UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75850
останнє поновлення: 2016-12-08
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваМ.П. Чорнобаєва – шістдесят років на освітянській ниві (реферат)
АвторPetya
РозділІсторія України, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1345
Скачало228
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

М.П. Чорнобаєва – шістдесят років на освітянській ниві

 

 

Народилась Марія Пилипівна Гринчик (Чорнобаєва) у березні 1928 року в с.

Торканівка, Тростянецького району, Вінницької області в родині

колгоспників. Жага до навчання була притаманна їй з дитинства. В школі

отримувала одні лише відмінні оцінки, але до війни встигла закінчити

тільки шість класів Торканівської середньої школи. Під час війни вона

разом із своєю сім’єю знаходилась на тимчасово окупованій території.

Після визволення села від німецьких загарбників в 1944 році вона

продовжує навчання з тією ж заповзятливістю, котру вчителі помітили в

неї в дитинстві, але серйозніше, осмисленіше. Це спонукало адміністрацію

школи запропонувати Марійці посаду старшої піонервожатої. Хоча у неї все

ладилося у роботі з маленькими дітлахами, але вона прислухалась до порад

старших товаришів-педагогів, які настирливо рекомендували їй продовжити

навчання і отримати спеціальність вчителя [1]. З вересня 1944 року по

1946 рік вона навчається у Бершадському педагогічному училищу, де

отримує кваліфікацію “вчитель молодших класів”. Диплом із відзнакою дає

їй можливість продовжити навчання далі. У складі п’ятивідсотків від

загального прийому її без екзаменів зараховують на філологічний

факультет Одеського педагогічного інституту ім. К.Д.Ушинського. В 1950

році вона закінчує інститут і отримує кваліфікацію “вчитель української

мови та літератури”. При захисті диплома їй було запропоновано

продовжити навчання в аспірантурі, але жага до роботи в школі

переважала. Вона попросила, щоб її направили за розподілом у сільську

школу. Бажання було виконано, і вона іде працювати вчителем-мовником у

середню школу села Кам’яна Криниця на Кіровоградщині, де успішно

викладає мову та літературу до 1953 року. В навчальному 1953-1954 році

її переводять на роботу до району, де вона працює завучем Ульяновської

середньої школи №1 [2].

 

З 1957 року життя Марії Пилипівни Чорнобаєвої повністю пов’язане з

Дніпропетровщиною. Два наступні роки вона працює інспектором обласного,

а потім міського відділів народної освіти. Її робота як

інспектора-організатора влаштовувала керівництво освітянської галузі,

але її саму все більше і більше тягнуло до практичної роботи у школі, до

дітей.Коли в кінці 50-х років в Україні почали створювати

школи-інтернати, вона не витримала і попрохала завідувача міського

відділу народної освіти А.А.Ковуру дати їй змогу реалізувати себе в

якості педагога, а не чиновника. Прохання задовольнили, і з 1959 року по

сьогоднішній день Марія Пилипівна працює директором загальноосвітньої

неповної середньої санаторної школи-інтернату № 3 для дітей, хворих на

сколіоз [7]. У той важкий рік створення інтернату їй прийшлося не тільки

підбирати кадри для нової школи, але й прийняти активну участь у

становленні та розбудові матеріально-технічної бази інтернату 3/4 це

гуртожиток, їдальня, котельня, майстерні. Протягом десяти років

колектив, очолюваний Марією Пилипівною, досяг вагомих успіхів: були

створені хороші умови для навчання і життя важких підлітків, школа

-----> Page:

0 [1] [2] [3]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ