності Київської консисторії і стосувалися Запорожжя, було передано

новостворені установи Новоросії, а з часом вони опинилися

Катеринославській духовній консисторії. Саме тому В.Біднову вдалося

віднайти в архіві цієї установи і в 1908 р. опублікувати низку справ,

які було сформовано в діяльності Київської консисторії, що стосуються

церков на Запорожжі [2]. Випадково ще й тому, що через недбалість

консисторські) чиновників, частина запорозьких документів залишилася у

Києві, серед них і згадана нами сповідна книга.

 

Сповідні книги, або як їх ще називали - сповідні розписи, відомості, І

Запорожжі й реєстри - це документи церковного обліку населення, що

велися при кожній парафіяльній церкві для запису в них за встановленою

формою парафіян, які були у сповіді та прийняли причастя. Введено їх

було в Росії 1697 р., підтверджено 1718 р. для контролю надходження

зборів до казни розкольників та осіб, Що не сповідувалися; у 1722 році

цей захід поширено на все населення[3].Саме з цього часу з`явилися такі

книги й у церквах Гетьманської України, про що свідчить наявність

розписів у фонді 12 Київська духовна консисторія, оп. 1015. Указом

Сенату від 16 квітня 17 року [4] наказувалося парафіяльним священикам

„сочинить прихожанам своим всякого чина мужеска и женска пола, от

престарелых и средовечных, сущего младенца, именные по чинам и домам,

верные, с показаним комуждо лет от рождения их, росписи, и на тех

росписях, кто из оных прихожан во дни святые четыредесятницы*

исповедывались и святых тайн приобщались" [5]. До указу додано форму,

згідно з якою належало складати розписи, і саме такою є форма сповідної

книги Старокодацької наміснії 1766 року.

 

Коли такі книги з явилися в запорозьких церквах, сказати важко через

брак відповідних джерел. Очевидно, що крім сповідних розписів в церквах

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ