UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 12

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваДослідники некрополів з хрестами козацького типу(реферат)
АвторPetya
РозділІсторія України, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось2653
Скачало167
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Дослідники некрополів з хрестами козацького типу

 

 

Хрест часто виступає як сакральний план храму, міста, поселення,

підкреслюючи цим ізоморфність споруди - зразку космічного світу [2].

 

Вперше зображення хрестів як атрибутів поховального обряду,

зустрічаються в Україні на білокам’яних князівських саркофагах XI-XII

ст. На одному з них, знайденому при розкопках Десятинної церкви в Києві,

вирізьблено відразу не менше п’яти “лапчатих” хрестів [3]. І.Сапожников

вважає, на основі вищенаведених даних, що козаки, які відрізнялись цілою

низкою етнографічних ознак від решти населення України, відродили стару

великокнязівську традицію увіковічення пам’яті своїх небіжчиків саме

кам’яними надгробками. На думку автора, ще однією причиною того, що

цивільні мешканці запорозьких вольностей не ставили кам’яних хрестів,

була висока ціна останніх. На кам’яному хресті 1782 року поблизу с.

Олександрівна на правому березі Дніпровського лиману, який стояв колись

на могилі козака Василя Конашко і який можна було побачити ще в 1909

році, був додатковий напис: “СЕМУ КРЕСТУ ЦЕНА 25 РУБ” [4]. Але, заради

істини, необхідно підкреслити, що ці гроші завеликі і для козаків, бо

перевищували їх річну зарплату майже вдвічі [5]. Але традиція,

лицарський дух та шляхетність запорожців, а, можливо, і загальновідоме

нехтування матеріальними цінностями вимагали достойного увічнення

небіжчиків.

 

Існує також відмінна від попередніх думка, висловлена К.Широцьким, якому

належить праця про намогильні хрести України, виконана переважно на

основі матеріалів Поділля. Він пише про те, що у другій половині XIX та

на початку XX століття істинним хрестом на Поділлі вважали дерев’яний,

оскільки Спаситель був страчений саме на дерев’яному розп’ятті [6].

 

Перша публікація, котра безпосередньо стосується козацьких хрестів, а

точніше – написів на них вийшла в 1844 році вже в першому томі “Записок”

Одеського Імператорського товариства історії та старожитностей. Вона

належить перу М.Вертіль’яка – спадкоємця останнього кошового отамана

Запорізької Січі П.Калнишевського по жіночій лінії, який в той же час

володів помістям на землях Кам’янської Січі [7]. М.Вертіль’як в

“Запорожской старине” помістив свою статтю під назвою “Надписи

находящіяся на могильных крестах и склепах”. У ній він детально передав

16 намогильних написів з меморіальних споруд с. Покровського, с.

Копилівки, с. Гирл [8]. Ці дані вперше дали змогу визначити характерні

особливості викарбованих на козацьких хрестах виразів. Більшість з них

починалась словами “Здесь опочиваеть рабъ божій...”, далі йшло ім’я і

дата смерті. Але деякі написи були досить нестандартні. Наприклад,

“Помяни гди дшу раба своего...”, або “Старанніемъ Харка строго батька

его поставленъ а 763 гду...”. Майже всі намогильні пам’ятники, з яких

було скопійовано написи, не залишились до наших днів. Крім

М.Вертіль’яка, фіксуванням написів меморіальних споруд казацтва

займалися наприкінці XIX століття О.Чірков, М.Мурзакевич, П.Троцинський

[9].

 

У 1836 і 1845 роках на Запоріжжі побував один з перших істориків

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ