UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваМосковська держава і козацько-татарський військовий союз (реферат)
АвторPetya
РозділІсторія України, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось3380
Скачало299
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Московська держава і козацько-татарський військовий союз

 

 

Ще одним сприятливим для Московії фактором виявився чимраз дужчий тиск

українського козацтва на мусульманських сусідів. Провокуючи ускладнення

міжнародних відносин у реґіоні, поступово перетворюючись на суб`єкт

останніх [2], втручаючись від 70-х рр. XVI ст. у молдовські справи,

козацтво часто підважувало плани польської дипломатії, збурювало, а то й

доводило до кипіння польсько-турецькі та польсько-кримські стосунки. Цю

карту з середини XVI ст. Москва розігрувала дуже активно, ставлячи на

підтримку тих козацьких задумів, які шкодили інтересам Криму, Туреччини

та Варшави. Крім, однак, суголосного московським інтересам комплексу

соціальних практик українського козацтва в поясі Поле – Волго-Донський

регіон та відносно татар, майже відразу окреслилися й напрями

негативного впливу. При цьому справа не обмежилася хаотичними збитками,

шкодами й негараздами локального характеру, не вартими з погляду

тривалої перспективи стратегічного занепокоєння, як-от: грабунок купців,

розбійництво, пізніше уривкові напади на посольства та порубіжні

містечка. Арсенал козацьких заходів включав і такі дії, які засадничо

суперечили політичним концепціям Московії, спрямованим на Поле і

Волго-Донський реґіон. Амбівалентність впливу тут козацького чинника

була закладена самою природою українського козацтва та

козацько-татарських стосунків. Строкатість останніх, а точніше існування

їхньої позаконфронтаційної складової, накладаючись на однозначне

ототожнення себе козацтвом з українським світом, на віддаленість для

останнього московської цивілізаційної версії, а далі на принципову

ворожість стосунків Московії з Польсько-Литовською державою та з

південними мусульманськими сусідами, витворювало стійке живильне

середовище для виникнення військово-політичних контактів козаків з

татарами на антимосковському фунті. А це вже породжувало для Москви

небезпеку іншого змісту, ніж господарські, військові та почасти

політичні збитки від козацького розбійництва в Полі. За великим рахунком

загрозу таїли будь-які спроби політичного зближення козацтва й Криму,

оскільки ідея організації антимосковських заходів була завжди під рукою

в одних (татар) і цілком вписувалися в систему ціннісних орієнтацій

інших (козаків).

 

Першим відомим на сьогодні тривожним дзвінком для московських властей

стало активне співробітництво з кримцями канівського й черкаського

старости О. Дашковича, і то відразу в надзвичайно широкому, як на

тодішній стан козацтва, форматі – втручання у внутрішньокримські справи

та локальне об`єднання зусиль задля збройних операцій проти Московії.

Один із перших козацьких неформальних поводирів втягнув частину козаків

принаймні до двох спільних з татарами походів (на Сіверщину в 1515 р. та

на Москву в 1521 р.) [3]. Проте до останньої чверті XVI ст. подібних

практик, наскільки можна судити з уведених до наукового обігу джерел,

більше не траплялося. Бракує свідчень і про випадки політичного

зближення козаків з татарами. Без сумніву, свою роль в так довгому

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12] [13] [14]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ