UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваІнтеграційна політика російського уряду щодо козацтва слобідських полків в добу Єлизавети Петрівни (реферат)
АвторPetya
РозділІсторія України, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось2034
Скачало242
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Інтеграційна політика російського уряду щодо козацтва слобідських полків

в добу Єлизавети Петрівни

 

 

Легковажна „Єлизавет” була гідною донькою Петра Великого, тож у своїй

політиці щодо автономій козацької України, вдаючись до певного

загальмовування інкорпораційних процесів в 40-х рр. XVIII ст., вона

просто готувала ґрунт для нового інкорпораційного наступу, який її уряд

розпочав у 50-х рр. XVIII ст. Наведемо кілька прикладів. Єлизаветинський

уряд йшов на відновлення інституту гетьманства, але одночасно

відмовлявся затвердити кодифікацію українських законів – „Права, за

якими судиться малоросійський народ” – та вдавався до скасування у 1754

р. митного кордону між Гетьманщиною і великоросійськими губерніями.

Вдало відзначаючи в такий спосіб, на думку С.М.Соловйова, 100-річчя з

часу приєднання „Малоросії” до „Московії” [5, c.200]. Імператриця

відкидала надто рішучі проекти київського генерал-губернатора Леонтьєва

щодо реорганізації Війська Запорізького низового за зразком донської

козаччини у 40-х рр. XVIII ст. з тим, аби року 1753 власним

розпорядженням спробувати скасувати процедуру виборності січової

старшини та санкціонувати урядову колонізацію Запорізьких „Вольностей”.

 

Подібним чином Єлизавета діяла й у слобідських полках. На початку свого

царювання, йдучи назустріч проханням слобідської старшини, Єлизавета

Петрівна вдалась до часткового перегляду реформ своєї попередниці.

Згідно з царською грамотою слобідським полкам від 28 листопада 1743 р.,

частина запроваджень князя О.Шаховського підлягали скасуванню. Зокрема,

Канцелярія комісії слобідських полків припиняла свою діяльність, а полки

знов переходили до ведення Військової колегії [2, с.402-403; 6,

с.92-93]. Одночасно проголошувалось підтвердження козацьких привілеїв

„черкаської обикності” і відновлювалась стара система комплектування

козацьких полків. Значно зменшувалась (до чотирьох полків) кількість

розташованих на Слобідській Україні царських військ, від козаків більше

не вимагалась поштова повинність, нарешті підлягало скасуванню

найогидніше для козацького серця запровадження доби імператриці Анни

Іоанівни – драгунський полк [6, с.92; 7, с.169; 8, с.281]. Колишні

драгуни, могли знов стати козаками та відбувати більш звичну для них

козацьку службу.

 

Здійснюючи ці „блага” уряд Єлизавети Петрівни, однак не збирався

повністю зводити нанівець усі інтеграційні кроки своїх попередників.

Так, вдаючись до певних соціально-економічних поступок козацтву,

Петербург залишав беззмінним розповсюдження на слобідських козаків дії

імперського законодавства, підтвердивши існування полкових канцелярій

[7, с.169]. В питанні ж щодо збільшення кількості виборних,

єлизаветинські сановники не лише вдались до втілення в життя не

реалізованих планів Анни Іоанівни, збільшивши 1743 р. кількість

компанійців до 5000 чоловік, а й перевершили їх - 1746 р. кількість

виборних була збільшена до 7500 козаків [9, №9606, с.43; 10, с.68].

 

Послідовним продовжувачем інтеграційної політики імператриця виступала і

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ