UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 12

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваРелігійна боротьба між греко-католиками і православними на Підкарпатській Русі в першій половині 1920-х років (реферат)
АвторPetya
РозділІсторія України, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось2111
Скачало194
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Релігійна боротьба між греко-католиками і православними на

Підкарпатській Русі в першій половині 1920-х років

 

 

В окрузі Волове – Вучкове й кілька родин з Волового. Більшого розмаху

православ’я набуло в східній частині Закарпаття, у Тячівському окрузі у

православ’я перейшли Буштино, Чумальово, Угля, Уйбардово, Колодне,

Теребля, Кричово, Дулово, Урмезово; у Тересвянському окрузі – Вільхівці,

Нересниця, Ганичі, Дубове, Підплеша, менша частина населення у Калинах,

Бедевлі, Новоселиці, Широкому Лузі, Тернові, Великому Кривому, Тересві.

В інших округах про свій перехід у православну церкву заявили Великі

Лучки, Горонда, Білки, Горбки, Егреш [1].

 

15 червня 1920 р. центральний уряд Підкарпатської Русі видав

розпорядження, що регулювало релігійні відносини у краї. У документі

вказувалося, що всі громадяни Чехословацької республіки мають право

сповідувати будь-яку релігію і переходити з одного віросповідання в

інше. Право зміни віросповідання повинно відбуватися на основі

австро-угорських законів 1868 і 1895 рр. до тих пір, поки сеймом

Підкарпатської Русі не буде прийнято нове законодавство [2]. Після

переходу з одного віросповідання в інше, громадяни мали право на

створення окремої церковної громади. На зборах, що проголошували

створення нової церковної громади, голова, секретар та два свідки

повинні були підписати протокол, який відсилався відповідним органам.

Вірникам, що створили нову громаду заборонялося відчужувати та ділити

майно своєї колишньої церкви, це дозволялося лише у тому випадку, коли

всі члени громади змінювали віросповідання [3]. Розпорядження регулювало

питання кладовищ, вимагалося, щоб члени нової громади, у разі

відсутності сільського кладовища, засновували для себе окремий цвинтар.

Вказувалося, що проти тих осіб, які будуть порушувати громадський

спокій, перешкоджати священикам проводити богослужіння тощо будуть вжиті

рішучі заходи – ув’язнення до двох років та штраф 2000 крон [4].

 

Треба визнати, що вище наведене розпорядження не принесло відповідних

результатів. На початку 1920-х рр. на Закарпатті виникла релігійна

боротьба між греко-католиками та православними, що призвела до небажаних

наслідків. Перехід у православ’я у кожному селі відбувався дуже

неоднозначно, тому що майже ніколи не переходило все населення. Якщо

православних вірників у селі було більшість, то вони вивозили священика

з його майном, за межі села, запрошували православного священика та

святили церкву. Так вийшло у Великих Лучках, Буштині, Нересниці,

Бедевлі, де навіть дійшло до кривавих сутичок з жандармами, та в інших

селах. У селах, де православні мали меншість велася багаторічна

суперечка, що закінчувалася судовими вироками та арештами.

 

Стрімкий відтік вірників хвилював греко-католицького єпископа Антонія

(Папп), він намагався перешкодити цьому процесу шляхом звернення до

керівників різного рівня. Так, 16 серпня 1920 р. він повідомив

віце-губернатора П. Еренфельда, що після поїздки православної делегації

до Праги, серед населення почали поширюватися чутки про можливість

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ