UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваКримські сторінки біографії С. І. Веребрюсова: за новими документами архівів Москви та Санкт-Петербургу (реферат)
АвторPetya
РозділІсторія України, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1429
Скачало182
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Кримські сторінки біографії С. І. Веребрюсова: за новими документами

архівів Москви та Санкт-Петербургу

 

 

Перша інформація про перебування Степана Івановича Веребрюсова в Криму

міститься в його мандрівних спогадах про поїздку, що відбулася в 1844

році, коли він здійснив подорож по степовому й гірському Криму до

Алушти. Нарис було опубліковано в 1846 р. У статті вказувалося, що автор

мешкає в Катеринославі. Він докладно зупинився на характеристиці побуту

та звичаїв степових й гірських татар та їхніх відмінностей. Докладно

намальовані картинки кримської природи [1].

 

Безпосередньо кримський період діяльності краєзнавця починається з

одержання їм посади викладача феодосійській прогімназії. За завданням її

директора, члена Російського географічного товариства Я. Грахова

С. І. Веребрюсов склав путівник для мандрівників по Криму «Покажчик

визначних пам'яток Криму» [2, арк. 2]. Я. Грахов у листі, направленому

до Російського географічного товариства (Михайлові Миколайовичу

Муравйову) охарактеризував Степана Івановича як людину «добре знайому з

визначними місцевостями Кримського півострову» [2, арк. 1]. Рукопис

С. І. Веребрюсова, доповнений Я. Граховим історичними відомостями, був

названий ними «Міста і найвизначніші місця в Криму». Він був надісланий

для публікації в «Известиях» Російського географічного товариства, але

так і не був надрукований. Рукопис, який за змістом мав вигляд

путівника, зберігся в архіві Російського географічного товариства в

С.-Петербурзі [2, арк. 2-44]. Покажчик був складений у формі словника: у

нього було включено розшифровки кримських топонімів, докладні історичні

довідки, описи міст і пам'яток. У Російському географічному товаристві,

мабуть, провели ґрунтовну роботу із редакції рукопису. Його намічали

надрукувати з доповненнями: матеріалами члена Товариства Владислава

Максимовича Княжевича «Адміністративні питання відносно Криму», де

розглядалися проекти економічного розвитку півострову [3] та нарисом

«Короткі відомості про Крим», який підготував Андрій Якович Фабр

(1790-1863), який служив тоді Катеринославським губернатором [4].

 

Цікавість до численних античних і середньовічних старожитностей привела

С. І. Веребрюсова до Феодосійського музею старожитностей, де він почав

співробітничати на суспільних засадах, допомагаючи директору музею Іллі

Степановичу Безкровному із систематизацією та розміщенням колекцій.

 

У 1869 – на початку 1870-х років губернською владою зважувалося питання

про переведення Феодосійського музею старожитностей із центру міста в

стару будівлю-мечеть на Карантині, у зв'язку з заявленими правами на

будинок музею євангелічним приходом. Одеське товариство історії і

старожитностей, що було офіційним патроном цього музейного зібрання,

зверталося з гнівними листами до Таврійського губернатора Григорія

ВасильовичаЖуковського з вимогою не позбавляти музей його приміщення.

Мечеть на Карантинній Гірці, що пропонували для розміщення колекції, за

справедливим визначенням членів Товариства, була занадто мала для

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ