UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваЧи йшов брат на брата? (один спірний епізод литовсько-руської історії) (реферат)
АвторPetya
РозділІсторія України, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1906
Скачало197
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Чи йшов брат на брата? (один спірний епізод литовсько-руської історії)

 

 

Одне з таких питань стосується взаємин між синами Ґедімінаса (Ґедиміна)

- великим князем Альґірдасом (Ольґердом) і Кястутісом і (Кейстутом). Як

відомо, ними в 1345 р. був здійснений переворот, внаслідок |якого був

позбавлений великокнязівської влади їхній брат Явнутіс (Явнут).

(Висловлене свого часу В.Антоновичем і підтримане багатьма дослідниками

Припущення, згідно з яким Явнутіс не був великим князем, а лише володів

вільнюським уділом, давно спростоване Ю.Вольфом [30, s.33] і може

викликати зараз інтерес лише в якості історіографічного факту).

Внаслідок перевороту у ВКЛ було встановлено специфічний режим правління,

за якого Кястутіс займав особливе становище, яке відрізняло його від

решти литовсько-руських удільних князів. Частина істориків визначала

тодішню систему влади у ВКЛ як "діархію", за якої Кястутіс був фактичним

співправителем брата [28, s.81-84,148; 11, с.8-9,10-11,61; 10, с.74-75;

13, с.348; 14, с.60]; дехто навіть вважав, що можна вести мову про

існування в цей час двох великих князів — вільнюського і тракайського

[28, s.82; 4, с.19,21; 23, s.10-14; 19, т.СХХХІV-СХХХV,

с.24-25,29,54,60-61, т.СХІLV-СХLV, с.1,74-78,83,106,108; 22, s.7-8].

Інші заперечували це, вважаючи Кястутіса лише "виконавцем планів"

Альґірдаса [16, с.24; 25, s.471].

 

Більша солідарність спостерігається в історіографії стосовно оцінки

особистих відносин між Альґірдасом і Кястутісом. Вже давно стало

"загальним місцем" наголошування на незмінній дружбі й солідарності цих

двох синів Ґедімінаса. Усталенню цієї точки зору в польській

історіографії значною мірою сприяла праця визначного дослідника історії

ВКЛ К.Стадницького "Ольгерд і Кейстут" (1870) [29]. Цей же погляд

закріпився в східнослов`янських (російській, українській і білоруській)

литуаністичних традиціях, особливо після виходу в 1878 р. класичної

праці В.Антоновича "Нарис історії Великого князівства Литовського до

половини XV століття" [3]. (І.Філевич, а за ним М.Грушевський, М.Сидор

вважали за можливе констатувати існування "тріумвірату" Альґірдаса,

Кястутіса і Любартаса (Любарта) [17, с.113-115; 7, с.126; 15,с.67].

 

Однак з часом була здійснена спроба перегляду цих уявлень. Головна роль

тут належить польському історику міжвоєнної доби Л.Колянковському. Його

праці взагалі відрізняються нестандартним трактуванням багатьох

"загальновідомих" проблем і епізодів литовсько-руської історії. Зокрема,

Колянковський доклав багато зусиль для спростування закоріненого в

литуаністиці стереотипу, згідно з яким Йоґайла (Яґайло) був вельми

пересічним правителем і політичним діячем, особливо в порівнянні з

"геніальним" Витаутасом (Вітовтом). Дійсно, традиційна оцінка якостей

Йоґайли чи не в першу чергу ґрунтується на повідомленнях Яна Длуґоша,

вельми неприхильного до засновника династії Яґеллонів та його нащадків.

Якщо ж абстрагуватися від цієї характеристики, то слід визнати, що

політика Йоґайли мала більш вагомі і тривкі результати, в порівнянні з

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ