UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 12

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваГалина Андріївна Кузьменко-голова Cоюзу вчителів Гуляйпільської республіки (1919-1920 рр.) (реферат)
АвторPetya
РозділІсторія України, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1855
Скачало171
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Галина Андріївна Кузьменко-голова Cоюзу вчителів Гуляйпільської

республіки (1919-1920 рр.)

 

 

Махновці робили неодноразові спроби оживити освітню галузь і навіть

провести її реформування. При цьому махновська освіта мала свого

керівника, особі якої і присвячується данна розвідка.

 

Взагалі то, персона Г.Кузьменко не полишена певної уваги з боку

істориків. Їй присвячені кілька окремих статей [1], вона є вагомим

персонажем багатьох популярних історичних видань [2], але в якості

“діяча освіти” її ще ніхто з дослідників не розглядав.

 

Коротко про біографію героїні. Народилася в 1892 р., в сімcї київського

жандарма, в минулому селянина. Закінчила вчительську семінарію. З 1917

р. стала працювати вчителькою української мови і літератури земської

гуляйпільської школи. Стала відома в містечку як українська патріотка з

анархістським ухилом і активний діяч місцевої “Просвіти”. Всеукраїнська

слава прийшла до неї весною 1919 р., коли Г.Кузьменко стала дружиною

Батька Махна. Начальник штабу махновської армії Віктор Білаш

характеризував її як “невтомиму захисницю жінок” [3]. Восени 1919 р.

Г.Кузьменко була обрана головою Союзу вчителів махновської республіки.

 

Однiєю з пiдвалин нового ладу, який намагалися запроваджувати махновці,

мала стати система незалежної освiти, вiдокремлена вiд церкви і держави.

Їй вiдводилася роль вихователя гiдної анархiчного суспiльства

особистостi. Державне шкiльництво, таким вимогам, на думку махновцiв, не

вiдповiдало. Головним злом одержавленої школи вважалося те, що учень

разом із знаннями засвоював як аксiому життєвої позицiї право держави

розпоряджатися життям громадянина. Саме переслiдуючи цю мету, держава

домагається обов'язкової освiти своїх громадян. Оцiнюючи подiбну

практику, П.Кропоткiн називав державну освiту "витонченим способом

вбивства будь-якого духу особистого почину та незалежностi" [4].

 

До голосу патрiарха анархiзму долучалася також критика безпосередньо

махновцiв, невдоволених станом шкiльної науки в районi. Доброю

iлюстрацiєю цих настроїв є стаття "Школа й життя", вмiщена в газетi

"Шлях до волi" [5]. Її автор визначає п'ять основних вад старого

шкiльництва, якi треба обiйти в майбутньому. Це невiдповiднiсть шкiльної

програми вимогам реального життя, недостатня кiлькiсть шкiл, низька

якiсть навчання. Певно, спираючись на свiй особистий досвiд, автор

продовжує: "А навчання по всих школах провадилось так, що бодай би його

й не згадувать! За увесь час навчання звертали увагу, головним чином, на

лiтеру "Ъ"... та дивились на те, аби учнi вмiли "рассказывать

прочитанное", а чи розумiє учень те, що розказує, – хто його знає! А

задачi якi давали ?! – для чого тiльки iкомупотрiбно було так мордувати

дiтей, знущатися над бiдолашними?! Iсторiя, якої вчили дiтей, це була

байка, а не iсторiя; вчили географiю, а нiколи не бачили того, про що

вчили. Скiнчить хлоп'я школу, одержить свiдоцтво, а через тиждень вже

нiчого й не знає й не пам'ятає: знову такий розумний, як i до школи був…

Школа тiльки покалiчила його". Далi йшли закиди до байдужої щодо

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ