UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваЩербінінська Комісія та скасування слобідських полків 1762 – 1764 рр. (реферат)
АвторPetya
РозділІсторія України, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось2196
Скачало185
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Щербінінська Комісія та скасування слобідських полків 1762 – 1764 рр.

 

 

50-ті – 60-ті рр. XVIII ст. напевно і є для істориків Лівобережної

України та Слобожанщини тим часом, який чи не найблискучіше підкреслив

попередні суперечності й немов запропонував шляхи виходу із низки

ситуацій, спричинених як внутрішніми суспільними протиріччями

Гетьманщини та Слобожанщини, так і посиленим втручанням російського

уряду в управління цих козацьких автономій. Тобто, скажімо, для

дослідника гетьманського регіменту доба гетьманування К.Розумовського та

перші роки існування другої Малоросійської колегії така собі благодатна

царина щодо пояснення спроб пристосувати козацьку державність до

модернізаційних потреб, спроб невдалих, проте цікавих внутрішньою

сутністю. Урешті переддень скасування й скасування гетьманського

правління – це істотне подразнення для роздумів про сутність козацької

державності: “Разговор Великороссии с Малороссиею” Семена Дзівовича,

сумно-славнозвісна записка “про непорядки в Малоросії” Григорія Теплова,

“Краткое описание о малороссийском казацком народе…” Петра

Симоновського, “Собрание историческое…” Григорія Лукомського… Цей

реєстрик інтелектуальних виявів оборони чи засудження старовини

Гетьманщини можна продовжити. Але всякий його приклад викликає жваве

зацікавлення й привід для обговорень.

 

Здається, Слобідські полки, інші українські козацькі автономії дещо

залишаються осторонь цього процесу, до Наказів для Комісії щодо

складання Нового Уложення 1767 р. ми не подибуємо яскравих підкреслених

анотацій про минуле та сучасний звичай, доказів місцевою елітою власних

прав. Однак таке уявлення є досить хибним. Слобідська еліта не

спромоглася на вагомі історичні твори, проте пропонувала власні проекти

змін і покликалася на старі звичаї, щоправда досить своєрідно.

Проблематика традиції загострилася у Слобідських полках у зв`язку з

комісією 1762 – 1764 рр., яку очолював гвардійський секунд майор Євдоким

Щербінін в подальшому губернатор, висновки якої і були підставою для

скасування козацького устрою.

 

В історіографії діяльність “Комісії Щербініна” відображена досить

неретельно. Більше історики зосереджувалися на причинах скасування

козацького устрою. Тривалий час цїєї теми або уникали, або

висловлювалися досить однозначно. Перший історик Слобідських полків Ілля

Квітка (1812), обминає питання Комісії Щербініна мовчанкою, одразу

цитуючи маніфест про скасування слобідських полків [8, с.64 – 67]. Хоча

його наступник Ізмаїл Срезнєвський (1838) вважає, що причиною скасування

козацького устрою були утиски козаків старшиною [17, c.21]. Подібним

чином звертає увагу на історію Слобідських полків і невідомий нам автор

“Исторического очерка Харьковской губернии” 1871 р.: “Полковые старшины,

пользуясь привиллегированным положением края, начали теснить в

своекорысных видах, свою же низшую братию козаков и эти их

злоупотребления вызвали наконец, жалобы слобожан правительству…” [7,

с.151]. Справжню критику старшинських зловживань з висвітленням

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ