UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
Назва«Русскій Православный Въстникъ» (1921-1922) як джерело з історії православної церкви на Підкарпатській Русі (реферат)
АвторPetya
РозділІсторія України, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1777
Скачало260
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

«Русскій Православный Въстникъ» (1921-1922) як джерело з історії

православної церкви на Підкарпатській Русі

 

 

У статті досліджується висвітлення діяльності православної церкви на

сторінках закарпатського часопису „Русскій Православный Въстникъ”

(1921-1922). Відзначається, що назване видання багато уваги приділяло

розвитку православної церкви та діяльності її окремих діячів. Газета

містить важливі фактичні дані, що відображають релігійне життя краю на

початку ХХ ст.

 

Після включення Закарпаття до складу Чехословаччини під назвою

Підкарпатська Русь, православна церква отримує визнання держави.

Православні вірники почали створювати церковні громади, засновувати

монастирі та братства. На першому з’їзді православного духовенства та

мирян, що пройшов в с. Іза на Хустщині 19 серпня 1921 р. під

керівництвом єпископа Нішського Досифея (Васіч), було прийнято рішення

про видавництво друкованого церковного органу. Цим органом і стала

газета „Русскій Православный Въстникъ”, що видавалася в Ужгороді в

1921-1922 рр. Відповідальними редакторами газети були І.М. Мондич та з

17 березня 1923 р. – К.Ю. Прокоп. У 1921 р. вийшло 17 номерів, у 1922 р.

20 номерів. Формат 29 Х 38 см (1921 №1-12), 27 Х 38 см (1921 №13-17,

1922). У перший рік видання редакція говорить про завдання часопису

досить загально, вона обіцяє захищати православних Підкарпатської Русі і

стояти на сторожі „русской” культури.

 

В українській історіографії з’являлися дослідження вчених присвячені

характеристиці вище названого видання. В. Габор справедливо зазначає, що

видання мало москвофільське спрямування і розглядало закарпатських

українців як частину російського народу [1, 242]. Він стверджує, що

редакція розглядала історію розвитку християнства в Україні, як частину

історії російського народу [1, 243]. Окремі оцінки знаходимо в працях А.

Животка, І. Камінського, М.Лелекача, І.Гарайди [2, 138; 3, 48].

Наприклад А. Животко та І. Камінський помилково називають редактором

видання ієромонаха Аверкія (Таушев), що не відповідає дійсності.

 

У першому номері газети від 9 вересня 1921 р. редакція повідомляє, що

чеський уряд пішов на поступки і дозволив Сербській православній церкві

(далі СПЦ) вислати в Підкарпатську Русь єпископа Досифея. Знаходимо

біографічні відомості про першого сербського єпископа „Преосвященный

Досифей родом серб и в настоящее время насчитываетъ 43 года. Духовную

академію окончил въ Кіеве – колыбели Православной веры для всей Руси.

Чтобы усовершенствоваться въ наукахъ, Преосвящ. Досифей учился затемъ въ

Лейпцигскомъ и Женевском университетахъ” [4, 1]. 19 серпня 1921 р.

єпископ Досифей скликав в с.Іза (нині Хустського р-ну Закарпатської

обл.) перший собор православних вірників [4, 2]. Чергова стаття подає

детальний опис перебування єпископа Досифея на Підкарпатській Русі. На

вокзалі єпископа зустріли члени „Комітета Карпато-русской Православной

Церкви” на чолі з В. Гомічковим. Наступного для владика відвідав

віцегубернатора Еренфельда, а потім виїхав у с.Іза де його зустріли „съ

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ