UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75834
останнє поновлення: 2016-11-29
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваГетьман Юрій Хмельницький та його наступники у турецьких планах завоювання Центрально-Східної Європи (1676 - 1699 рр.) (реферат)
АвторPetya
РозділІсторія України, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось2500
Скачало215
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Гетьман Юрій Хмельницький та його наступники у турецьких планах

завоювання Центрально-Східної Європи (1676 - 1699 рр.)

 

 

У двох війнах з Польщею (1667-1672, 1673-1676) та однією з Московською

державою і Лівобережною Гетьманщиною (1676-1681) турецький султан Мехмед

IV здобув право поширення своєї протекції на Правобережну Україну. Слід

відзначити, що одним з головних ідеологічних принципів зовнішньої

політики мусульманських володарів від часу заснування імперії було

положення - "те, що меч ісламу здобув від гяурів, вже ніколи не може

бути добровільно віддане" [1]. Саме тому Висока Порта протягом останньої

чверті XVII робила все можливе для того, щоб не віддати землі

правобережної частини Війська Запорозького під владу польського чи

московського монархів.

 

Турецький уряд, виходячи з багатовікової практики підкорення завойованих

територій, використав щодо Правобережної України два різних підходи у

політичних засадах, які утверджували владу султана. У першому випадку

Порта намагалась зберегти інститути української державності у вигляді

Війська Запорозького на землях Київщини і Брацлавщини ("від Дніпра до

Случі"), але з умовою визнання її протекторату. Другий різновид

османської політики щодо підкорення правобережних земель опирався на

введення прямого султанського управління, яке було впроваджене на

Поділлі після Бучацького договору 1672 року.

 

Кам`янецький еялет, який був утворений відразу після Бучача і охоплював

територію колишніх Подільського, Могилівського і частково Брацлавського

й Уманського полків козацької України проіснував під султанською владою

до 1699 р. Очолював новостворену турецьку провінцію бейлербей, який

призначався із Стамбулу (у 1672-1675, 1677-1680 рр. на цій посаді

перебував Халіл-паша, 1675-1677 - Ібрагім-паша, 1680-1682 - Ахмед-паша,

1682-1684 - Абдурахман-паша, 1684 -Махмуд, 1685-1686 - Мустафа,

1686-1688 - Гусейн-паша, 1688-1689 - Ахмед, 1689-1699 - Кахраман

Мустафа). Еялет поділявся на чотири адміністративні одиниці (санджаки),

яким в свою чергу, підпорядковувалися менші округи (нахії). Спочатку

було утворено кам`янецький, барський і язловецький, а трохи згодом -

меджибіжський санджаки. У кожному з них нараховувалось від 3 до 8 нахій.

Згідно з традиційною османською процедурою, започаткованою ще в XVI ст.,

першим етапом організації завойованої території став перепис місцевого

населення. На подільських землях він був проведений турецькими

чиновниками у середині 70-х рр. Вирішення економічних питань стало

другим етапом "подільської" політики турків. Українські землі

розподілялися між султанськими володіннями, маєтностями санджакбеїв і

представниками військово-службової еліти (зіяметами і тіамарами). Трохи

згодом підраховувались очікувані прибутки, які разом з привілейними

листами на земельні наділи вносились до спеціальних щоденників

(дефтерів). На початку 80-х рр. процес утвердження турецької

адміністрації на Поділлі в основному завершився. Але в наступні роки

(1683-1699) влада бейлербея, головним чином, обмежувалась невеликим

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ