Реферат на тему:
Гальмові системи автомобілів з пневматичним приводом
Гальмову систему з пневматичним приводом застосовують на
великовантажних автомобілях і великих автобусах. Гальмівне зусилля в
пневматичному приводі створюється повітрям, тому під час гальмування
водій прикладає до гальмової педалі невелике зусилля, що керує лише
подачею повітря до гальмових механізмів. Порівняно з гідравлічним
приводом пневмопривод має менш жорсткі вимоги щодо герметичності всієї
системи, оскільки невелика втрата повітря під час роботи двигуна
поповнюється компресором. Проте в пневмопривода складніша конструкція
приладів їхні габаритні розміри й маса набагато більші, ніж у
гідропривода. Особливо ускладнюються системи пневмопривода на
автомобілях що мають двоконтурну або багато контурну схему [МАЗ, ЛАЗ.
КамАЧ ІЗИЛ-130 (з 1984р.)].
Найпростіша схема пневмопривода гальм на автомобілі ЗИЛ-130 випуску до
1984 р. (рис. 6.19). До системи привода входять компресор 7, манометр 2,
балони 3 для стисненого повітря, задні гальмові камери 4, сполучна
головка 5 для з’єднання з гальмовою системою причепа, роз’єднувальний
кран 6, гальмовий кран 8, сполучні трубопроводи 7 та передні гальмові
камери 9.
Коли двигун працює, повітря, що надходить у компресор крізь повітряний
фільтр, стискається й спрямовується в балони, де перебуває під тиском.
Тиск повітря встановлюється регулятором тиску, який розміщується в
компресорі й забезпечує його роботу вхолосту при досягненні заданого
рівня тиску. Якщо водій гальмує, натискаючи на гальмову педаль, то цим
він діє на гальмовий кран, який відкриває надходження повітря з балонів
у гальмові камери колісних гальм. Гальмові камери повертають розтискні
кулаки колодок, які розводяться й натискають на гальмові барабани коліс,
здійснюючи гальмування.
Коли педаль відпускається, гальмовий кран відкриває вихід стисненого
повітря з гальмових камер в атмосферу, внаслідок чого стяжні пружини
відтискають колодки від барабанів, розтискний кулак повертається у
зворотний бік, і відбувається розгальмовування. Манометр, установлений в
кабіні, дає змогу водієві стежити за тиском повітря в системі
пневматичного привода.
На автомобілях ЗИЛ-130 з 1984 р. внесено зміни до конструкції гальмової
системи, й вона відповідає сучасним вимогам безпеки руху. Для цього у
пневматичному гальмовому приводі використано прилади й апарати гальмової
системи автомобілів КамАЗ. Привод забезпечує роботу гальмової системи
автомобіля як робочого, стоянкового й запасного гальм, а також здійснює
аварійне розгальмовування стоянкового гальма, керування гальмовими
механізмами коліс причепа й живлення інших пневматичних систем
автомобіля.
У разі гальмування автомобіля, що працює з причепом, обладнаним
однопровідним приводом, послідовність спрацьовування приладів така:
клапан керування 18— клапан керування 19— сполучна лінія тягача й
причепа—повітророзподільник причепа—гальмові камери коліс причепа.
Гальмування автомобіля припиняється, коли відпускається гальмова педаль.
У цьому разі секції гальмового крана сполучаються з атмосферним виводом,
і стиснене повітря з передніх камер крізь клапан 22 та із задніх камер
через регулятор 16 виходить назовні. Передні й задні колеса
розгальмовуються. Водночас знижується тиск повітря в керуючій лінії
клапана 18, який сполучає її з атмосферним виводом, що призводить до
розгальмовування коліс причепа.
Так у режимі гальмування робочим гальмом система привода забезпечує
роботу гальмових механізмів коліс автомобіля, а також частини третього
контуру привода гальм причепа, що керується контурами робочого гальма.
У разі відмови одного з контурів привода робочого гальма або привода
причепа інші діють незалежно, але інтенсивність гальмування знижується.
Гальмування автомобіля на стоянці здійснюється переведенням рукоятки
крана 6 стоянкової системи (рис. 6.20) в заднє фіксоване положення. При
цьому керуюча лінія прискорювального клапана 20 сполучається з
атмосферним виводом, і повітря з енергоакумуляторів гальмових камер 13
виходить назовні. Пружини енергоакумуляторів розтискаються й приводять у
дію гальмові механізми задніх коліс автомобіля. Водночас спрацьовують
гальмові механізми коліс причепа (якщо автомобіль працює з причепом).
Вимикають стоянкове гальмо поверненням рукоятки гальмового крана в
переднє фіксоване положення.
Якщо в системі пневмопривода виникає аварійне зниження тиску,
спрацьовують пружинні енергоакумулятори й загальмовуються задні колеса
автомобіля. Для розгальмування коліс треба натиснути на кнопку крана
аварійного розгальмовування. При цьому стиснене повітря надходить із
повітряних балонів крізь двомагістральні клапани 15 у циліндри пружинних
енергоакумуляторів, стискає їхні пружини, розгальмовуючи задні колеса.
За відсутності стисненого повітря автомобіль можна розгальмувати вручну
гвинтовими пристроями механічного стискання пружин енергоакумуляторів.
hµ
hµ
Q
gdµ
hµ
9. Два циліндри компресора, що відлиті в загальному блоці 5, прикріплені
до картера і закриті головкою 10.
Порожнина всмоктування В, яка виконана у відливці блока, патрубком і
шлангом з’єднана з повітроочисником. До блока циліндрів прикріплений
регулятор тиску.
При рухові поршня 4 вниз внаслідок розрідження відкривається, стискуючи
пружину 7, пластинчастий впускний клапан 6, і циліндр наповнюються
повітрям, що надходить з порожнини всмоктування В. При зворотному ході
поршня впускний клапан закривається. Збільшений тиск призводить до
відкривання пластинчастого нагнітального клапана 8, який при цьому
стискує пружину 9, і повітря по трубках нагнітається в балони.
Коли тиск у системі досягне верхньої межі (табл.), регулятор тиску і
розвантажувальний пристрій переключають компресор на холостий хід, і
нагнітання повітря в балони припиняється. Відбувається це таким чином.
Під дією зрослого тиску, який передається з балонів, кулькові клапани 25
і 24 регулятора тиску разом із штоком 23 переміщуються вгору, долаючи
опір пружини 22. При цьому верхній клапан 24 перекриває канал А і, таким
чином, ізолює від атмосфери канал Б, куди із балонів прямує стиснуте
повітря. Під дією тиску повітря два плунжери 14 розвантажувального
пристрою разом з коромислом 12 переміщуються вгору, долаючи опір пружини
11. Штоки 21 плунжерів натискують на впускні клапани компресора,
відкривають їх і утримують в такому положенні. В результаті поршні, які
рухаються в протилежних напрямках, вільно переганяють повітря із одного
циліндра в другий через порожнину В.
З витраченням повітря тиск в балонах зменшується до нижньої межі,
пружина 22 перемістить клапани регулятора тиску вниз. При цьому клапан
25 роз’єднує балони і канал Б, а клапан 24, відійшовши від свого сідла,
відкриває вихід стиснутому повітрю із канала Б в атмосферу Пружиною 11
плунжери 14 переміщуються вниз і звільняють впускні клапани — компресор
переключається на робочий режим. У випадку відказу регулятора тиску у
балоні є кульковий запобіжний клапан. Він випускає надлишок повітря в
атмосферу, коли тиск в системі досягає граничного.
Деталі компресора змащуються маслом, яке нагнітається з магістралі
двигуна у отвори задньої кришки 18 картера. Через ущільнювач 15,
встановлений у торці колінчастого вала і притиснутий пружиною 17 до
кришки, масло надходить по каналах вала для мащення підшипників.
Циліндри, поршні, поршневі пальці і корінні підшипники змащуються
розбризкуваним маслом. Водяні сорочки циліндрів і головки включені у
систему охолодження двигуна.
Кран стоянкового гальма (ручний) призначається для керування стоянковою
й запасною гальмовими системами, а також для вмикання клапанів керування
гальмовою системою причепа (напівпричепа).
Коли немає гальмування, рукоятка керування краном (рис. 6.25) перебуває
в передньому положенні й стопориться фіксатором 8. Напрямний ковпачок 6
і шток 7 у цьому разі опущені вниз. Клапан 10 також опущений і
відведений від поршня 11. Внутрішній отвір клапана закритий і не
сполучає порожнину поршня з атмосферою через вивід //, але порожнина А
через кільцеву щілину між клапаном і поршнем сполучається з порожниною
Б. Це забезпечує проходження стисненого повітря з вивода /// крізь отвір
у поршні до вивода і далі через прискорювальний 20 і двомагістральні 15
(див. рис. 6.20) клапани в циліндри енергоакумуляторів. їхні пружини
стискаються, й задні колеса розгальмовуються.
Частковим повертанням рукоятки крана приводиться в дію запасна гальмова
система. При цьому сила натискання пружини енергоакумуляторів на
гальмові механізми обмежена й визначається тим, що повітря з циліндрів
виходить доти, доки тиск у порожнині А під
Вимкнути стоянкове гальмо можна подаванням повітря в циліндр
енергоакумулятора або викручуванням гвинта 10, коли немає стисненого
повітря.
Список літератури:
Канарчук В.Є., Лудченко О.А., Чигиринець А.Д. Основи технічного
обслуговування і ремонту автомобілів: Підручник. – К.: Вища шк., 1994. –
(У 3-х кн.): Кн. 1: Теоретичні основи: Технологія. – 342 с; Кн. 2:
Організація, планування і управління. – 383 с; Кн. 3: Ремонт
автотранспортних засобів. – 599 с.
Положення про технічне обслуговування і ремонт дорожніх транспортних
засобів автомобільного транспорту. – К.: Мінтранс України, 1998. -16 с.
Форнальчик Є.Ю., Оліскевнч М.С., Мастикаш ОЛ., Пельо Р.А. Технічна
експлуатація та надійність автомобілів: Навчальний посібник. – Львів:
Афіша, 2004.-492 с.
Положение о техническом обслуживании и ремонте лесозаготовительного
оборудования. – М.: ЦНИИМЗ, 1979. – 237 с.
Адамовський М. Г., Борис М. М. Експлуатація і ремонт лісозаготівельного
устаткування: Методичні вказівки, робоча програма і контрольні завдання
для студентів лісомеханічного і заочного факультетів. Львів: НЛТУУ,
2005. – 30 с.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
