UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваРоль меценатства у збереженні культурної спадщини (реферат)
АвторPetya
РозділІсторія України, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось2836
Скачало272
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Роль меценатства у збереженні культурної спадщини

 

 

Все частіше й частіше чуємо, і навіть самі вживаємо, такі слова як

«благодійність» та «меценатство». У сучасному світі ці явища трактуються

по-різному, тому проблема походження благодійності, місця благодійної

діяльності в системі суспільних відносин, форм благодійності та їхня

еволюція, співвідношення понять «благодійність» та «меценатство» все ще

залишається дискусійною.

 

У наукових колах зустрічаються досить різноманітні дефініції поняття

«благодійність». У вузькому розумінні «благодійність» – це надання

матеріальної допомоги нужденним людям (бідним, сиротам, інвалідам й

т.п.), причому як окремими особами, так і організаціями. У широкому

розумінні – це безоплатна діяльність по створенню і передачі фінансових,

матеріальних й духовних цінностей (благ) для задоволення істотних потреб

людини, соціальної групи чи соціальної верстви. Енциклопедичний словник

ХІХ століття Ф.Брокгауза та І.Ефрона трактує «благодійність» як прояв

співчуття до ближнього і моральний обов\\\'язок заможного поспішати на

допомогу незаможному. Тлумачний словник В.Даля характеризує особистість

благодійника як «творящего, делающего добро другим» [3, с. 55; 4, с.

94]. Згідно з Законом України «Про благодійництво та благодійні

організації» від 16 вересня 1997 року під благодійністю розуміється

добровільна безкорислива діяльність благодійних організацій, що не

передбачає одержання прибутків від цієї діяльності. Що ж стосується

поняття «благодійна організація», то у даному Законі під цим мається на

увазі недержавна організація, головною метою якої є здійснення

благодійної діяльності в інтересах суспільства або окремих категорій

осіб [8, с. 4].

 

Вище зазначене, на наш погляд, дає підстави для твердження, що

багатогранність визначень поняття «благодійність», насамперед, залежить

не від того, хто виступає у ролі благодійника (одна людина чи

організація), а на що вона спрямована. Тому сучасні українські та

російські дослідники О.Донік, О.Кравченко, О.Саманцова, Ю.Тюзьмин при

вивченні даної проблематики звертаються в основному до мотивів, що

побудили тих чи інших людей, соціальну групу на меценатську та

благодійну діяльність. [7; 10; 12; 15].

 

Благодійність як цілеспрямована діяльність на користь іншим має досить

багато різновидів або форм. Це і філантропія (людинолюбство), і

піклування (від рос. «призревать», тобто «обратить взор со вниманием»),

патронаж, покровительство, спонсорство. Один з видів благодійності у

сфері культури звичайно характеризується як меценатство.

 

Слово «меценат» виникло від власного імені й вживається у значенні –

«багатий покровитель наук та мистецтв». Гай Цильній Меценат (VIII ст. до

н.е.) був римським політичним діячем, одним із сподвижників імператора

Августа. Він протегував, надаючи матеріальну підтримку, групі поетів, до

якої входили, зокрема, Вергілій, Горацій і інші. У радянські часи

меценатство, практично, було відсутнє. Про меценатство говорили, маючи

на увазі грошові вкладення в будь-які сфери суспільства, але вважалося,

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ