UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваДипломатична місія Війська Запорозького до Москви у 1620 р. (реферат)
АвторPetya
РозділІсторія України, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось6326
Скачало189
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Дипломатична місія Війська Запорозького до Москви у 1620 р.

 

 

Паралельно з цим досить рано визначилася тенденція розглядати дане

посольство крізь призму ідеологічно забарвлених схем. У такому ключі

написано невелику передмову П. Куліша до опублікованих ним архівних

документів про посольську місію запорожців до московського царя 1620 р.

її автор виходив із засновку, що запорозькі козаки — закоренілі

грабіжники і дикуни. За логікою П. Куліша, саме цією обставиною

пояснювалося прихильне ставлення царського уряду до козацьких послів,

оскільки, мовляв, "москвичі думали про козаків, як про людей диких і

дратувати цих диких людей поганим прийомом, очевидно, вважали вони

справою безрозсудною" [3]. На думку П. Куліша, запорожців не цікавили

інтереси православної церкви в Україні, а програму відновлення церковної

ієрархії православної Київської митрополії було розроблено у Москві [4].

 

У радянській історіографії, для якої підміна наукових методів

дослідження ідеологемами не була новиною, запорозьке посольство 1620 р.

до московського царя могло тлумачитися як свідчення того, що П.

Сагайдачний "став прихильником возз`єднання України з Росією" [5], або,

приміром, як прояв "прагнення українських земель до возз`єднання з

Росією" [6]. Автор останньої тези — В. Голобуцький — в подальшому

відмовився від неї. У другому виданні своєї книги "Запорозьке козацтво"

він висловив припущення (утім, без підтвердження джерелами), що серед

ініціаторів переговорів запорожців з царським урядом у 1620 р. був

єрусалимський патріарх Феофан. Як і П. Куліш, В. Голобуцький схилявся до

думки, що відновленню в Україні православної церковної ієрархії посприяв

царський уряд, який цим хотів привернути до себе запорозьких козаків

[7].

 

На наш погляд, історія запорозького посольства 1620 р. до царя Михайла

Федоровича потребує більш уважного вивчення. При дослідженні цього

питання слід враховувати політичні і соціальні чинники, пов`язані із

ситуацією в середовищі козацтва, що склалася під впливом Роставицької

польсько-запорозької угоди 1619 р. Потребує врахування фактор

пожвавлення у цей час національно-релігійного руху в українському

суспільстві, а також те, якою мірою посольство Війська Запорозького

вписувалося у геополітичні інтереси царського уряду. Вважаємо, що у

дослідницькому підході, пов`язаному з вивченням запорозького посольства

1620 р., важливо подолати історіографічну традицію розглядати його як

якийсь одномоментний дипломатичний акт, дослідивши натомість хронологію,

фактичний перебіг та конкретні результати всіх офіційних прийомів, у

яких взяли участь козацькі дипломати в Москві.

 

Назріла потреба висвітлити також дипломатичний церемоніал, що

проектувався на членів запорозької посольської делегації, окреслити

прикмети їхнього посольського побуту, а також з`ясувати засвідчені

послами Війська Запорозького політичні позиції в контексті політичної

культури і дипломатичної практики запорозької спільноти. Нарешті,

потрібно дати оцінку укладеній за результатами роботи цього посольства

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12] [13] [14] [15] [16] [17] [18] [19] [20] [21] [22] [23] [24] [25] [26] [27] [28] [29] [30] [31] [32]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ